Планування заходів захисту в зонах біологічного зараження

Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування осередку уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання та населенням; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.

Біологічний захист передбачає: - виявлення осередку біологічного зараження; - прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження; - своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту; - запровадження режимів карантину та обсервації; - знезаражування осередку ураження, людей, тварин тощо; - своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; - проведення екстреної та специфічної профілактики; - додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

Зона біологічного зараження – це територія, заражена біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зараження людьми, комахами, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною водою, продукти харчування, техніка і житлові приміщення.  Осередок біологічного ураження – це територія, на якій в результаті впливу біологічних засобів (зброї противника) виникли масові ураження людей, тварин, рослин. Він може утворитися не тільки в зоні зараження, а й за її межами, як результат поширення інфекційних захворювань. Осередок біологічного ураження характеризується видом біологічних засобів, кількістю уражених людей, тварин, рослин, тривалістю дії уражаючих властивостей збудників хвороб. На основі узагальнених даних, одержаних від санітарно-епідемічних станцій, ветеринарно-бактеріальних лабораторій, медичними службами ЦО і службами захисту тварин і рослин ЦО встановлюються межі зони біологічного зараження і осередку ураження. Основою осередку біологічного ураження можуть бути хвороботворні мікрорганізми, їх токсини, а також найбільш небезпечні шкідники рослин. При виникненні осередку біологічного зараження для запобігання поширенню інфекційних захворювань вводиться карантин і обсервація.  У якості біологічних засобів можуть бути використані збудники біологічних, вірусних, грибкових захворювань, а також отруйні бактерії (токсини), що останнім часом стали відносити до бойових хімічних речовин: - для поразки людей: збудники чуми, холери, туляремії, віспи, і ін. ; - для поразки тварин і птахів: збудники ящуру, чуми, сапу, і ін. ; - для знищення рослин: збудники іржі хлібних злаків, фітофтороз картоплі й ін., а також комахи – шкідники сільськогосподарських рослин і різні хімічні речовини (гербіциди і дефоліанти).  Застосування біологічних засобів здійснюється у виді біологічних рецептур. Для цього вони споряджаються в спеціальні боєприпаси: ракети, авіаційні бомби, міни, генератори аерозолів, розпилювальний пристрій, а для поширення комах – переносників хвороб застосовуються контейнери, спеціальні (ентомологічні) бомби, мішки й ін.  Для доставки біологічних боєприпасів і приладів до мети використовуються ті ж засоби, що і для доставки ядерної і хімічної зброї. Крім того, біологічні рецептури можуть бути застосовані диверсантами.  Основним способом застосування біологічних засобів вважається зараження приземного шару повітря. При вибуху боєприпасів спрацьовуванні генераторів утвориться аерозольна хмара, по шляху руху якого частки рецептури заражають місцевість на величезних площах.  Збудники хвороб можуть бути поширені і за допомогою штучно заражених чи комах гризунів (бліх, москітів, кліщів, мишей і т. п.).  Застосування біологічних засобів і переносників хвороб може бути виявлене на підставі наступних видимих зовнішніх ознак: - утворення аерозольної хмари після вибуху чи боєприпасів при спрацьовуванні генераторів; - виявлення залишків спеціальних контейнерів, боєприпасів, і інших видів озброєння; - наявність великої кількості комах, кліщів, гризунів, невідомих для даної місцевості, і т. п.  Хвороботворні мікроби не можуть бути виявлені органами почуттів людини. Це можливо тільки за допомогою технічних засобів.  Характерною рисою поразки біологічними засобами є наявність різного по тривалості схованого періоду дії. Наприклад, при зараженні чумою і холерою схований період може бути від декількох годин до 3 діб, туляремією – до 6 діб, висипним тифом до 14 діб.

При значній розмаїтості ознак і клінічної картини загальним для багатьох інфекційних хвороб є висока температура тіла і значна слабість, а також схильність цих хвороб до швидкого поширення, що приводить до виникнення вогнищ масових захворювань і епідемій. В умовах біологічного зараження важливе значення має особиста дисципліна і строге виконання правил поведінки. Для підвищення несприйнятливості до заразних хвороб весь особовий склад піддається вакцинації (специфічна профілактика), а при необхідності і профілактичному лікуванні (екстрена профілактика).  Для захисту від біологічних засобів використовуються:  – індивідуальні і колективні засоби захисту, що надійно захищають органи подиху і шкірні покриви людини;  – спеціальні і підручні засоби захисту і знешкодження води, продовольства і різного майна;  – захисні сітки і мазі для запобігання, людини від укусів комах і кліщів.  Крім того, для підвищення несприйнятливості до заразних захворювань особовому складу робляться спеціальні запобіжні щеплення. Велике значення для запобігання від захворювання має своєчасне прийняття засобів екстреної профілактики (антибіотики), дотримання правил особистої гігієни й інші заходи, проведені до початку бактеріологічного чи нападу після нього.  Захист від поразки бактеріальними засобами в момент їхнього застосування забезпечується індивідуальними і колективними засобами захисту. До індивідуальних засобів захисту від бактеріологічної зброї відносяться протигаз, захисний плащ, захисні панчохи і рукавички, а також імпрегнованє