+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
91
Мова:
Українська
ентропійної інформації за Шеноном. Зроблено рекомендації та пропозиції, суть яких полягає в тому, що застосування озону сприяє поліпшенню мікроциркуляції за рахунок нормалізації реологічних властивостей крові, а також зростання фібринолітичної активності, зменшення рівня фібриногену та агрегації тромбоцитів. Відбувається нормалізація процесів перекисного окиснення та активація антиоксидантної системи. Порушення кровопостачання, обумовлені артериосклерозом, з витікаючими звідси явищами гіпоксії є переважною областю озоно-кисневої терапії. При цьому істотно посилюється оксигенація тканин, відбувається нормалізація різних метаболічних розладів.
РОЗДІЛ 4. Охорона праці в галузі
4.1. Нормативне регулювання служби з охорони праці в закладах медицини
Охорона праці - це система правових, соціально економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Ефективним методом організації охорони праці на підприємстві є системний підхід, тобто об'єднання розрізнених заходів з охорони праці в єдину систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом шляхом створення і забезпечення функціонування системи управління охороною праці.
Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством /підрозділом/, які на під ставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з охорони праці [26, c. 58].
Створення системи охорони праці в закладах медицини передбачене Законом України «Про охорону праці». Законодавство про охорону праці складається]:
- Законом України «Про охорону праці»;
- Кодекс законів про працю України;
- Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» говорить про те, що роботодавець - розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці [31, c. 116].
Стаття 27 Закону, нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Фінансування охорони праці здійснюється із затвердженого на початку року бюджету певного закладу медицини. Крім того, фінансування профілактичних заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці передбачається також у державному і місцевих бюджетах, що виділяється окремим рядком.
Нормативною базою для відділу охорони праці є:
- Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- Закон України "Про охорону праці";
- постанови Кабінету Міністрів України;
- Кодекс законів про працю України;
- діючі стандарти, правила, положення, інструкції;
- постанови і вказівки Держнаглядохоронпраці.
4.2. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів
Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працюючого, у певних умовах, призводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працюючого, у певних умовах, призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я. Шкідливий виробничий фактор, залежно від інтенсивності та тривалості впливу, може стати небезпечним.
Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, небезпеки ураження струмом, випромінювання тощо) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм справляє термічне, електричне та механічне (динамічне) дії, які є звичайними фізико-хімічними процесами, притаманними як живий, так і неживої матерії. Одночасно електричний струм виробляє і біологічну дію, яке є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.
Термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, що знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади.
Електролітична дія струму виражається в розкладанні органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дію струму виражається в розшаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини, в результаті електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини і крові.
Біологічна дія струму проявляється в подразненні і збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають в нормально чинному організмі і найтіснішим чином пов'язаних з його життєвими функціями [3, c. 30].
Два види електричних травм. Зазначене різноманіття дій електричного струму на організм нерідко призводить до різних електротравма, які умовно можна звести до двох видів: місцевим електротравма, коли виникає місцеве ушкодження організму, і загальним електротравма, так званим електричним ударам, коли уражається (або створюється загроза поразки) весь організм із-за порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Обидва види травм часто супроводжують один одного.
Місцева електротравма - яскраво виражене місцеве порушення цілісності тканин тіла, в тому числі кісткових тканин, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі ушкодження, тобто ураження шкіри,