Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

5) Визначити ознаки, при яких застосування антибактеріальних засобів протипоказано.

Об'єкт дослідження: діти шкільного віку з загостренням БА.

Предмет дослідження: респіраторна бактеріальна інфекція, яка ускладнює перебіг БА.

Методи дослідження. Загальноклінічні, мікробіологічні та цитологічні дослідження бронхіального вмісту, серологічні дослідження крові для виявлення інфікованості внутрішньоклітинними патогенами, показники клітинного та гуморального імунітету, метаболічна активність фагоцитуючих нейтрофілів, морфологічна картина клітин букального епітелію. Проведена експертна оцінка історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні МДКЛ м. Києва №2 протягом 1995 – 1999 років з приводу загострення БА різного ступеню тяжкості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту, що при загостренні БА має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг БА у 41, 9% обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії.

Уперше вивчений та проаналізований мікробіологічний і клітинний склад бронхіального вмісту при загостренні БА різної тяжкості у дітей. Визначені клініко-параклінічні особливості респіраторної інфекції, яка викликана Сhlamуdia spp. та Mycoplasma pneumoniae на фоні БА.

Уперше встановлено та доведено, що при різній тяжкості БА в бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми: при легкому та середньоважкому перебігах – пневмокок, гемофільна паличка, B. catarrhalis. Для тяжкого перебігу БА характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички). На підставі серологічного обстеження у певного відсотка дітей виявлено т. з. “атипові” патогени – Chlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae – при легкому перебігу в 6, 7% випадків, при середньоважкому перебігу – в 42, 9%, при тяжкому перебігу – в 23, 6% спостережень. Доведено, що найважливішою ознакою бронхолегеневої інфекції, яка ускладнює БА є підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті (більше ніж 10х106/мл).

Уперше на підставі отриманих результатів та проведеної експертної оцінки історій хвороб дітей визначено критерії призначення антибактеріальної терапії при загостренні БА, яка супроводжується респіраторною інфекцією.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі доведено, що при загостренні БА має місце бактеріальна колонізація респіраторної системи, яка впливає на перебіг основного захворювання тільки за певних умов. Встановлено, що перебіг БА може ускладнюватись також “атиповою” респіраторною інфекцією.

Вперше, на підставі вивчення клітинного складу бронхіального вмісту, розроблено діагностичні критерії щодо визначення ступеню тяжкості БА (“Спосіб визначення ступеню тяжкості БА” А. с. № 36366А Україна, МПК G01N33/48, по заявці №99126718, пріоритет від 10. 12. 1999 р. ; Опубл. 16. 04. 2001 р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157 с.) та наявності респіраторної інфекції при БА (“Спосіб визначення інфекційного процесу в бронхолегеневій системі” А. с.

№ 36506А Україна, МПК G01N33/487, по заявці № 99127143, пріоритет від 28. 12. 1999р. ; Опубл. 16. 04. 2001р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157 с.).

Доведено, що респіраторна інфекція негативно впливає на перебіг основного захворювання, обумовлює резистентність до бронхолітичної та базисної терапії, та потребує обовўязкового застосування антибактеріальних лікарських засобів. Раціональний підхід до використання антибактеріальних засобів дозволяє підвищити ефективність базисної терапії та призводить до більш швидкого наставання ремісії захворювання. Спостереження за дітьми протягом 9-12 місяців показало, що адекватна антибактеріальна терапія призводить до полегшення перебігу БА.

Запропоновані діагностичні критерії прості, доступні та можуть використовуватись на амбулаторному етапі лікування.

Результати дослідження впроваджено в практичну роботу Київської МДКЛ №2, Київської клінічної лікарні №17, Київського міського дитячого алергоцентру, Центральну дитячу поліклініку Дніпровського району м. Києва, а також міських клінічних лікарень №2, №5 м. Донецька, обласної дитячої лікарні м. Запоріжжя.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, визначено мету та завдання роботи. Проведено клінічні спостереження та обстеження хворих дітей. Особисто проаналізовано результати загальноклінічних, мікробіологічних, цитологічних та імунологічних досліджень у дітей з загостренням БА. Самостійно проведена експертна оцінка історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в алергологічному відділенні в попередні роки. Особисто проведена статистична обробка цифрових даних. Визначено показання для диференційованого призначення антибактеріальних препаратів. Самостійно проведено катамнестичне спостереження за дітьми протягом 9-12 місяців, проведено обстеження групи здорових дітей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладено на ІІ Українській науковій конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології” (м. Вінниця, 1998) ; IV Українській науково-практичній конференції з актуальних питань алергології та клінічної імунології (м. Київ, 1999) ; на науково-практичній медичній конференції “Сучасні проблеми клінічної фармакології та імунопрофілактики” (м. Київ, 1999) ; на нараді-семінарі пульмонологів, терапевтів, педіатрів, алергологів України “Актуальні питання діагностики та лікування бронхіальної астми” (м. Київ, 2000) ; на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми в педіатрії”, присвяченої 25-річчю Київської МДКЛ №2 (Київ, 2000) ; здобувач має авторське свідоцтво на винахід №36366А України, МПК G01N33/48, по заявці №99126718, “Спосіб визначення ступню тяжкості бронхіальної астми у дітей” з пріоритетом від 10. 12. 1999 р. ; Опубл. 16. 04. 2001 р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157с. ; та авторське свідоцтво на винахід №36506А України, МПК G01N33/487, “Спосіб визначення інфекційного процесу в бронхолегеневій системі” з пріоритетом від 28. 12. 1999 р. Опубл. 16. 04. 2001р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157 с.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, в тому числі у фахових виданнях – 5, у матеріалах та