Планування податку на прибуток на ПАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів»

- форма ведення бухгалтерського обліку;

- розробка системи і форм управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, звітності і контролю;

- затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку.

- обов'язки головного бухгалтера.

Відповідно до принципу послідовності підприємство повинно постійно (з року в рік) застосовувати обрану облікову політику. У разі, якщо неможливо застосувати єдину облікову політику, складаючи консолідовану фінансову звітність, це розкривають у Примітках до консолідованої фінансової звітності. Зумовлено це необхідністю порівнювати фінансову звітність підприємства для оцінки його фінансового стану, перспектив розвитку та результатів діяльності за певний період. У зв'язку з цим доцільно й для кожного звітного періоду дотримуватись єдиної облікової політики.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених П (С) БО і повинна бути обгрунтована і розкрита в Примітках до фінансової звітності.

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо:

- змінюються статутні умови;

- змінюються вимоги органу, який затверджує П (С) БО;

- нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики інформація, що стосується подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій та подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком окремих випадків. Окремими вважаються випадки, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. Тоді облікова політика поширюється лише на події, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

 

 

Планування прибутку на підприємстві здійснюється різними методами. Їх класифікують на два види: загальні і спеціальні. (рис. 2. 3).

Розглянемо кожен із запропонованих методів податкового планування податку на прибуток і спробуємо визначити можливість його використання.

Метод зміни (вибору) виду діяльності податкового суб’єкта припускає перехід на здійснення таких видів діяльності, які оподатковуються меншою мірою порівняно з тими, які здійснювалися.

 

Рис. 2. 3. Методи податкового планування на підприємстві.

Метод заміни податкового суб’єкта або метод пільгового підприємства – полягає у перенесенні об’єктів оподаткування або видів діяльності під пільговий режим оподаткування, пов'язаний з особливим податковим статусом деяких суб’єктів підприємницької діяльності.

Контрактна схема дає змогу оптимізувати податковий режим під час здійснення конкретної операції. Йдеться, по-перше, про використання платником податків в контрактах чітких і ясних формулювань, а не прийнятих типових; по-друге, про використання кількох договорів, що забезпечують одну операцію. Усе це допомагає вибрати оптимальний податковий режим здійснення конкретної операції з урахуванням графіка надходження і витрат фінансових і товарних потоків.

Пільги – одна з найважливіших деталей податкового планування на підприємстві. Пільги та їхнє використання значною мірою залежать від місцевого законодавства. У міжнародній практиці значну частину пільг надають місцеві закони. В даному випадку податкові пільги зменшують відрахування підприємства з податку на прибуток, що і є першочерговою метою податкового планування.

Поточний фінансовий контроль за податковими платежами є одним з найпростіших методів, суть якого полягає в періодичному складанні прогнозів зміни податкових платежів з податку на прибуток і відповідності їх реальній сплаті у відповідні періоди. У разі істотних відхилень проводять розслідування причин таких відхилень і розробляють пропозиції щодо їх усунення.

Метод попередньої податкової експертизи нових проектів і найважливіших управлінських рішень, який вимагає наявності на підприємстві серйозної інформаційно-аналітичної бази з податку на прибуток.

Метод варіаційно-порівняльного аналізу нових проектів діяльності і діяльності підприємства загалом. Відповідно до цього методу проводиться порівняння різних варіантів діяльності підприємства для визначення їх податкової ефективності: на короткотривалий термін діяльності – за постійних значень податкових ставок і тарифів і на довготривалі періоди – за різних варіантів очікуваних змін в податковому законодавстві [5, с. 279].

Метод зміни податкової юрисдикції полягає в реєстрації організації на території, що надає за певних умов пільгове оподаткування. Вибір місця реєстрації важливий за умови неоднорідності території.

Метод заміни відносин ґрунтується на багатоваріантності шляхів вирішення господарських проблем у межах існуючого законодавства. Суб’єкт має право віддати перевагу будь-якому з допустимих варіантів як з погляду економічної ефективності операції, так і з погляду оптимізації оподаткування.

Метод розділення відхилень ґрунтується на методі заміни. У цьому випадку замінюється не уся господарська операція, а тільки її частина, або господарська операція замінюється на кілька операцій. Метод застосовується, як правило, коли повна заміна не дає можливості досягти очікуваного результату.

Метод відтермінування податкового платежу ґрунтується на можливості переносити момент виникнення об’єкта оподаткування на подальший календарний період. Відповідно до чинного законодавства термін сплати більшості податків тісно пов’язаний з моментом виникнення об’єкта

оподаткування і календарним періодом. Використовуючи елементи методу заміни і методу розділення, можна змінити термін сплати податку на прибуток або його частини на подальший, що дасть змогу істотно заощадити оборотні кошти.

Метод прямого скорочення об’єкта оподаткування має на меті зниження розміру об’єкта, який підлягає оподаткуванню, або заміну цього об’єкта іншим, оподатковуваним нижчим податком або неоподатковуваним податком взагалі. Об’єктом можуть бути як господарські операції, так і оподатковуване