Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття договору майнового найму

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.

Ознаки фінансового лізингу:
- строк, на який передається майно в тимчасове користування наближається за тривалістю до строку експлуатації та амортизації всієї або більшої частини вартості майна;
- протягом строку договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі вартість майна і отримує прибуток від лізингової угоди;
- у лізингових відносинах, як правило, боре участь третя сторона – виробник або постачальник;
- не передбачається ніякого обслуговування об’єкту лізингу з боку лізингодавця, технічне обслуговування, страхування тощо покладаються на лізингоодержувача;
- як правило, після закінчення строку договору право власності на об’єкт лізингу переходить до лізингоодержувача [11, 187].
В операціях фінансового лізингу на початкових стадіях беруть участь три суб’єкти:
- виробник або продавець устаткування, який, уклавши угоду купівлі-продажу або поставки, втрачає право власності (право повного господарського відання) на зазначене устаткування;
- орендодавець (лізингова компанія), який укладає договір купівлі-продажу (поставки) з виробником і стає власником устаткування;
- орендар, який отримує майно у володіння та користування і здійснює орендні платежі.
Певний інтерес з точки зору перспектив застосування в господарській практиці України становить так званий зворотний лізинг (lease back) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації (лізинговій компанії) з одночасним зворотним отриманням цих основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.
Видом лізингу, здатним задовольнити як підприємства-орендарів, так і лізингові компанії, уявляється компенсаційний лізинг. При цьому виді лізингу орендар поставляє орендодавцеві частину продукції, що виробляється на орендованому устаткуванні. Заміна орендних платежів у грошовій формі розрахунками виробленою продукцією особливо приваблива при міжнародному лізингу для товаровиробників, що не мають валютних коштів для розрахунків з іноземним орендодавцем або для придбання обладнання у інофірми-виробника.
 
Висновки
 
Майновий найм за своїм характером може бути пов’язаний як із застосуванням норм цивільного законодавства (правильним чи неправильним), так і з встановленням деяких нових умов, ще не урегульованих нормами цивільного права, наприклад у процесі укладання майнового договору. Таким чином, можна сказати, що на підставі майнового найму майно переходить до наймача у користування, а не у власність, повне господарське відання чи оперативне управління, як це має місце за договором купівлі-продажу, поставки, позики тощо. Проте здійснення права користування пов'язане з необхідністю володіння майном. Тому слід визнати, що наймач набуває також право володіння набутим майном і, крім того, в силу договору наймач набуває деякі права по розпорядженню найнятим майном.
Отже, за результатами даної курсової можна зробити такі висновки:
- майновий найм займає особливе місце в нашому житті. Це один з класичних цивільно-правових інститутів, що має багатовікову історію.
- інститут майнового найму перебуває у постійному розвитку. Вдосконалюються правові норми, що регулюють питання майнового найму.
Таким чином, можна зробити висновок, що майновий найм на сьогоднішній час, є однією із найактуальніших тем в цивільному праві. Саме зараз, з формуванням і становленням нової правової системи, розвитком цивільного законодавства в цілому, і інституту приватної власності. Зокрема, ми маємо можливість спостерігати за підвищенням правової свідомості громадян України, вдосконаленням правовідносин між особами, які ґрунтуються на принципах рівноправ’я та законності.
 
Список використаних джерел:
 
1. Вишневский А. А., Цивільне право. – К., 2006. – С. 345
2. Дністрянський С. В. Цивільне право. – Київ, 2007. – С. 368
3. Загальна теорія держави і права: Підручник / Цвіка М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. – К: 2007. – С. 509
4. Майновий найм: підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 2006. – С. 209
5. Оренда та прокат: підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова. -К. : Юрінком, 2006. – С. 361
6. Основи теорії цивільного права: Навчальний посібник / А. А. Нечитайленко – Харків, 2005. – С. 381
7. Основи цивільного права: підручник / За редакцією В. А. Доманського. – К. : Юрінком, 2008. – С. 521
8. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К. : Атіка. – 2009. – С. 389
9. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (керівник авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.. ; За ред.. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 419
10. Цивільний кодекс України: Офіц. текст: Прийнятий Верхов. Радою України 16 січ. 2003 р. : Набрав чинності з 1 січ. 2004р. – К. : Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 502
11. «Цивільне право України», авт. Панченко М. І. Навч. посіб. – К. : Знання, 2008. – С. 389
12. Українське цивільне право, авт. Зорислава Ромовська: Загальна частина. Академічний курс. Підручник, – К. : Атіка, 2009. – С. 521
13. Цивільне право України – за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, вид. К. : Юрінком Інтер, 2008 р. – С. 477
14. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К. : Вентурі., 2012. – С. 439
15. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів авт. О. А. Підопригора – К. : Вентурі, 2007. – С. 509
16. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2, перероб. і доп. авт. Харитонов Є. О., Старцев O. B. – К. : Істина, 2007. – С. 487
17. Цивільне право України: Підручник. Стефанчук P. О. – К. : Істина, 2012. – С. 462
18. Цивільне право України: Підручник. Юрчук М. О. – К., 2012. – С. 403.
19. Цивільний кодекс Української РСР – Верховна Рада УРСР; від 18. 07. 1963 № 1540-VI. Втратив чинність від 01. 01. 2004 на підставі Кодексу N 435-IV (435-15) від 16. 01. 2003, ВВР, 2003, NN 40-44, ст. 356).
Фото Капча