Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку

Третій підрозділ “Регіональна специфіка міжнародних відносин” містить у собі аналіз якісних характеристик Чорноморських регіональних відносин. Досліджуються причини, передумови, мотиви наближення регіональних політик Чорноморських держав. Результат їх регіональної взаємодії – зміцнення структурних зв’язків у системі. Розглядаються деструктивні фактори, що негативно впливають на стабільний розвиток Чорноморської системи міжнародних відносин.

У четвертому підрозділі “Висновки” фіксуються основні результати дослідження по першому розділу.

У другому розділі “Міждержавні відносини у Чорномор’ї в контексті формування системи регіональної безпеки” досліджується форма і зміст міждержавної взаємодії Чорноморських держав з точки зору їх національних інтересів безпеки й аналізуються потенційні можливості даної взаємодії на предмет створення ефективної регіональної системи безпеки, що відповідає, принаймні, двом параметрам: своєчасному попередженню погроз і їх “умиротворенню” на початковій стадії.

У першому підрозділі “Деякі особливості регіональної системи безпеки в сучасних міжнародних відносинах” виділяється специфіка Чорноморських регіональних відносин в області безпеки. Аналізуються теоретичні підходи до формування системи безпеки з урахуванням вимог, що пред’являються до сучасних регіональних систем міжнародних відносин. Визначаються параметри, яким така система повинна відповідати. Тим самим ставиться свого роду загально-регіональна мета, на яку повинні бути спрямовані зовнішньополітичні зусилля Чорноморських держав.

У другому підрозділі “Росія, Туреччина й Україна в регіональних зв’язках” аналізуються взаємини цих трьох держав на сучасному етапі в рамках Чорноморської системи міжнародних відносин. Ці три держави-елементи не тільки вирішальним образом беруть участь у формуванні структурних зв’язків, створюючи доцентрово-силові відносини в системі, але і найбільш відчутно впливають на її функціонування. Зіставляються національні інтереси Росії, Туреччини й України в Чорноморському регіоні, виділяються їхні регіональні пріоритети. Аналізуються відносини цих держав кожної одна з одною на двосторонньому рівні. Відзначаються вузли протиріч і точки взаємної зацікавленості. Прогнозується регіональна тактика України у зв’язку з неоднозначною оцінкою Росією і Туреччиною місця і ролі нашої держави в рамках Чорноморського регіону.

У третьому підрозділі “Місце і роль Румунії, Болгарії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Греції, Молдови й Албанії в структуруванні системи безпеки” аналізується зовнішня політика інших восьми елементів Чорноморської системи міжнародних відносин, що беруть особисту участь у структуруванні регіональної системи безпеки. На підставі національних інтересів і пріоритетів регіональної політики виділяються особливості чорноморської політики вищезгаданої вісімки, визначається їх зовнішньополітична спрямованість, аналізуються їх співвідношення з доцентрово-силовими елементами, оцінюється ступінь впливу кожної держави на систему і, зокрема, на процес побудови регіональної системи безпеки. Особливе місце в дослідженні займає розгляд взаємодії кожного з восьми елементів із середовищем чорноморської системи, що вносить значне коректування в їхню регіональну політику.

На основі аналізу регіональної політики всіх елементів Чорноморської системи, проведеного в другому і третьому підрозділах, були вироблені визначені підходи, які дозволяють, при обліку позицій усіх зацікавлених сторін, знизити рівень їх протиріч і стабілізувати поки що дуже низький загально-регіональний рівень безпеки. Ці підходи знайшли своє відображення в четвертому підрозділі “Напрямки створення Чорноморської системи безпеки”. Виходячи із сучасного розміщення сил у Чорноморському регіоні, були розглянуті можливі зовнішньополітичні інструменти побудови регіональної системи безпеки.

Основні результати, до яких дійшов дисертант по всьому другому розділу, ввійшли до п'ятого підрозділу “Висновки”.

У третьому розділі “Основні напрямки розвитку регіонального співробітництва в Чорноморській системі міжнародних відносин” досліджується та сфера регіональних відносин, яка формується різними державами в процесі реалізації спільних регіональних проектів, тобто в процесі співробітництва. Ідея тісного регіонального співробітництва є не тільки каталізатором створення і ключовим фактором розвитку Чорноморської системи, але і нерозривною складовою процесу створення міцної системи регіональної безпеки. Практичне втілення цієї ідеї та її перспективи аналізуються в п’ятьох підрозділах.

Перший підрозділ “Системне значення процесу регіонального співробітництва” містить у собі теоретичний аналіз міжнародного процесу співробітництва на регіональному і субрегіональному рівні в сучасних соціальних системах. Виділяються об’єктивні і суб’єктивні причини, що лежать в основі ініціації і подальшого розвитку цього процесу. Визначається ступінь значимості регіонального співробітництва в структуруванні системних зв’язків.

Другий підрозділ “Призначення, організація і правове регулювання співробітництва в Чорноморському регіоні” зосереджується на аналізі правових документів міждержавного і міжмуніципального рівнів співробітництва: Декларації про створення чорноморського економічного співробітництва і Статуті Міжнародного Чорноморського клубу. Такий аналіз дозволяє простежити етап виникнення й оформлення загально-регіональних інтересів на початковій стадії регіонального співробітництва, а так само напрямку їхньої практичної реалізації (у контексті інтересу України) у зв’язку з положеннями, викладеними в цих двох стрижневих регіональних документах. Виділяються цілі і завдання, що мотивують доцільність створення перших міжнародних організацій у Чорноморському регіоні, які представляють відразу два рівні “структурної надбудови” Чорноморської системи міжнародних відносин.

Третій підрозділ “Режим вільної торгівлі в Чорноморському регіоні і правові форми діяльності Чорноморського банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) у його забезпеченні” присвячен проблемам і перспективам створення чорноморської