Озонотерапія та її вплив на серцево-судинну систему

Описано способи введення озону в організм та проведено мотивацію вибору методу введення для нашого експериментального дослідження.

 

 

 

Для дослідження було вибрано групу з 20 чоловік, різних вікових груп та статі. Проведено вимірювання частоти серцевих скорочень для кожного пацієнта у стані спокою і до початку процедур озонотерапії і отримані результати представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Антропологічні дані та показники частоти серцево-судинних скорочень до і після призначених процедур із озонотеріпії

Після цього, кожен пацієнт за вказівкою врача прийняв 10 процедур озонотерапії. Кожна процедура включає в себе прийом низьких або середніх доз озону (200-400 мл ОФР із концентрацією озону 2-5 мкг/ мл або 100-200 мл газу концентрації 15-30 мкг/ мл при ректальній інсуфляції). Частота прийому 1-2 рази в тиждень. Ефективність лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнтів та інших факторів. Можливе проведення декількох курсів озонотерапії з інтервалом 4-12 місяців. Після 10 курсів озонотеріпії проведено повторне вимірювання значень ЧСС скорочень для кожного пацієнта. Отримані результати представлено в таблиці 3.2. 

Таблиця 3.2

Антропологічні дані та показники частоти серцево-судинних скорочень після 10 курсів озонотерапії

 

Провівши інтерпретацію отриманих результатів побудовано 3 діаграми, відповідно до значень ЧСС для кожної вікової групи пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. На рисунку 3.1. представлено зміну ЧСС для пацієнтів 20-30 років до та після прийняття 10 курсів озонотерапії та легких фізичних вправ.

 

 

Рисунок 3.1. Графічне зображення зміни показників ЧСС (до та після прийняття 10 курсів озонотерапії та легких фізичних вправ) для пацієнтів віком 20-30 років. 

 

На рисунку 3.2. представлено зміну ЧСС для пацієнтів 31-40 років до та після прийняття 10 курсів озонотерапії.

 

Рисунок 3.2. Графічне зображення зміни показників ЧСС (до та після прийняття 10 курсів озонотерапії та легких фізичних вправ) для пацієнтів віком 31-40 років. 

На рисунку 3.3. представлено зміну ЧСС для пацієнтів 41-50 років до та після прийняття 10 курсів озонотерапії.

 

Рисунок 3.3. Графічне зображення зміни показників ЧСС (до та після прийняття 10 курсів озонотерапії та легких фізичних вправ) для пацієнтів віком 41-50 років. 

Проведено розбивку цих показників на інтервали згідно їх значень та вікової групи. За отриманими результатами проведено аналіз ентропійної інформації за Шеноном:

 ,

де Н -ентропія, k –число інтервалів, якщо у нас вікових 3 інтервали, то буде:

Н = log23 = 1.5849625,

Відповідно ступень організації системи:

 ,

де Н –поточна ентропія, Нmax- максимальна ентропія в системи.

R = 1 - 1.5849 / 1.784 = 0.1116

 

 

В результаті проведеного дослідження по вивченню впливу озонотерапії на пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями можна зробити такі рекомендації та пропозиції:

1. ЧСС скорочень для всіх вікових категорій досліджуваних пацієнтів знаходилась в рамках 85-58 уд./хв. Для вікової групи 20-30 років, ЧСС до початку прийняття курсів озонотерапії була 85-75 уд./хв. Для вікової групи 31-40 років, ЧСС до початку прийняття курсів озонотерапії була 68-60 уд./хв. Для вікової групи 41-50 років, ЧСС до початку прийняття курсів озонотерапії була 74-58 уд./хв. [20, c. 21].

2. Після прийняття 10 курсів озонотерапії та легких фізичних вправ, значення ЧСС для кожної групи різко змінились. Для вікової групи 20-30 років, ЧСС стала 144-138 уд./хв. Для вікової групи 31-40 років, ЧСС стала 120-100 уд./хв. Для вікової групи 41-50 років, ЧСС стала 100-98 уд./хв.

3. Загальне зростання ЧСС при загрузці (вправи з присідання) для всіх вікових груп пацієнтів є логічним, оскільки при збільшенні навантаження на організм зростаю робота серцево-судинної системи людини, оскільки організму необхідні сили для подолання цього навантаження, проте реакція організму в залежності від віку буде різною, а крім того йде відновлення організму за рахунок впливу озону (адже молекули гемоглобіну відновлюють здатність взаємодіяти з молекулами атмосферного кисню, зростає їх швидкість взаємодії і як наслідок зростає кров’яний тиск в організмі пацієнта).

4. Для вікової групи 20-30 років значення ЧСС після озонотерапії буде становити 144-138 уд./хв., що на 38 уд./хв. більше за значення для вікової групи 41-50 років у яких ЧСС становить 100-98 уд./хв. Така поведінка організму молоді пояснюється ще не повністю сформованою реакцією організму на дію озону і тому ЧСС так сильно змінюється. У старшого покоління, організм та серцево-судинна система позитивно сприймає вплив озону на молекули крові, тому скачкоподібних змін ЧСС не спостерігається.

 

 

В цьому розділі описано результати та умови здійснення експериментального дослідження по вивченню впливу озонотерапії на можливість використання для лікування серцево-судинних захворювань. Наведено антропологічні дані пацієнтів та показано графічну інтерпретацію результатів експериментальної роботи. Проведено розбивку цих показників на інтервали згідно їх значень та вікової групи. За отриманими результатами проведено аналіз