Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Педагогіка і методика середньої освіти. Фізичне виховання

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
 
Курсова робота
зі спеціальності 06. 010103
«Педагогіка і методика середньої освіти. Фізичне виховання ”
 
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ НАУКОВО – МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
1.2 Психологічні якості школяра молодших класів
1.3 Фізичні якості молодшого школяра
1. 4. Характеристика витривалості як рухової якості людини та основи методики її розвитку
1.5 Методи розвитку витривалості
1.5.1 Рівномірний безперервний метод
1. 5. 2 Змінний безперервний метод
1.5.3 Змагальний метод
1.6 Методика розвитку витривалості
1. 6. 1. Методика розвитку загальної (аеробної) витривалості
1. 6. 2. Методика розвитку витривалості до швидкісної роботи
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВИТРИВАЛОСТІ НА УРОКАХ ГІМНАСТИКИ
3. 1. Розвиток силової витривалості гімнаста
3. 2. Розвиток спеціальної витривалості гімнаста
3. 3. Контроль за розвитком витривалості
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
 
ВСТУП
Актуальність. В зв’язку з перебудовою системи освіти сьогодні висуваються більш високі вимоги до підготовки сучасного спеціаліста, які потребують ефективніших підходів до проведення уроків фізичної культури у школі, починаючи з молодших класів.
Врахування інтересів дітей, індивідуальних особливостей розвитку рухових функцій молодших школярів є основним напрямом роботи вчителя фізичної культури, що забезпечить успішне навчання учнів фізичним вправам, основам здорового способу життя.
І. М. Коваленко стверджує, що «процес формування змісту фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи у будь-якому навчальному закладі неможливий без урахування мотивів, інтересів, тих, хто навчається «.
Серед таких фізичних якостей, як сила, гнучкість, швидкість, координація особливо важливу роль в системі фізичної підготовки учнів відіграє ще одна рухова якість – витривалість.
На заняттях в школі, в поза навчальний час учні виконують фізичні вправи, різні види роботи у побуті, які потребують різного рівня вияву витривалості.
Показники витривалості дозволяють створити уявлення про загальний стан здоров’я людини і функціональних можливостей дихальної та серцево – судинної систем. Вона значно впливає на покращення життєдіяльності, є важливою складовою фізичного здоров’я учнів молодших класів.
Рівень розвитку загальної витривалості в основному залежить від функціональних можливостей вегетативної системи організму людини, особливо взаємодії серцево-судинної та дихальної систем.
Проблемам розвитку витривалості приділяли увагу О. Ю. Ажиппо (2011),
Б. А. Ашмарин (1990), Г. П. Богданов, Ю. Л., Л. В. Волков (1980, 2002), О. В. Гогін, (2009, Ю. Г. Козловський (1982), І. Мельник, 2003, С. І. Присяжнюк (1999), О. М. Худолій (2007), Б. М. Шиян (2007), М. Шульга (1999).
Шкільною програмою з фізичної культури передбачено виконання учнями комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості починаючи з першого класу. Тестові вправи для визначення рівня розвитку різних видів витривалості є його складовою частиною.
Але дослідження науковців свідчать про те, що останнім часом у переважної більшості (58%) учнів 10-11 років наявний низький рівень фізичної підготовленості з витривалості. Нижчий за середній рівень виявлено у 33% дітей, середній – у 8%, середній – у 8%, а вищий за середній – тільки у 1% учнів.
Об’єкт дослідження – процес виховання витривалості у школярів молодших класів.
Предмет дослідження – організація та методика застосування засобів гімнастики для розвитку витривалості в учнів молодших класів..
Мета дослідження – обґрунтувати застосування гімнастичних засобів та методів для розвитку витривалості в учнів молодших класів.
Завдання дослідження:
  1. Дати визначення поняттю «витривалість».
  2. На основі аналізу літературних джерел узагальнити основи методики виховання витривалості та методики проведення.
Методи дослідження: аналіз літератури з теми дослідження, узагальнення.
Структура роботи. Робота викладена на 34 сторінках, складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Перелік використаної літератури налічує 29 найменувань.
 
РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ НАУКОВО – МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
В молодшому шкільному віці у дітей продовжує формуватися структура тканин, продовжується їхній ріст.
Активна рухлива діяльність допомагає зросту і розвитку кісткової та м'язової тканини, внутрішніх органів і органів чуття. Діти, які не займаються фізичним вихованням, як правило, відстають у зрості і в розвитку.
Молодший шкільний вік – це діти 7-10 років – учні 1-4 класів. В цей період проходить інтенсивний розвиток організму.
В цьому віці великої різниці за деякими показниками розвитку між хлопцями і дівчатами не спостерігається. В 7 років вага тіла хлопчиків більша ваги дівчаток на 0. 2 кг., а в 10 років – менша на 0. 4 кг. Процес окостеніння не скінчився, кістки тазу не зрослися, тому скелет легко деформувати. М'язи та зв'язки слабкі.
М'язова система дитини розвивається доволі інтенсивно, але нерівномірно: відстають у розвитку малі м'язи. У 7-8 років дитини м'язи становлять 27% ваги тіла.
В цей період завершується формування кісток рук, що надає їм деяку міцність-важлива якість, необхідна для роботи. До 11-12 років хімічний склад кісток дитини вже наближається до хімічного складу кісток дорослої людини. Надалі завершення окостеніння веде до поступового припинення росту тіла довжини.
Фото Капча