Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Планування природоохоронної діяльності Луцької нафтоперегонної станції

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дефляцій та інших деструктивних явищ.

Основою для оцінки в першу чергу повинні служити природні властивості перш за все природня стійкість. При оцінці повинні враховуватися для природніх факторів – стан кормових угідь, ступінь їх освоєння, раціональність використання.
Природні умови з якими пов'язане с/г служать визначальним фактором при виділенні планів використання території:
лучно-сінокосний; пасовищно-тваринницький; нагірно-пасовищний; тундрово-алегорозвідний.
В лучно-сінокосному типі центральне місце займають високоурожайні луки. Ландшафти долин річок у всіх природних зонах відрізняються підвищеною сприятливістю для розвитку рослинності. Досить нестійкі еормові угіддя в долинах аридних районів, де дія на грунтовий покрив швидко приводить до засолення грунтів і докорінної трансформації рослинності.
Пасовищно-тваринницький тип використання території цілком відносить до природного поясу. Природоохоронна оцінка повинна базуватися на врахуванні таких факторів: грунтовий покрив і рослинність пасовищ, ступінь їх господарського використання. Флористичний склад рослинності також відіграє значну роль в оцінці стійкості пасовищ.
Найбільш стійка до випасу рослинність з добре розвинутими багаторічними гілками і багаторічні трави. Досліджуваному району притаманний землеробський тип використання території, лучно-сінопасний. Під впливом промислових рубок на великих площах формуються ліси які зазнали антропогенного впливу.
Виділяють такі підтипи:
Промислово-лісогосподарський – відрізняється від лісопромислового більш широким режимом лісокористування і додатковими лісогосподарськими міроприємствами, більш високим рівнем охорони. Стійкість лісових ландшафтів як фоновий критерій природоохоронної оцінки, в основному визначається біологічною продуктивністю рослинності. Біологічна продуктивність рослинності зростає на рівнинах з півночі на південь. Промислово-лісогосподарський підтип повинен оцінюватися по стійкості. До цього типу відносяться: південь – тайгові, хвойно-широколистяні, ліси найбільш освоєних територіях а також гірські ліси.
Водно і грунтово захисний підтип. Ліс тут використовується як охоронний об'єкт; також повинен оцінюватися по стійкості ландшафта і служить освоєністю природних територій.
Санітарно-гігієнічний і рекреаційний підтип використання лісових територій повинен оцінюватись головним чином по ступеню антропогенного навантаження. Можна виділити тільки два ступеня оцінки необхідного рівня охорони – високу і підвищену. Рекреаційні ліси і зелені зони завжди будуть вимагати комплекс заходів по захисту місць оздоровлення і відпочинку. Оцінка така: ліси природно-заповідних об'єктів - 3 бали, а решта 2 бали. Для Луцького району характерний перезволожувальний тип ландшафтів – болота, основна функція яких – вологонакопичення (частково – торфонакопичення).
 
Розділ 3. ПЛАНУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
Планування передбачає конкретизацію цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприємства, розробка стратегій та тактик діяльності. В умовах ринку кожне підприємство самостійно встановлює перелік показників плану. З погляду менеджменту функція планування полягає в розробці змісту і послідовності дій для досягнення сформульованих цілей в тому числі відображених в економічних планах. Класифікація планів наступна і здійснюється за такими ознаками:
за предметом планування: планування цілей, засобів, процесів;
залежно від терміну планових горизонтів: довгострокове (більше 5 років), середньострокове (від 1 до 5 років), короткострокове (до 1 року) і оперативне (на день, декаду, місяць, квартал);
за масштабом планування поділяють на планування підприємства та на плануваня по галузям діяльності;
за сферами планування є фінансове, планування виробничої діяльності та робочої сили.
Цілі планування наступні:
внесення моменту свідомої організації господарської діяльності;
погодження праці в даний час з перспективою розвитку;
критерій контролю фактичних параметрів.
Для того, щоб функція планування досягла цих цілей вона повинна грунтуватись на таких принципах:
повнота;
точність;
економічність;
безперервність;
масовість.
Головною метою інспекторських перевірок є визначення екологічного стану об'єкту, ступеня та характеру його впливу на НПС, дотримання ним вимог законодавства, норм і правил в галузі охорони природи для своєчасного вжиття “у межах наданих інспектору законом прав” для вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередження негативног впливу на НПС.
При проведенні перевірок інспектор повинен мати при собі службове посвідчення, при необхідності допуск встановленого зразку і пред'явити ці документи на вимогу контрольно-пропускних пунктів або адміністрації об'єкта.
Згідно з чинним законодавством керівництво об'єкту зобов'язано надавати інспектору всю необхідну інформацію, статистичну звітність, фінансову та облікову документацію результатів відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали, акти прийняття об'єкта в експлуатацію.
Перевірки об'єктів з питань охорони НПС здійснюється по плану на основі календарного графіка перевірок які є складовою частиною річного (піврічного, квартального) плану робіт інспекційних підрозділів.
Частота цих перевірок планується в залежності від екологічної ситуації в районі розташування об'єкта, ступеню і характеру його впливу на НПС. Місцеві органи державної екологічної інспекції зобов'язані визначити перелік об'єктів – основних забруднювачів НПС які повинні бути на постійному контролі і включені в план-графік щорічних перевірок.
Промислові об'єкти основні забруднювачі НПС підлягають превірці не менш ніж два рази на рік. Перевірки інших об'єктів можуть здійснюватись один раз в два три роки по обсягу висвітлюваних питань в ході перевірок вони поділяються на повні, цільові, оперативні або спеціальні.
В ході повних перевірок висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності об'єктів.
В ході цільових перевірок висвітлюються тільки окремі напрямки природоохоронної діяльності об'єктів, такі як стан виконання заходів з охорони НПС, припис контролюючих органів, стан експлуатації очисних споруд, стан обліку викидів і скидів забруднюючих речовин в НПС, розміщення відходів та інші питання.
Оперативні (спеціальні) – в ході яких висвітлюються лише ті
Фото Капча