Озонотерапія та її вплив на серцево-судинну систему

 

 

БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА ДОСЛІДЖУВАНОМУ ОБ’ЄКТІ. ВІДПОВІДНО ДО Ч. 1 СТ. 13 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ” РОБОТОДАВЕЦЬ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ СТВОРИТИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ В КОЖНОМУ СТРУКТУРНОМУ ПІДРОЗДІЛІ УМОВИ ПРАЦІ ВІДПОВІДНО ДО НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ВСТАНОВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТУ В ПРОВЕДЕННІ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ “ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ” ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ.

Виходячи з принципів цієї класифікації умови праці поділяються на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, але й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів оптимальними умовно вважаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

 

Рисунок 4.1. Приклад плану приміщення при евакуації

 

2клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3клас – ШКІДЛИВІ умови праці, які характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, що перевищують нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

4клас – НЕБЕЗПЕЧНІ умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя та високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

 

Таблиця 4.2

Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної небезпеки

 

Таблиця 4.3

Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

 

Розроблення заходів щодо забезпечення безпечних умов праці в адміністративних приміщеннях закладів медицини. Проведений аналіз законодавчої та наукової літератцри з цього питання, дозволяє встановити місця, де існує потенційна небезпека травматизму або іншої несприятливої дії на персонал і запропонувати заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. Заходи можуть бути як технічного, так і організаційного характеру.

Недолік або надлишок повітрообміну, здійснюваного природною вентиляцією може бути компенсований:

-збільшенням площі кватирок;

-зменшенням часу провітрювання;

- влаштуванням механічної вентиляції, найчастіше установкою кондиціонерів, які залежно від марки здатні створити додатковий повітрообмін у межах 500 - 1400 м 3 /год.

Недолік природного освітлення усувається:

- більш світлим кольором внутрішніх поверхонь приміщення;

- зміною розташування робочих місць в приміщенні (розташовувати їх за можливості якомога ближче до вікон. При цьому розрахунок КПО за спрощеним методом, який наведений вище, застосовувати не можна. Необхідно користуватися уточненим методом, зазначеним на сторінці 38 СНиП II-4-79);

- зміною конструкції вікон.

Недолік штучного освітлення усувається: 

- збільшенням числа світильників;

- збільшенням потужності ламп у світильнику;

- влаштуванням місцевого освітлення додатково до загального;

- заміною ламп розжарювання на газорозрядні.

Доцільність і дієвість всіх запропонованих заходів необхідно перевірити відповідними розрахунками. Крім того, для забезпечення безпечних умов праці в робочому приміщенні можуть бути здійснені такі заходи:

- застосування засобів захисту у вигляді огорож, запобіжних пристроїв, блокувань, сигналізацій;

- захист від ураження електрострумом улаштуванням заземлення, занулення, захисних відключень;

- розроблення і здійснення ергономічних заходів;

- захист від електромагнітних, іонізуючих випромінювань;

- захист від підвищеного рівня шуму;

-розроблення організаційно-економічних механізмів управління охороною праці.

Обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник зобов’язаний:

•негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

•вжити заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

•повідомити про пожежу власника закладу та чергового (за його наявності);

•у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газову, енергетичну).

Керівник (посадова особа), що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

•перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення);

•у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

•видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;

•припинити роботи в будівлі, крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

•здійснити в разі необхідності відключення електроенергії;

•перевірити здійснення оповіщення людей про пожежу;

•організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху до під’їзду осередку пожежі та в установці на водні джерела;

•одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

•забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть