Підрядні тендери та контракти

‒кількість товару;

‒місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

‒додаткові послуги, які мають бути надані;

6) терміни постачання товарів, виконання робіт, надання послуг;

7) перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;

8) зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам торгів дозволяється подати тендерні пропозиції лише стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

10) спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;

11) методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи має вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, сплату митних тарифів, податків тощо;

12) інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;

14) вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення;

15) зазначення способу, місця та кінцевого терміну подання тендерних пропозицій;

16) виклад процедури надання роз'яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників торгів;

17) зазначення терміну, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

18) зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій;

19) зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками торгів;

20) інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції [4].

Оголошення про тендери, крім вітчизняних газет і бюлетенів, підлягають обов'язковій публікації в офіційних міжнародних виданнях, якщо очікувана вартість замовлення перевищує 1 млн. доларів.

 

 

Після закінчення строку, передбаченого для підготовки і подачі пропозицій, замовник (через тендерний комітет) розпечатує пропозиції, здійснює їх оцінку.

Оцінка пропозицій включає такі три етапи:

- попередній розгляд;

- зведення пропозицій;

- аналіз і підготовка звіту [1].

Перший етап – попередній розгляд – передбачає наступні кроки: 1) оцінка і відхилення пропозицій, що не відповідають вимогам, сформульованим у тендерній документації; 2) виправлення арифметичних помилок; 3) виявлення незначних відхилень від вимог.

Другий етап – зведення пропозицій у таблицю – складається з таких кроків: 1) зведення пропозицій до єдиної бази (наприклад, приведення цін місцевих постачальників у відповідність з контрактними умовами) ; 2) вираження вартісних показників у одній валюті; 3) оцінка відповідно до критеріїв (у вартісних показниках, балах та ін.).

Третій етап – аналіз і підготовка звіту включає кроки: 1) зведення в загальну таблицю (таблиці) ; 2) аналіз (включає преференції вітчизняних виробників) ; 3) ранжирування конкурсних пропозицій; 4) наступний кваліфікований добір (остання перевірка конкурсної пропозиції, що виграла,) ; 5) підготовка оціночного звіту [5].

 

 

Стосовно інвестиційних проектів, реалізованих за схемою проектного фінансування (ПФ), правильна організація закупівельної діяльності має першочергове значення. Всі основні учасники проекту зацікавлені в максимально ефективному використанні мобілізованих фінансових ресурсів, у зв’язку з чим проведення конкурсних торгів на підрядні роботи, постачання інвестиційних товарів, надання консультаційних послуг є загальним правилом. З огляду на те, що центральною фігурою в проектній команді (основні учасники проекту) є банк, що кредитує, він – у рамках загального керування проектом – здійснює безперервний і ретельний контроль за закупівельною діяльністю на усіх фазах закупівельного циклу. Хоча формально організатором торгів є проектна компанія, у створюваних тендерних комітетах нерідко присутні представники кредиторів.

Контролюючи закупівельну діяльність, кредитор, насамперед, звертає увагу на такі моменти:

‒забезпечення конкурсності і максимальної економії фінансових ресурсів;

‒умови контрактів, які забезпечують оптимальний розподіл ризиків між замовником проекту (проектною компанією) і виконавцями;

‒надання необхідних гарантій і страховок з боку виконавців;

‒виконання сторонами усіх умов контрактів у ході їхньої реалізації.

Контроль кредитора за виконанням умов контрактів забезпечується за допомогою: одержання відповідної оперативної інформації від замовника проекту; залучення інженерно консультативних фірм, які здійснюють нагляд за веденням підрядних робіт на майданчику; проведення самостійних інспекцій і перевірок і т. д.

Безумовно, підбір кандидатури підрядника (постачальника) до складу засновників проектної компанії є відповідальною справою: перевіряється фінансовий стан компанії, її досвід у сфері реалізації подібного роду проектів, оцінюється менеджмент та можливі умови виконання підрядних робіт (постачань інвестиційних товарів) і можливий внесок проектної компанії у капітал і т. д. Тільки в одному випадку для підрядника (постачальника) цілком виключається будь-яка форма конкурсності: коли він сам є ініціатором і основним засновником проектної компанії. У сучасній практиці ПФ така ситуація не є рідкістю.

 

 

Виділяють різні типи контрактів щодо проведення робіт. Контракти щодо робіт можна загалом поділити на дві основні групи:

‒комплексні контракти;

‒контракти на виконання.

За комплексним контрактом генеральний підрядник відповідає за те, щоб замовник отримав фактичні результати, щодо яких домовилися сторони. За такими контрактами підрядник у більшості випадків несе відповідальність за