Озонотерапія та її вплив на серцево-судинну систему

 

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, ящик з піском, бочка з водою, покривало з негорючого полотна (тканини), пожежні відра, лопати, пожежний інструмент (багор, лом, сокира). Правила експлуатації вогнегасників визначені нормативним актом пожежної безпеки - НАПБ Б. 01.008 - 2004. Цим документом визначено основні вимоги при експлуатації вогнегасників [4, c. 19]:

1. Керівник об'єкта або призначені ним особи, а також орендарі, якщо це обумовлено договором оренди, зобов'язані:

- забезпечувати організацію експлуатації і техобслуговування вогнегасників; 

- утримувати вогнегасники у працездатному стані;

- не допускати застосування вогнегасників не за призначенням; своєчасно організовувати про ведення огляду вогнегасників;

- організовувати навчання працівників правилам застосування вогнегасників за призначенням.

2. На підприємстві наказом повинна бути призначена особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті. Експлуатація вогнегасників без призначення такої особи, не допускається.

3. Основні вимоги до вогнегасників під час експлуатації:

- кожному вогнегаснику повинен бути присвоєний інвентарний номер; облік роботи з вогнегасниками ведеться в спец. журналах;

- щорічно вогнегасники повинні проходити огляд з метою прийняття рішення про їх подальшої експлуатації або передачі на техогляд або ремонт;

розміщувати вогнегасники необхідно: - в легкодоступних місцях, а також поблизу місць, де найімовірніше може виникнути пожежа; - на висоті не більше 1,5 м від підлоги до нижньої частини корпусу вогнегасника, на шафках ПК, на ПЩ, на підставках, спец. тумбах і пересувних візках; - так, щоб можна було прочитати на корпусі вогнегасника таблички і написи; так, щоб виключити вплив сонячних променів, нагрівальних приладів, системи опалення, хімічно агресивних середовищ; - так, щоб підходи до вогнегасників були вільні; - в теплому приміщенні в холодний період року (прибирати з пожежного щита, залишаючи таблички на ПЩ із зазначенням місця їх знаходження).

4. Забороняється: - експлуатувати вогнегасники з наявністю вм'ятин, здутостей або тріщин на корпусі, на запірно-пусковому пристрої, а також у разі порушення герметичності з'єднань вузлів; - наносити удари по вогнегаснику; - розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт; - кидати вогнегасник у полум'я при його застосуванні і вдаряти ним об землю для приведення в дію; - направляти розтруб вогнегасника під час застосування у бік людей; використовувати вогнегасник не за призначенням. Усі виробничі приміщення, коридори будівель і споруди оснащені первинними засобами пожежогасіння в достатній кількості, відповідному нормативним актам з пожежної безпеки.

Основні вимоги до змісту засобів пожежогасіння. 

1. Первинні засоби пожежогасіння (відповідно до норм належності) розміщуються в приміщеннях будівель і споруд і здаються відповідальній особі за їх збереження і готовність до дії.

2. Розміщуються на поверхах будівель вогнегасники повинні бути, як правило, одного виду і на кожному вогнегаснику повинні бути основні дані і правила експлуатації (інструктивна напис).

3. Вогнегасники завжди повинні міститися в працездатному стані. У зимовий час (при температурі нижче 1 ºС) вогнегасники необхідно переносити в опалювальні приміщення. Вуглекислотні вогнегасники повинні охоронятися від надмірного нагрівання і дії сонячних променів.

4. Не рідше одного разу на 10 днів вогнегасники повинні піддаватися зовнішньому огляду (перевіряється цілісність запобіжних пластинок у пінних вогнегасників та наявність пломб). Одночасно прочищаються сприском пінних вогнегасників.

Вимоги до вогнегасників. Техніка пожежна. Вимоги безпеки. Ручні та пересувні вогнегасники повинні:володіти, як правило, зовнішніми ознаками, що сприяють пізнанню та забезпечувати зручність доставки до вогнища пожежі і забезпечують швидкість приведення їх в дію. Вони мають забезпечувати безпеку в режимі очікування і в режимі пожежогасіння, забезпечувати можливість автоматизації (механізації) зарядки.

Основні показники і методи випробувань переносних вогнегасників встановлює ГОСТ Р 51057-2001 "Техніка пожежна. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги. Названий стандарт поширюється на переносні вогнегасники з повною масою не більше 20 кг, призначені для гасіння пожеж класів А, В, С, Е. Стандарт не поширюється на вогнегасники спеціального призначення (ранцеві, авіаційні, для гасіння лісових пожеж, для гасіння пожеж класу D). ГОСТ Р 51017-97 "Техніка пожежна. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги поширюється на пересувні вогнегасники, що мають повну масу не більше 400 кг, призначені для гасіння пожеж класів А, В, С, і встановлює загальні технічні вимоги та методи випробувань. Даний стандарт не поширюється на вогнегасники спеціального (цільового) призначення. Порядок постановки вогнегасників на виробництво і проведення сертифікаційних випробувань, які встановлюють основні положення постановки на виробництво та сертифікації (в області пожежної безпеки) нових або модернізованих переносних і пересувних вогнегасників, призначених для гасіння осередків пожеж класів А, В, С, Е на промислових підприємствах, в установах, на наземному транспорті, в побуті, а також для використання і призначені для гасіння пожеж класів A, B, C, E, і встановлюють вимоги до вибору, розміщення, технічного обслуговування вогнегасників, а також до технічного оснащення організацій, що здійснюють перезарядку і випробування вогнегасників (норми не поширюються на неперезаряджувані (одноразові) вогнегасники).

Ваговий контроль заряду вогнегасників слід проводити не рідше одного разу на рік. Вогнегасник необхідно дозаряджати, якщо в результаті витоку вуглекислоти при черговому контрольному зважуванні маса заряду складе: для вогнегасника ОУ-2 - менше 1,15 кг, вогнегасника ОУ-5 - менше 3,15 кг, вогнегасника ОУ-8 - менш 5,15 кг.