Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

3) Такі клініко-параклінічні ознаки як тривале зберігання перемінного кашлю, наявність стійких фізикальних змін над легенями, тривалі зміни на пікфлуометрії, які резистентні до базисної та бронхолітичної терапії; в гемограммі – значно та тривало підвищене ШОЕ; підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті (мокротинні або індукованому мокротинні) більш ніж 18, 0х106 /мл на фоні стерильного бронхіального вмісту, або при наявності в ньому мікроорганізмів в кількості менш ніж 105, – потребують цілеспрямованого серологічного обстеження з метою виявлення інфекцій, викликаних внутрішньоклітинними збудниками (Chlamydia spp. або Mycoplasma pneumoniae).

4) При тривалому загостренні бронхіальної астми рекомендується визначати фагоцитарну активність нейтрофілів та кількість патологічно змінених та зруйнованих клітин в букальному соскобі. Значне підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів (більше ніж 2, 0) та наявність >50% патологічно змінених та зруйнованих клітин в букальному соскобі повинні розглядатися як додаткові ознаки інфекційного запалення, які потребують подальшого обстеження з метою вирішення питання про застосування антибактеріальних засобів.

5) При переважанні в бронхіальному вмісті (мокротинні або індукованому мокротинні) грампозитивної або грамнегативної кокової флори; а також при виявленні специфічних антитіл до внутрішньоклітинних збудників (Chlamydia spp. або Mycoplasma pneumoniae), слід використовувати спіраміцин в дозі 150МЕ/кг протягом 14 днів на фоні базисної терапії.

6) При переважанні грамнегативної патогенної або умовно-патогенної флори, рекомендується застосування цефотаксіму в дозі 30-50 мг/кг протягом

7-10 днів на фоні базисної терапії.

 

 

1. Вікторов О. П., Ковбаско К. М. Можливості застосування макролідного антибіотика спіраміцину у лікуванні бронхіальної астми у дітей // Ліки. – 1999. – №5-6. – С. 24-27. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

2. Ковбаско К. М., Волосовець О. П., Глушкевич Г. В., Понур Б. О. Ефективність спіраміцину в лікуванні загострень бронхіальної астми, асоційованої з “атиповими” збудниками, у дітей // Інфекційні хвороби. – 2000. – №1. – С. 37-40. Автор забезпечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

3. Ковбаско К. М. Значення мікробіологічного та цитологічного контролю в діагностиці інфекційних процесів бронхолегеневої системи у дітей, хворих на бронхіальну астм // Ліки України. – 2000. – №11. – С. 43-46. Автор повністю самостійно виконала роботу.

4. Волосовець О. П., Ковбаско К. М. Взаємозв'язок між показниками мікробіологічного та цитологічного складу бронхіального вмісту та станом природної резистентності організму у дітей з бронхіальною астмою, яка ускладнена респіраторною інфекцією // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – №2. – С. 74-78. Автор здійснювала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

5. Ковбаско К. М., Волосовець О. П., Глушкевич Г. В. Розповсюдження бронхолегеневих інфекцій серед дітей, хворих на бронхіальну астму // Експериментальна та клінічна медицина. – 2001. – №2. – С. 37-40. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

6. Волосовець О. П., Ковбаско К. М., Курашова О. М. А. с. на винахід №36366А України, МПК G01N33/48, по заявці №99126718 з пріоритетом від 10. 12. 1999 р. “Спосіб визначення ступню тяжкості бронхіальної астми у дітей”; Опубл. 16. 04. 2001 р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157с. Автор забезпечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

7. Волосовець О. П., Вікторов О. П., Ковбаско К. М. А. с. на винахід №36506А України, МПК G01N33/487, по заявці №99127143 з пріоритетом від 28. 12. 1999 р. “Спосіб визначення інфекційного процесу в бронхолегеневій системі”; Опубл. 16. 04. 2001 р. ; Бюл. №3-ІІ, 1. 157с. Автор забезпечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

8. Волосовець О. П., Ковбаско К. М., Срєбний М. М. Клініко-параклінічні ознаки респіраторної інфекції у дітей, хворих на бронхіальну астму // Тези доповідей. “І Всеукраїнська конференція з питань імунології у педіатрії” // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – №3. – С. 106. Автор здійснювала підбір та обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих результатів.

9. Волосовець О. П., Вікторов О. П., Ковбаско К. М. Частота выявления хламидиозной инфекции у детей с бронхиальной астмой // Імунологія та алергологія. – 1999. – №3. – С. 18-19. Автор забезпечувала підбір та обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

10. Волосовець О. П., Ковбаско К. М., Глушкевич Г. В., Понур Б. О. Ефективність спіраміцину в лікуванні загострень бронхіальної астми у дітей, асоційованих з “атиповими” збудниками // Матеріали науково-практичної медичної конференції “Сучасні проблеми клінічної фармакології та імунопрофілактики” (Тези доповідей). – Київ. – 1999. – С. 82-85. Автор забезпечувала обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих даних, літературно оформила роботу.

11. Ковбаско Е. М. Тактика антибактериальной терапии у детей с бронхиальной астмой // Матеріали ІІ Української Наукової Конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”: Тези доповідей. – Вінниця. – 1998.