Підрядні тендери та контракти

Найбільш поширеними різновидами контрактів є такі:

‒розподілений контракт,

‒загальний контракт,

‒контракт на проектування і виконання робіт (“під ключ”)

Розподілений контракт – це контракт, за яким кілька підрядників мають угоду з замовником, але не мають угод між собою. Використовуючи розподілений контракт, замовник укладає договори з проектувальниками, конструкторами та іншими підрядниками (консультантами) щодо проектування та підготовки документів на основі більш менш докладної програми. Результат роботи має бути представлений у формі креслень і пояснювальних документів. За умови виконання розподіленого контракту замовник бере на себе значну відповідальність щодо управління і координації робіт на будівельному майданчику. У такому разі цей підрядник стає генеральним підрядником [4].

У разі виконання загального контракту замовник не відповідає за координацію і розподіл обов’язків, що є типовим для розподіленого контракту. Замовник має угоду тільки з одним підрядником – генеральним підрядником. Генеральний підрядник укладає угоди з субпідрядниками за своїм власним вибором, що може погоджуватися з замовником, якщо останній передбачить таку вимогу у тендерній документації для проведення торгів з вибору генерального підрядника. Як розподілений, так і загальний контракт є контрактом на виконання, тобто контрактом або частинами його, за якими замовник є відповідальним за проектування, а підрядник – за виконання.

Контракт на проектування і виконання робіт передбачає, що замовник укладає з підрядником угоду щодо проектування, а також виконання робіт. Цей тип контракту може здійснюватися багатьма способами з різним ступенем участі сторін. Підрядник може бути залученим на різних етапах процесу проектування. Наприклад, замовник може залучити підрядника, коли вже прийнято рішення про будівництво. Замовник також може залучити консультантів для виконання “попереднього”.

Останній тип угод інколи називається контрактом на контрольоване проектування і виконання робіт.

Що ж стосується структури договору, то будь-який договір може бути умовно розділений на чотири частини:

1) преамбулу (чи вступну частину) ;

2) предмет договору;

3) додаткові умови договору;

4) інші умови договору.

У випадку попереднього кваліфікаційного відбору контракт присуджується тому учаснику торгів, чия пропозиція має найменшу облікову вартість. Якщо попередній кваліфікаційний вибір не проводився, потенційний переможець торгів повинен пройти наступний кваліфікаційний відбір.

Рішення про результати тендерів оформляється протоколом і після його затвердження переможцю торгів протягом 3-х днів має бути надіслано повідомлення про акцепт тендерної пропозиції. У свою чергу, після одержання акцепту пропозиції, переможець надає замовнику гарантії виконання контрактних зобов'язань, після чого сторони остаточно узгоджують і укладають контракт.

 

 

Світовий банк весь цей час допомагає Урядові України у плануванні та впровадженні економічних реформ через консультації, участь у спільних економічних дослідженнях та надання позик для підтримки реформ. Нині співпраця Уряду України та Світового банку пов'язана з виконанням близько сорока проектів, що охоплюють позики, гранти та економічні дослідження.

Наслідком партнерських взаємин між Україною та Світовим банком стали безліч спільних проектів, що сприяють вдосконаленню державного і приватного секторів, підвищенню ефективності сільського господарства і енергетики, захисту довкілля та зміцненню соціального сектору [2].

Програма реформ, оголошена 1994 р. і підсилена на початку 2000р., виконувалась за сприяння низки проектів Світового банку. Стратегія допомоги Україні (СДУ) на 2001 – 2003 фінансові роки, грунтується на досвіді, набутому під час виконання попередньої, а також на знаннях, отриманих у результаті вивчення соціально – економічних проблем України.

Нинішня стратегія допомоги Україні має на меті сприяння органам влади і громадянському суспільству у виконанні всебічної стратегії скорочення бідності та досягненні сталого економічного зростання, що супроводжуватиметься створенням робочих місць. Для досягнення вказаних цілей ця стратегія спрямовується безпосередньо на ті нагальні проблеми інституційного будівництва, що стоять перед Україною з урахуванням як наявних потреб (з боку громадянського суспільства), так і можливостей щодо їхнього задоволення (з боку влади). Ця стратегія є спробою допомогти Україні у просуванні до стандартів ЄС [2].

Нинішня СДУ розроблялась на основі постійних консультацій з Урядом України та і з безпрецедентною кількістю представників громадянського суспільства. А саме, члени команди Світового банку консультувались із членами парламенту, представниками бізнесових кіл і місцевих органів влади, а також із громадськими і неурядовими організаціями. Понад 200 представників зацікавлених груп взяли участь у дискусіях, проведених по всій Україні. Завдання зміцнення громадянського суспільства розглядається в цій стратегії як головна умова для прогресу інституційної реформи і зменшення бідності, і в цю ділянку роботи передбачається вкладання значних ресурсів.

Програма діяльності Банку охоплює також надання підтримки для енергетичного сектору. Банк надавав дві позики – на суму 15, 8 млн. дол. США для Експериментального проекту у вугільній галузі України та 300 млн. дол. США для Проекту структурної перебудови вугільної промисловості, які зроб істотний внесок у збільшення ефективності вугільної галузі України.

Проект реабілітації гідроелектростанцій та управління в системі електроенергетики (114 млн. дол. США) допоміг збільшити виробництво екологічно чистої енергії. Проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва (200 млн. дол. США) та Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (18 млн. дол. США) допоможуть реконструювати наявну міську систему централізованого теплопостачання в Києві та збільшити потужності з виробництва теплової енергії, а також збільшити ефективність використання енергії в адміністративних і громадських будівлях (школах, лікарнях, дитячих садках і державних адміністративних будівлях) [2].

Питання приватизації та реформування фінансового сектора також перебували у центрі уваги програми співробітництва Банку та України. Перша та Друга позики на розвиток підприємств (310 та 300 млн. дол. США) допомогли органам влади у прискоренні й завершенні програми масової приватизації та розвитку ринку цінних паперів. Світовий банк затвердив Позику на розвиток приватного сектора в сумі 30 млн. дол. США з метою збільшення конкурентоспроможності підприємницького сектора України. Банк сприяв реформуванню фінансового сектора через Позику на структурну перебудову фінансового сектора (260 млн. дол. США) та Проект розвитку експорту (70 млн. дол.).

У сфері захисту довкілля успішно завершено два проекти Глобального екологічного фонду. У стадії виконання перебуває третій проект (що має на меті згортання в Україні виробництва речовин, які руйнують озоновий шар.

Світовий банк також надає істотну некредитну допомогу, яка стосується, зокрема, нещодавніх досліджень регіональної політики, реформи стосунків органів влади різних рівнів, пенсійної політики, аналізу державних видатків, вивчення рівня бідності, обстеження фінансового сектору, норм державних закупівель, оцінки фінансової відповідальності, а також реформ у галузях охорони здоров'я та освіти. Діяльність такого типу в попередні роки охоплювала розроблення Меморандуму з економічного розвитку України, а також обстеження галузей виробництва продуктів харчування та сільського господарства, бюджетів сільських місцевостей, енергетичної та вугільної галузей, сфери захисту довкілля, оцінювання рівня бідності та аналіз державних видатків на охорону довкілля [2].

Також затверджено проект заходів на 2015-2017рр. з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. До якого входять наступні заходи:

Розроблення інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на основі планів заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку на 2015-2017 роки та з результативністю щонайменше 75 розроблених інвестиційних програм (проектів).

Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності регіонів з постійним строком виконання й з обсягом прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу – 1350 доларів США [3].

 

 

Отже, найбільш поширеною формою вибору учасників є тендери (торги), які застосовуються насамперед у відношенні державних закупівель з метою розвитку таких секторів економіки як оборонна промисловість, енергетика, транспорт, зв'язок, охорона довкілля тощо.

За результатами проведення замовником складається звіт за відповідними формами. За винятком випадків, коли цього вимагає рішення суду, (господарського суду), тендерний комітет не розкриває інформацію, надання якої суперечить законодавству.

Замовник має вести журнал реєстрації всіх потенційних учасників торгів та має надавати цей журнал для ознайомлення усім зацікавленим сторонам. Він надсилає учаснику торгів тендерну документацію протягом трьох календарних днів з дня отримання від учасника торгів запиту про надання необхідних документів. За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка має не перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.

Встановлені ціни тендерних пропозицій співставляються і розташовуються в порядку зростання для визначення учасника торгів, пропозиції якого мають саму низьку ціну.

Замовник визначає учасника торгів – переможця торгів із числа тих тендерних пропозицій, які не були відхилені на основі критеріїв оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Як вже відмічалось, закупівля може здійснюватися шляхом відкритих торгів, закритих торгів з обмеженою участю виконавців, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного виконавця.

Замовник несе відповідальність за виконання всіх пов'язаних з закупівлею дій та рішень відповідно до законодавства України, умов та правил здійснення відповідної ліцензованої діяльності та іншої нормативної документації.

 

1. Куриленко Т. П. Проектне фінансування 2006р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //subject. com. ua/pdf/162. pdf.
2. Проекти економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //library. if. ua/book/66/4900. html.
3. План заходів на 2015-2017 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //zakon5. rada. gov. ua/laws/show/821-2015-% D0% BF.
4. Підрядні тендери та контракти. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //pidruchniki. com/1576051063360/investuvannya/pidryadni_tenderi_kontrakti
5. Управління проектами. Тема 11. Організація проведення торгів за проектами. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: //www. bookz. com. ua/4/11. htm#_Toc57693839.