Планування податку на прибуток на ПАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів»

оподаткування;

- опрацювання порядку взаємодії відділів оподаткування головного і дочірніх підприємств;

- розроблення процедури контролю за роботою з управління податками;

- розроблення процедур і правил роботи підрозділу оподаткування, внутрішні документи, що регламентують роботу підрозділу оподаткування.

У процесі податкового планування пропонується створення трьох незалежних груп, покликаних виконувати такі основні функції планування: складання плану, реалізація плану і контроль за реалізацією плану (рис. 2. 2).

 

Рис. 2.2. Проектна організаційна структура податкового планування.

 

Контроль і оцінка ефективності заходів щодо оптимізації податкового портфеля здійснюється службою внутрішнього аудиту і планово-економічним відділом спільно з ревізором ревізійної служби і стороннім консультантом (аудитором).

Ефективність контролю і оцінки заходів щодо оптимізації податкового портфеля, так само, як і результатів реалізації запланованих дій, залежить від

наявності на підприємстві раціонально організованого документообігу податкового планування.

Організаційна структура підрозділу оподаткування залежить від кількості та складності завдань, які перед ним поставленні. Для великих підприємств доцільним буде розділення функцій. Частина працівників може

займатись саме податковим плануванням, а інші складати податкову звітність.

В організаційній структурі податкового підрозділу необхідно також передбачити порядок його взаємодії із зовнішнім середовищем (зокрема порядок відстеження і оцінки наслідків зміни податкового законодавства, порядок взаємодій з податковими органами, зовнішніми консультантами) для ефективного управління податковими ризиками і своєчасного використання можливостей для податкового планування.

Отже, організація роботи з податкового планування на кожному конкретному підприємству залежить від його індивідуальних потреб та наявних кадрових і фінансових можливостей.

 

 

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Існування різних видів обліку покликано максимально задовольнити інтереси різних груп користувачів облікової інформації, що, в свою чергу, визначає особливості облікової політики.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику. Він містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати:

- робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності;

- форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності; – порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;

- методи оцінки активів та зобов'язань;

- правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

- порядок контролю за господарськими операціями;

- інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку. Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завдань організації бухгалтерського обліку.

Техніка бухгалтерського обліку передбачає вибір форми ведення обліку, організації бухгалтерської служби та формування її взаємозв'язків з іншими службами, робочий план рахунків, технологію обробки даних тощо.

Положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства, що передбачає наступні розділи:

1. Методологічні принципи та порядок ведення бухгалтерського обліку.

2. Організація роботи облікового апарату.

3. Технічна організація обліку.

4. Організація бухгалтерського обліку.

В першому розділі наказу «Методологічні принципи та порядок ведення бухгалтерського обліку» визначаються способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності.

Облік витрат на виробництво можна здійснювати:

- за елементами витрат (витрати на оплату праці, матеріали, амортизація тощо) ;

- за видами продукції (робіт, послуг) ; – в розрізі виробничих або інших підрозділів;

- з використанням рахунків класу 8 чи без їх використання.

Другий розділ наказу присвячується організації бухгалтерського обліку. В ньому визначаються:

- форма організації бухгалтерського