Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття і ознаки норми права

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

покарання та ін. Загальнозакріпні норми нерідко збігаються з фундаторськими (установчими) нормами.

Установчі норми, або норми-принципи – норми, у яких сформульовані незаперечні вимоги загального характеру, що стосуються усіх або більшості інститутів або норм галузі права. Наприклад, норми-принципи функціонування соціально-економічного і громадсько-політичного ладу, взаємовідносини держави й особи. Так, нормою-принципом є ст. З Конституції України, яка проголошує: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Прогностичні норми, або норми-цілі – норми, які містять прогнози розвитку державного або суспільно-політичного ладу. Норми-цілі можна вважати різновидом фундаторських норм. Разом вони служать нормами-еталонами, які дозволяють установити відповідність цілей і засобів конкретних правових розпоряджень об'єктивним закономірностям суспільного розвитку. Наприклад, ст. 1 Конституції України говорить: «Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою».
Декларативні норми, або норми-оголошення – норми, які містять положення програмного характеру, нормативні оголошення.
Дефінітивні норми, або норми-дефініції (визначення) – норми, які містять визначення правових категорій і понять. Наприклад, поняття юридичної особи, злочину, угоди та ін. Такі визначення мають загальнообов'язкове значення. Так, у ст. З Закону України «Про звернення громадян» вказується: звертання – викладені в письмові або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. 1
Серед спеціалізованих норм слід виділити:
оперативні або норми-інструменти;
колізійні або норми-арбітри.
Їхня специфіка полягає в тому, що вони є нормами про норми. Оперативні норми, або норми-інструменти – норми, роль яких виражається у встановленні дати вступу (зміни, припинення) нормативно-правового акта в силу, у його поширенні на нове коло суспільних відносин, на новий строк. Вони мають назву «оперативних», тому що забезпечують регулювання суспільних відносин оперативним шляхом: не через видання нових регулятивних норм, а через прийняття нормативно-правових актів, 'їхню зміну, доповнення, скасування, поширення сфери і строку дії, тобто регулюють їх рух.
Колізійні норми, або норми-арбітри – норми, які у разі наявності протиріччя між окремими нормативними актами з того самого предмета регулювання, повинні застосовуватися в даному випадку, тобто це норми, що регулюють вибір норми.
Вони покликані вирішувати колізії (конфлікти норм, пов'язані з особливостями регулювання тих самих суспільних відносин різними правовими актами) : між конституцією й іншими нормативно-правовими актами;
законами і підзаконними актами; між актами того самого органа, виданими в різний час; між загальним і спеціальним актом;
2) в унітарній державі з автономними утвореннями, наділеними правотворчими повноваженнями – між загальнодержавними актами і актами автономного утворення (наприклад, України і Автономної Республіки Крим) ; у федеративній державі -між загальнофедеральними актами і актами суб'єктів федерації (наприклад, Російської Федерації і Татарстану) ;
3) між різними державами.
Здебільшого колізійні норми входять до складу міжнародного приватного права (наприклад, є колізійний механізм регулювання зовнішньоекономічних договорів).
Колізійні норми мають такі структурні елементи:
гіпотеза (обсяг) – вказує на суспільні відносини, що нею регулюються
диспозиція (прав 'язка) – вказує на національне законодавство, що має застосовуватися при вирішенні справ у межах даних суспільних відносин
Прив'язки колізійних норм визначаються за принципами:
- «власного закону» (закон громадянства та ін.) ;
- «закону місцезнаходження речі»;
- «закону, вибраного особами, що вступають в угоду»;
- «закону місця вчинення акта» (закон місця вчинення договору; закон місця вчинення угоди; закон місця вчинення зобов'язання; закон місця вчинення правопорушення, закон суду та ін.
 
Висновки
 
Норма права – правова дійсність навіть в тому випадку, коли вона жодного разу не застосовувалась для регулювання фактичних відносин. Визнання цього права являло собою передумову для визначення правового статусу союзної республіки та для державно-політичної практики. Тому можна зробити висновок, що праву відомі норми, які застосовуються безпосередньо та опосередковано – через інші норми.
Таким чином, норми права – це загальне правило, яке вбирає в себе багатство соціального досвіду суспільства і держави, різноманітність особливого, індивідуального, окремого.
Норма права являє собою науковий, об’єктивно обгрунтований припис – модель суспільних відносин, яка відображає інтереси суспільства в розвитку даних відносин.
Загальний характер норми права не виходить з її власної природи. Загальне в праві в кінцевому рахунку є відображення того реального загального, яке об’єктивно існує в чисельних окремих матеріальних відносинах даного виду, які є виробничими відносинами.
В сучасних умовах вдосконалення норм права йде по двом основним напрямкам: покращення змісту норм, зміцнення їх «істинності», впорядкування їх структури та системи вцілому.
Перший напрямок характеризується тенденцією до все більш точного відображення потреб суспільного життя, без чого неможливо забезпечити зростання ефективності дії норм права як регуляторів суспільних відносин. Тому вдосконалення змісту стосується всього комплексу норм – зобов’язуючих, уповноважуючих, забороняючих. Зростає значення рекомендаційних норм. В рамках кожної різноманітності норм виробляються нові, більш ефективні методи впливу на суспільні відносин з допомогою всіх елементів правової норми.
Основними умовами, які дозволяють добитися вдосконалення норм права, є:
Точне відображення в правових приписах закономірностей розвитку державно-правової побудови.
Відповідання норм права умовам моралі та правосвідомості.
Додержання умов системності (непротиріччя) та інших закономірностей діючої системи права при прийняті нових норм.
Врахування в процесі нормотворчості загальних принципів регулювання і управління суспільними процесами.
 
Список використаної літератури
 
  1. Загальна теорія держави і орава. / За ред. В. В. Копейчикова -К. : Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.
  2. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. вузів. – К. : Вентурі, 1996. -354 с.
  3. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія права: Підручник. – К. : Кондор, 2002. – 541 с.
  4. Основи держави і права: Навч. посібник / С. Д. Гусарев, P. A. Калюжний, A. M. Колодій. – К. : Либідь, 1997. – 408 с.
  5. Кравчук М. В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навч. посіб. – 3-тє вид., змін. І доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 547 с.
  6. Войнович М. П. Основи загальної теорії права та держави. – К. : Атіка, 2001. – 476 с.
  7. Теорія держави і права (опорні конспекти) Навч. посіб. Для студентів вищ. навч. закл. / Авт. -упорядн. Кравчук М. В. – К. : Атіка, 2003. – 458 с.
  8. Венгеров А. Б. Теория государства и права. – Москва, 2004. – 562с.
  9. Гойман-Калинский И. В., Иванец Г. И., Червонюк В. И. Элементарные начала общей теории права. – Москва, 2003. – 322с.
  10. Марчук В. М., Ніколаєва Л. В. Нариси з теорії права. – К. – 2004. – 472с.
  11. Лукашева Е. А. Политика, право, мораль. – Москва, 1986. – 464с.
Фото Капча