+3 8(066) 185-39-18
fтакож інвестувати в цю компанію частину свого прибутку (Фірма «Макдональдз»).
3.3. Виробнича структура підприємства
Виробнича структура підприємства представляє собою його структурні виробничі підрозділи – виробництва, цехи із всіма службами забезпечення, виробничі дільниці, бригади, а також форми зв’язків між ними. Вона формується під впливом багатьох факторів – номенклатури виробленої продукції, типу виробництва і форм його спеціалізації, характеру устаткування і технологічної оснастки, організації обслуговування виробництва тощо.
Функції, права та обов’язки структурних підрозділів визначаються Положенням про них, яке затверджується в порядку, визначеному статутом підприємства
Особливо слід відмітити залежність виробничої структури від специфіки виробничого процесу: основного, допоміжного, побічного, обслуговуючого і підсобного виробництва. У відповідності із особливостями виробничого процесу в його виробничій структурі розрізняють підрозділи основного, допоміжного, обслуговуючого, а нерідко також побічного виробництва.
Процеси, за допомогою яких оброблювані предмети перетворюються в готову продукцію, є основними і вони утворюють основне виробництво.
Процеси, що забезпечують умови для нормального функціонування основного виробництва утворюють допоміжне і обслуговуюче виробництво. Його функції заключаються в обслуговуванні і забезпеченні основного виробництва інструментом, енергією, паливом, ремонтом обладнання, наданні транспортних, вантажо-розвантажувальних та інших послуг.
Виробнича структура кожного підприємства специфічна, оскільки вона визначається насамперед характером розподілу праці між колективами, що складають його підрозділи. Ведуче місце у виробничій структурі підприємства займає цех – відокремлений в адміністративному відношенні підрозділ, де виконуються виробничі процеси (стадії виробництва), результатом яких є певна продукція. Тип цеху визначається характером виробництва. Основними цехами називаються цехи, в яких створюється продукція: заготівельні, оброблювальні і випускаючі.
Побічні цехи займаються переробкою відходів основного виробництва.
Підсобне господарство включає підсобні цехи, що виготовляють тару, цеглу, пиломатеріали та підсобне сільськогосподарське господарство.
Великі цехи складаються з виробничих дільниць, що представляють собою найменший виробничий підрозділ, де колектив робітників виконує однотипні технологічні операції або різні операції з виготовлення однотипної продукції. Кожна виробнича дільниця складається з робочих місць. Робоче місце – це зона прикладання праці, яка визначена на основі трудових та інших діючих норм, оснащена необхідними засобами, котрі призначені для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Колективне робоче місце складається із індивідуальних робочих місць.
До невиробничого господарства (сфери) підприємства відносяться підрозділи, продукція і послуги яких безпосередньо не пов’язані із випуском продукції підприємством, а спрямовані на обслуговування побутових потреб працівників підприємства (житлове господарство, дитячі дошкільні установи, профілакторії, бази відпочинку тощо).
3.4. Види та організаційно-правові форми підприємств
Підприємство насамперед представляє собою виробничу систему, результатом функціонування якої є випуск конкретної продукції у натуральному виразі, яка якісно відрізняється від вихідних для її виготовлення сировини, матеріалів тощо.
Виробнича система – це повний комплекс виробничих ресурсів, у процесі функціонування якої створюється нова споживна вартість шляхом виробничої переробки вихідних продуктів.
Виробничі ресурси підприємства представлені природними ресурсами (водними, земельними) у натуральних одиницях виміру, кількістю будівель, споруд, технологічного обладнання, величиною запасів предметів праці, чисельністю персоналу, необхідних для забезпечення функціонування виробничої системи, інформаційними ресурсами тощо.
Виробничі можливості підприємства оцінюються номенклатурою і кількістю продукції, яку можна виготовити за наявності певних виробничих ресурсів та потреб ринку.
Витрати ресурсів оцінюються витратами робочого часу, номенклатурою і кількістю витрачених предметів праці, а також величиною зносу конкретних засобів праці.
Виготовлення та продаж продукції оцінюється номенклатурою і кількістю конкретно виготовленої і проданої продукції за певний календарний період.
Функціонування підприємства як виробничої системи наводиться на рисунку 3.1.
Рис. 3.1. Функціонування підприємства як виробничої системи
За допомогою виготовленої продукції в процесі її продажу на ринку задовольняються потреби споживачів.
Для забезпечення нормального функціонування підприємства необхідно зіставляти величини витрат підприємства на виробництво продукції із результатами виробничої діяльності цього ж підприємства. Проте зробити таке зіставлення не можливо, використовуючи виробничо-технічні показники, оскільки вони часто оцінюють витрати виробництва у різних одиницях виміру і їх не можна зіставити.
Для оцінки стану і результатів функціонування підприємства як виробничої системи необхідно порівнювати його витрати із результатами господарювання. Така оцінка здійснюється на основі вартісної оцінки витрат і результатів виробництва. Це вимагає того, щоб підприємство розглядати як економічну систему, в процесі функціонування якої споживаються ресурси, що мають певну вартість, з метою створення нової продукції (вартості). В економічній системі наявність виробничих ресурсів, їх витрати і результати господарської діяльності підприємства оцінюються за допомогою грошових одиниць виміру.
Функціонування підприємства як економічної системи наведено на рис. 3.2.
Рис. 2.2. Функціонування підприємства як економічної систем
Всі ці три складові економічної системи взаємопов’язані і взаємообумовлені.Наприклад, виробничі ресурси визначають виробничі можливості підприємства, впливають на величину і характер витрат цих ресурсів та на результати господарської діяльності. В свою чергу, ефективне й економне використання цих ресурсів у процесі виробництва впливає безпосередньо як на економічні результати функціонування підприємства, так і на можливості щодо збільшення своїх виробничих ресурсів.
Виробничі ресурси підприємства представляють собою матеріальні, трудові, інформаційні і природні ресурси у вартісному виразі, наявність яких забезпечує умови для організації і здійснення виробничого процесу з виготовлення продукції. Виробничі можливості підприємства оцінюються показником, що визначає обсяг виробництва продукції за наявних виробничих ресурсів. До економічних показників, що визначають виробничі можливості підприємства, відносяться: річна виробнича потужність у грошовому виразі і річний обсяг виробництва продукції.
Споживання виробничих ресурсів у процесі випуску продукції визначається витратами виробництва, які виражені у грошовій формі за певний календарний період часу. Величина цих витрат залежить від витрат праці, витрат основних виробничих фондів, матеріалів, електроенергії, палива, природних та інформаційних ресурсів та від обсягу виробництва продукції.
Результати підприємницької діяльності підприємства визначаються вартістю виготовленої та проданої продукції і величиною отриманого прибутку. Вартість виготовленої продукції визначається обсягом продукції і цінами на цю продукцію.
Вартість проданої продукції підприємства характеризує результати не тільки виробничої, але й господарської діяльності підприємства, оскільки вартість проданої продукції характеризує величину коштів, що отримало підприємство на ринку.
Прибуток – показник, який визначає результати функціонування підприємства як економічної системи. Чистий прибуток – величина коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Фонди економічного стимулювання – це фонди, що представляють собою грошові кошти, які формуються
підприємством в основному за рахунок прибутку з метою матеріального стимулювання колективу працівників
підприємства за підвищення ефективності виробництва; забезпечення підприємства ресурсами, необхідними
підприємству для розвитку і вдосконалення виробництва; можливості виділення коштів на будівництво об’єктів
житлового та культурно-побутового призначення і здійснення соціально-культурних заходів.
Теми рефератів:
1. Роль підприємництва в економіці України.
2. Підприємство як виробнича система в ринкових умовах господарювання
3. Організаційно-правові форми функціонування підприємств.
4. Економічні особливості діяльності різних видів підприємств.
5. Механізм господарського управління підприємством.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте підприємство як господарський суб’єкт на ринку і його види.
2. Обгрунтуйте необхідність функціонування різних господарських суб’єктів на ринку.
3. Назвіть основні господарські суб’єкти на ринку.
4. Охарактеризуйте суть виробничої структури підприємства.
5. Назвіть види виробництва на підприємстві і умови їх функціонування.
6. Охарактеризуйте механізм функціонування підприємства як виробничої системи.
7. Охарактеризуйте механізм функціонування підприємства як економічної системи.