Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття і ознаки норми права

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

юридичні обов’язки.

Види диспозицій:
За ступенем визначеності:
Визначені – закріплюють однозначне правило поведінки, тобто учасники відносин позбавлені можливості для вибору іншої поведінки;
Не повністю визначені – вказують лише на загальні ознаки поведінки, в рамках яких суб’єкти уточнюють свої права та обов’язки самостійно;
Відносно визначені – вказують на права і обов’язки суб’єктів, але надають можливості для їх уточнення залежно від конкретних обставин;
Альтернативні – вказують на настання декількох правових наслідків, але передбачають настання лише одного з них.
За способом викладення:
Проста – правило поведінки визначається у загальному вигляді без деталізації його ознак;
Описова – правило поведінки закріплюється повно, з деталізацією його ознак; чітко визначаються права і обов’язки учасників відносин;
Бланкетна – закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатися до норм іншого нормативного акта іншої галузі права;
Відсильна – аналогічна бланкетній з тією різницею, що для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатися до інших частин даної норми або до інших норм цієї ж галузі права.
3. За складом:
Прості – містять одне правило поведінки;
Складні – містять два або більше обов’язкових правил поведінки;
Альтернативні – містять декілька правил поведінки, суб’єкт може виконувати будь-яке з них.
Гіпотеза – структурний елемент норми права, який вказує на умови, за наявності або відсутності яких вступає в дію правило поведінки. Гіпотеза – невід’ємний елемент норми; її точність і визначеність є умовою реалізації норми. Відсутність такої визначеності ускладнює використання передбачених нормою можливостей її адресатами – громадянами, та їх об’єднаннями. Якщо ж норма закріплює повноваження державного органу, то невизначеність перерахованих в її гіпотезі умов надає йому право діяти на власний розсуд.
Види гіпотез:
1. За ступенем визначеності:
Визначена – вичерпно визначає ті умови, при наявності яких набуває чинності правило поведінки, що міститься у диспозиції норми права;
Відносно визначена – обмежує умови застосування норми права певним колом формальних ознак.
2. За формою вираження:
Абстрактні – умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, що надає можливість охопити та врегулювати значну кількість однорідних випадків;
Казуальні – визначаються умови дії норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки, тому норма права поширюється на більш обмежене коло випадків.
За складом:
Прості – містять одну обставину, необхідну для дії правової норми;
Складні – містять дві або більше обов’язкових обставин, за якими пов’язується дія правової норми;
Альтернативні – чинність норми права визначається залежно від однієї або кількох фактичних обставин (умов) і для настання правових наслідків досить наявності однієї з цих обставин.
Санкція – це частина норми права, яка містить вказівки щодо юридичних наслідків порушення правила, зафіксованого в диспозиції. Мета санкції – створення тих чи інших несприятливих наслідків для правопорушника або заохочувальних наслідків для суб’єктів, що виконують владний припис.
Види санкцій:
За ступенем визначеності:
Абсолютно визначені – чітко визначають вид та міру юридичної відповідальності;
Відносно визначені – межі юридичної відповідальності визначаються від мінімальної до максимальної або тільки до максимальної;
Альтернативні – вказують на декілька можливих засобів впливу на правопорушника, а доцільність застосування конкретного засобу визначається правозастосовчим органом, виходячи з особливості конкретної справи;
Посилкові – містять вказівки на санкції інших норм, до яких слід звертатися для визначення конкретного засобу впливу.
За характером наслідків: каральні (штрафні) ; правовідновлювальні (компенсаційні) ; заохочувальні.
За галузями права: кримінально-правові; адміністративно-правові; цивільно-правові; дисциплінарні.
Ще одне велике питання – це види і класифікація норм права. Ця класифікація основується на модульній і соціологічній структурах норми права й також має практичне значення. По призначенню (функціям) розрізняють основні, первісні, похідні, вторинні правові норми.
Іноді в підручниках можна зустріти класифікацію на цій основі: норми-начала, норми-принципи, норми-установчі, норми-дефініції і т. п.
За змістом норми права поділяють на норми регулятивні і охоронні, за галуззями права – цивільно-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові і т. п.
За методом правового регулювання розрізняють імперативні, диспозитивні, рекомендаційні, заохочувальні.
По обов’язковості норми права поділяють на уповноважуючи, зобов’язуючі, забороняючі. За предметом регулювання розрізняють загальні та спеціальні норми, які забезпечують більш конкретне регулювання одного й того ж предмета. Теорія права вважає, що в випадку суперечності цих норм, пріоритет – за спеціальними.
Уся ця класифікація, хоч і має умовний характер, але допомагає професійно точно і грамотно здійснювати правове регулювання, вивчати і в необхідних випадках справедливо критикувати законодавство.
 
3. Структура логічної норми
 
Ця структура виражаеться в жорсткому, інваріантному зв’язку таких елементів, які в своїй єдності забезпечують державно-владне регулювання суспільних відносин. Набір елементів логічної норми такий, що він дозволяє їй бути «автономним», відносно відокремленим регулятором, акумулюючим все те, що необхідно для юридичного опосередкування суспільних відносин.
У відповідності з цим логічна норма включає до свого складу три основні елементи: гіпотезу, диспозицію, санкцію.
а) гіпотеза – зазначення конкретних фактичних життєвих обставин (події, дії людей, сукупність дій, тобто фактичні склади), при яких дана норма вступає в дію. Гіпотеза (припущення) – це
Фото Капча