Планування заходів захисту в зонах біологічного зараження

Після проведення часткової спеціальної обробки індивідуальні засоби захисту не знімаються до проведення повної спеціальної обробки. Повна спеціальна обробка проводиться по виходу з вогнища поразки, якщо дозволяє обстановка.  Для захисту особового складу від бактеріальних засобів велику роль грає проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і профілактичних заходів, до яких відносяться:  – зміст у належному санітарно-гігієнічному стані районів, займаних формуваннями ЦЗ;  – виконання особовим складом правил особистої гігієни; проведення всьому особовому складу запобіжних щеплень;  – забезпечення особового складу білизною, просоченим проти паразитними засобами, а також спеціальними мазями і рідинами для змазування відкритих ділянок тіла.  Серед способів захисту населення у НС особливе місце займає медичний захист. Виходячи з досвіду, надзвичайні ситуації, як правило, призводять до масової загибелі людей та їх ураження. Для зменшення ступеня ураження необхідна приймати невідкладні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим. Наданням цієї допомоги займається медична служба ЦЗ, яка є спеціальною організацією в системі охорони здоров'я і призначена для медичного забезпечення населення, що постраждало внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф. Вона виконує наступні основні завдання:

своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомог та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження Ці завдання органи охорони здоров'я та медичні служби вирішують шляхом проведення комплексу організаційних, лікувально-профілактичних, лікувально евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Основними з них є:

підготовка органів та установ охорони здоров'я до роботи в умовах великих виробничих аварій та стихійних лих;

організація і підготовка пересувних медичних формувань для проведення рятувальних робіт, а також підготовка медичних установ до лікування потерпілих і хворих;

організація і проведення лікарняно-евакуаційних, санітарно-гігієнічних т протиепідемічних заходів в осередках ураження і на етапах медичної евакуації

навчання медичного персоналу з медичних питань;

розробка планів підготовки органів і об'єктів охорони здоров'я до виконання заходів ЦЗ;

організація забезпечення формувань та установ медичної служби медичним, господарським і спеціальним майном;

підготовка населення для надання само- та взаємодопомоги при отримані різних травм.  Для вирішення своїх завдань медична служба ЦЗ має відповідну структуру, яка забезпечує можливість їх виконання.  Медична служба цивільного захисту організовується за територіально-виробничим принципом. Начальниками служби є: на об'єкті – старший медичний працівник об'єкта; у сільському районі – головний лікар центральної районної лікарні; у міському районі, місті, області – завідувачі відповідними відділами охорони здоров'я. Начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я.  Начальник медичної служби ЦЗ несе відповідальність за підготовку всіх медичних формувань. До медичних установ ЦЗ відносяться:

лікарняні установи – профільовані лікарні (ПЛ), головні лікарні (ГЛ), сортувально-евакуаційні шпиталі (СЕШ) ;

протиепідемічні установи медичної служби ЦЗ – санітарно-епідеміологічні станції;

установи медичного забезпечення та служби крові – аптеки, склади медичного майна, станції та відділення переливання крові.

Організація медичної допомоги постраждалим та їх евакуація із осередків ураження здійснюється за принципом двоетапної системи лікарняно-евакуаційного забезпечення. Суть цієї системи полягає у розподілі медичної допомоги за її видами і проведення послідовних заходів у поєднанні з евакуацією постраждалих з осередків ураження у профільовані медичні установи.  Медична допомога поділяється за видами:

перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6-8 годин після ураження) ;

спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження).  Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.  Згідно з прийнятою системою перша медична допомога в осередках ураження надається санітарними постами та дружинами, загонами санітарних дружин, а також населенням у порядку само- та взаємодопомоги. Не слід забувати, що надання цього виду допомоги має вирішальне значення для рятування потерпілих.  Першу лікарську допомогу надають загони першої медичної допомоги (ЗПМД), медичні підрозділи військових частин ЦЗ, які розгортаються в осередках ураження, або біля кордонів осередку.