Підготовка класних керівників до розвитку педагогічної культури батьків у системі післядипломної педагогічної освіти

У статті обґрунтовано необхідність підготовки класних керівників до організації роботи з батьками з метою розвитку їхньої педагогічної культури, а також створення системи роботи з батьками у навчальних закладах, що забезпечить формування відповідального батьківства.

Ключові слова: педагогічна культура батьків, відповідальне батьківство, робота з батьками, підготовка класних керівників.

 

Актуальність дослідження. Проблемі педагогічної освіти батьків у науковій і практичній діяльності українських дослідників приділяється значна увага. Видатні українські педагоги Г. Г. Ващенко, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський були глибоко переконані, що саме в сім’ї формуються найтонші грані людини як громадянина, трудівника, культурної особистості [4]. Так, Г. Г. Ващенко акцентував увагу на великому значенні живого прикладу батьків у родинному вихованні [1]. Такої думки дотримувався і А. С. Макаренко. Звертаючись до батьків, він писав, що їхня власна поведінка є найбільш вирішальною річчю: «Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає» [3, с. 315]. В. О. Сухомлинський відзначав, що необхідно вчити батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадського обов’язку [6]. Саме такий зміст, на нашу думку, визначає сутність поняття «педагогічна культура батьків».

Над проблемою розкриття сутності та структури феномена «формування педагогічної культури батьків» працювали науковці Т. Кравченко, О. Хромова [7]. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім’ї досліджувала Т. Ф. Алексєєнко, зміст і структурні компоненти педагогічної культури – Ю. В. Грицкова [2]. Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя дітей та молоді вивчали О. О. Яременко, О. М. Балакірєва, Г. В. Бєлєнька [5]. Науковцями та практиками розроблено методичні рекомендації та матеріали щодо організації роботи з батьками [4; 7; 8]. Проблеми соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками досліджувала Т. І. Шанскова [7]. Проте питання підготовки класних керівників основної та старшої школи до розвитку педагогічної культури батьків ще потребує ґрунтовного вивчення.

Педагогічна культура батьків розглядається як комплекс знань, умінь і потреб психолого-педагогічного характеру, що визначають систематичну діяльність батьків, спрямовану на виховання та розвиток дитини [2].

Формування педагогічної культури батьків науковці визначають як інструктаж, інформування і навчання батьків з метою надання їм допомоги в усвідомленні своєї ролі в розвитку сімейних взаємин, турботі про здоров'я та розвиток дитини [7].

Певний рівень педагогічної культури майбутніх батьків – культури розвитку, навчання й виховання дітей – традиційно формується у сім’ї, однак життєві цінності особистості, що розвиваються в родині, батьківський стиль виховання, ставлення до власних батьківських обов’язків, рівень батьківської відповідальності є різними, що зумовлено багатьма причинами, насамперед – соціально-економічними. Дефіцит батьківської любові, а значить – і уваги до дитини як однієї з її базових потреб – призводить до дитячої бездоглядності. Нівелювання дитячих бажань та інтересів, що закономірно виникають у той чи інший період онтогенезу, невміння задовольнити фундаментальні потреби дитини в сім’ї призводить до загострення вікових криз.

Аналіз стану підготовки особистості до виконання батьківських обов’язків на сучасному етапі показує, що Типовими навчальними планами у загальноосвітніх навчальних закладах не передбачено курсу з підготовки учнів до майбутнього подружнього (сімейного) життя. В окремих навчальних закладах підготовка до відповідального батьківства здійснюється під час факультативних, клубних та гурткових занять за авторськими програмами педагогічних працівників. Не у всіх педагогічних вищих навчальних закладах здійснювалась і здійснюється спеціальна підготовка майбутніх педагогічних працівників до викладання таких курсів та до роботи з батьками.

Відсутність системи підготовки особистості до подружнього життя та відповідального батьківства, майбутніх педагогів до роботи з батьками учнів зумовлює актуальність підготовки класних керівників до розвитку педагогічної культури батьків у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати емпіричного дослідження проблеми. Для здійснення емпіричного дослідження нами було обрано репрезентативну вибірку, що складалася з батьків різного віку, статі й статусу (118 осіб) та класних керівників (216 осіб).

У процесі емпіричного дослідження було з’ясовано, що більшість представників батьківської громадськості (89%) поверхово розуміють сутність самого поняття «педагогічна культура батьків», а значить – і своє батьківське призначення. Вони визначають педагогічну культуру батьків як «уміле використання педагогічних прийомів виховання», «вихованість батьків, вміння толерантно ставитися до дітей, спілкуватися, бути доброзичливим», «вміння гідно спілкуватися з дітьми, враховуючи вікові особливості, бути прикладом для дитини своєю особистою поведінкою, громадянською позицією», «вміння виховувати дитину», «вміння управляти собою», «знати, як правильно виховувати свою дитину», «розуміння необхідності займатися вихованням своєї дитини, формувати у неї добропорядність, любов до ближнього», «обізнаність у фізіологічному та психологічному розвитку дитини», «знати і розуміти проблеми дитини, особливості її розвитку, вміти знаходити спільну мову, бути другом-наставником, а не диктатором» тощо. Є й такі окремі відповіді: «допомога дитині зрозуміти роботу вчителя», «орієнтація в сучасних педагогічних поняттях», «не знаю». Різні за змістом відповіді батьків підтверджують різний рівень розвитку в них педагогічної культури, що відповідно впливає на результат виховання в родині. Отже, результати анкетування підтверджують необхідність організації навчання батьків із розвитку їхньої педагогічної культури, проведення з ними різноаспектної інформаційно-просвітницької роботи.

З-поміж актуальних питань, які респонденти бажають включити у систему роботи з батьками, названо понад тридцять, серед яких наявні такі: особливості виховання дитини у різні вікові періоди її розвитку,