Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Побудова математичної моделі та числове її дослідження

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
42
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Створимо файл yos_kr41.m:

 
A=[1 1;
lb(1) lb(2)];
H=[h0;h0p];
C=linsolve(A,H);
C=double(C)
 
Одержимо константи:
 
C =1.0e-005 *
-0.61028435734888
0.61028435734888
 
Для знаходження імпульсної перехідної функції запишемо рівняння:
 .Підставимо h(t):
 
 . (3.13)
 
б) Знайдемо імпульсну перехідну функцію системи (3.8):
 
  (3.14)
 
Початкові умови  , змінені за рахунок дії одиничного імпульсного вхідного сигналу , знайдемо застосовуючи відомі залежності:
 
Для знаходження розв*язку рівняння (3.14), знайдемо корені його характеристичного рівняння. Для цього створимо скрипт-файл (yos_kr5.m):
 
kr3;
A3=1; A2=-a11-a22-a33;
A1=a11*a33+a22*a33+a11*a22;
A0=-a11*a22*a33;B2=0;
B1=a32*b2; B0=a12*a31*b2-a32*a11*b2;
Т0=0;Т0p=B1;Т0p2=B0-A2*B1;
lb=roots([A3 A2 A1 A0])
 
Результати виконаня:
 
lb = -0.03200000000000
-0.01775609460462
-0.01561419577680
 
Розв*язок системи має вигляд:
 
 , (3.15)
 
де  ,C3- константи, які знайдемо з початкових умов.
 
  (3.16)
 
Для знаходження констант створимо файл yos_kr51.m:
 
A=[1 1 1;
lb(1) lb(2) lb(3);
lb(1)^2 lb(2)^2 lb(3)^2];
H=[Т0;Т0p;Т0p2];
C=linsolve(A,H);
C=double(C);
 
Результати:
 
C = 0.00012704856739
0.00088148763791
-0.00100853620530
 
Для знаходження імпульсної перехідної функції запишемо рівняння:
 .Підставимо h(t):
 
  (3.17)
 
3.3 Порівняння графіків перехідних функцій, отриманих за аналітичним розв*язком та числовим методом.
 
а) по рівню h
Створимо файл yos_kr6.m:
t=[0:3:500];
yos_kr3;
yos_kr4;yos_kr41;
h=C(1)*exp(lb(1)*t)+C(2)*exp(lb(2)*t);
sys=ss(a,b,c,d);
[y,tt,x]=impulse(sys,500),
plot(t,h,*.k*,tt,x(:,1));grid;
title(*impulsna perexidna f*);
ylabel(*h-h0,m*);
xlabel(*time,sec*);
pause;
r=C(1)/lb(1)*(exp(lb(1)*t)-1)+C(2)/lb(2)*(exp(lb(2)*t)-1);
sys=ss(a,b,c,d);
[y,tt,x]=step(sys,500),
plot(t,r,*.k*,tt,x(:,1));
grid;
title(*perehidna f*);
ylabel(*h-h0,m*);
xlabel(*time,sec*);
 
В результаті отримуємо:
 
Рисунок 3.1. Графіки порівняння імпульсної перехідної функції,одержаної:
«-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції IMPULSE.
 
Рисунок 3.2. Графіки порівняння перехідної функції,одержаної: «-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції STEP
 
б)по температурі Т:
Створимо файл yos_kr61.m:
 
t=[0:8:500];
yos_kr3;
yos_kr5;yos_kr51;
h=C(1)*exp(lb(1)*t)+C(2)*exp(lb(2)*t)+C(3)*exp(lb(3)*t);
sys=ss(a,b,c,d);
[y,tt,x]=impulse(sys,500),
plot(t,h,tt,x(:,3),*.k*);grid;
title(*impulsna perexidna f*);
ylabel(*T-T0,K*);
xlabel(*time,sec*);pause;
r=C(1)/lb(1)*(exp(lb(1)*t)-1)+C(2)/lb(2)*(exp(lb(2)*t)-1)+C(3)/lb(3)*(exp(lb(3)*t)-1);
sys=ss(a,b,c,d);
[y,tt,x]=step(sys,500),
plot(t,r,tt,x(:,3),*.k*);grid;
title(*perehidna f*);
ylabel(*T-T0,K*);
xlabel(*time,sec*);
 
В результаті отримуємо:
 
Рисунок.3.3. Графіки порівняння імпульсної перехідної функції,одержаної:
«-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції IMPULSE.
 
Рисунок 3.4 Графіки порівняння перехідної функції,одержаної:  «-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції STEP.
 
3.4 Аналітичні вирази для визначення реакції системи на вхідний синусоїдальний сигнал ( ) за допомогою інтеграла згортки
 
Запишемо інтеграл згортки:
 
а) по рівню h.
 
Для порівняння графіків за допомогою аналітичних виразів створимо файл yos_kr7.m:
 
yos_kr3;
c=[1 0 0]; d=[0];
sys = ss(a, b, c, d);
w=0.2;
t=[0:1:500];
U=sin(w*t);
[y,t] = lsim(sys, U,t);
yos_kr4;yos_kr41;
s=C(1)*(w*exp(lb(1)*t)-(w*cos(w*t)+lb(1)*sin(w*t)))/(w^2+lb(1)^2)+C(2)*(w*exp(lb(2)*t)-(w*cos(w*t)+lb(2)*sin(w*t)))/(w^2+lb(2)^2);
figure(1)
plot(t,s,t,y,*.k*);grid;
ylabel(*h,m*);
xlabel(*time,sec*);
yos_kr3;
w=0.2;
t=[0:1:500];
yos_kr5;yos_kr51;
s=C(1)*(w*exp(lb(1)*t)-(w*cos(w*t)+lb(1)*sin(w*t)))/(w^2+lb(1)^2)+C(2)*(w*exp(lb(2)*t)-(w*cos(w*t)+lb(2)*sin(w*t)))/(w^2+lb(2)^2)+C(3)*(w*exp(lb(3)*t)-(w*cos(w*t)+lb(3)*sin(w*t)))/(w^2+lb(3)^2);
c=[0 0 1]; d=[0];
sys = ss(a, b, c, d);
y = lsim(sys, sin(w*t),t);
figure(2)
plot(t,s,t,y,*.k*);grid;
ylabel(*T,K*);
xlabel(*time,sec*);
 
Отримуємо графіки:
 
Рисунок 3.5. Графіки порівняння перехідних процесів по рівню h при дії вхідного сигналу u=sinωt, одержані: «-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції LSIM.
 
Рисунок 3.6.Графіки порівняння перехідних процесів по температурі Т при дії вхідного сигналу u=sinωt, одержані:  «-»- за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції LSIM.
 
4. Частотні методи аналізу системи
 
Амплітудочастотна характеристика (А(w)) - це залежність відношення амплітуди вихідного періодичного сигналу до вхідної амплітуди цього сигналу як функції частоти в усталеному режимі роботи.
Фазочастотна характеристика ((w)) - це залежність зміни фази вихідного сигналу по відношенню до фази вхідного сигналу від частоти в усталеному режимі роботи.
а) по рівню h
В усталеному режимі коливань складова   прямує до нуля. Отже, при  ,
 
Звідси визначаємо АЧХ і ФЧХ:
 
Запишимо рівняння (3.5) замінивши  ,отримаємо:
 
  (4.1)
 
З (4.1) виділимо дійсну та уявну частини:
 
Для порівняння графіків АЧФ і ФЧХ по рівню h створимо файл yos_kr8.m:
 
yos_kr3;
w=[0:0.01:0.5];
yos_kr4;yos_kr41;
p=j*w;
Hh=B0./(A2.*p.^2+A1.*p+A0);
Aw=sqrt(real(Hh).^2+imag(Hh).^2);
[Avuh,fivuh]=bode([B0],[A2 A1 A0],w);
plot(w,Aw,w,Avuh,*.k*);grid;
ylabel(*Аvuh/Аvh*);
xlabel(*w,rad/s*);
pause;
Fiw=atan(imag(Hh)./real(Hh));
Fiw=Fiw*180/pi;
plot(w,Fiw,w,fivuh,*.k*);grid;
ylabel(*fivuh/fivh*);
xlabel(*w,rad/s*);
 
Одержуємо такі графіки:
 
Рисунок 4.3 Порівняння графіків амплітудо-частотної характеристики системи : «-» - за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції MatLab BODE
 
Рисунок 4.4 Порівняння графіків фазо-частотної характеристики системи: «-» - за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції MatLab BODE.
 
б) по температурі Т:
В усталеному режимі коливань складова   прямує до нуля. Отже, при  ,
 
Звідси визначаємо АЧХ і ФЧХ:
 
Запишимо рівняння (3.5) замінивши  ,отримаємо:
 
 (4.2)
 
З (4.2) виділимо дійсну та уявну частини:
 
Для порівняння графіків АЧФ і ФЧХ по рівню T створимо файл yos_kr81.m:
 
yos_kr3;
w=[0:0.007:0.5];
yos_kr5;yos_kr51;
p=j*w;
Hh=B1.*p+B0./(A3.*p.^3+A2.*p.^2+A1.*p+A0);
Aw=sqrt(real(Hh).^2+imag(Hh).^2);
[Avuh,fivuh]=bode([B1 B0],[A3 A2 A1 A0],w);
plot(w,Aw,w,Avuh,*.k*);grid;
ylabel(*Аvuh/Аvh*);
xlabel(*w,rad/s*);
pause;
Fiw=atan(imag(Hh)./real(Hh));
Fiw=Fiw*180/pi;
plot(w,Fiw,w,fivuh,*.k*);grid;ylabel(*fivuh/fivh*);xlabel(*w,rad/s*);
 
Одержуємо такі графіки:
 
Рисунок. 4.5 Порівняння графіків амплітудо-частотної характеристики системи: «-» - за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції MatLab BODE
 
Рисунок 4.6 Порівняння графіків фазо-частотної характеристики системи :
«-» - за аналітичною залежністю; «·» - із застосуванням функції MatLab BODE.
 
5. Дослідження моделі в середовищі SimuLink
 
Дослідимо отриману математичну модель в середовищі SimuLink. Побудуємо, використовуючи блоки SimuLink, структурну модель двоємнісного обєкту. 
Для запуску моделі в SimuLink попередньо потрібно ініціалізувати початкові значення параметрів стану та констант з допомогою програми yos_kr9.m
 
P1=2000;P2=9500;
T1=293; T2=350;
L1=100; r1=0.05;
kv=0.005;
l2=0.4; l3=0.7;
d=1; nu=0.00001;
dz=0.9; ro=1e3; g=9.81;
S=pi*d^2/4;
kl=pi*r1^4/8/L1/nu;
A=L1*kl/pi/r1^2;
h0=0.617917411421; Q10=0.004908738521; T0=317.530396154693;
 
Рисунок 5.1 Модель системи у вікні SIMULINK
 
В даній моделі встановимо для блоків наступні параметри:
 
MATLAB Fcn: kv*l2*sqrt((P2-ro*g*u)/ro)-kv*l3*sqrt(g*u);
MATLAB Fcn1: kl*u/ro;
MATLAB Fcn2: (u(1)*(T1-u(3))+kv*l2*sqrt((P2-ro*g*u(2))/ro)*(T2-u(3)))/u(2);
Gain: 1/S;
Gain1: 1/A;
Gain1: 1/S;
 Встановимо початкові умови для інтеграторів:
Integrator: h0;
Integrator1: Q10;
Integrator2: T0;
 Параметри блоку STEP:
Step time: 0;
Initial value: 2000;
Final value: 2400;
 Параметри симуляції:
 Вкладка Solver:
Start time: 0;
Stop time: 500;
Save to workspace:
Time: tout;
States: xout;
 
Порівняння одержаних перехідних процесів в середовищах Matlab та Simulink.
Для накладання графіків перехідних процесів, отриманих в середовищі SimuLink і за допомогою розв*язування системи рівнянь функцією ode45 потрібно запустити на виконання файл yos_kr10.m :
 
x0=[0.617917411421 0.004908738521 317.530396154693];
T=[0 500];
tol=odeset(*RelTol*,3e-14);
[t,y]=ode45(*yos_kr2*,T,x0,tol);
plot(t,y(:,1),tout,xout(:,1),*.k*);grid;
ylabel(*h,m*);
xlabel(*t,sec*);pause;
plot(t,y(:,2),tout,xout(:,2),*.k*);grid;
ylabel(*Q1,mkub/sec*);
xlabel(*t,sec*);pause;
plot(t,y(:,3),tout,xout(:,3),*.k*);grid;
ylabel(*T,K*);
xlabel(*t,sec*);
 
Результатом виконання програми є наступні графіки:
 
Рисунок 5.1 Графіки порівняння перехідних процесів для h, отримані:
«-» - шляхом розв*язку системи диференціальних рівнянь за допомогою функції ode45; «·» - шляхом побудови схеми моделі у вікні SIMULINK.
 
Рисунок 5.2 Графіки порівняння перехідних процесів для Q1, отримані: «-» - шляхом розв*язку системи диференціальних рівнянь за допомогою функції ode45; «·» - шляхом побудови схеми моделі у вікні SIMULINK
 
Рисунок 5.3 Графіки порівняння перехідних процесів для T, отримані: «-» - шляхом розв*язку системи диференціальних рівнянь за допомогою функції ode45; «·» - шляхом побудови схеми моделі у вікні SIMULINK.
Фото Капча