Поняття організації, формальні та неформальні, прості та складні організації. Організація як система, керуюча та керована підсистеми

 

 

Цілі організації – результати, яких прагне досягти організація і на досягнення яких спрямована її діяльність. Виділяють головну цільову функцію, або місію організації, яка визначає основні напрямки діяльності фірми.

Місія – основна головна мета організації, заради якої вона і створена. При визначенні місії організації необхідно враховувати:

- формулювання задачі організації з погляду виробництва нею товарів чи послуг, а також основних ринків і ключових технологій, які використовуються в організації;

- положення фірми стосовно зовнішнього середовища;

- культуру організації: який клімат існує в даній організації; який тип працівників залучає даний клімат; які основи взаємин керівників фірми з рядовими співробітниками;

- хто є клієнтами (споживачі), які потреби клієнтів (споживачів) фірма може успішно задовольнити.

Цілі розрізняють:

-за масштабом діяльності: глобальні або загальні; локальні або часткові;

- за актуальністю: актуальні (першочергові) і неактуальні;

за рангом: головні і другорядні;

- за тимчасовим фактором: стратегічні і тактичні;

- за функціями управління: цілі організації, планування, контролю і координування;

- за підсистемами організації: економічні, технічні, технологічні, соціальні, виробничі, комерційні і т. д;

- за суб'єктами: особисті і групові;

- за усвідомленістю: дійсні і мнимі;

- за досяжністю: реальні і фантастичні;

- за ієрархією: вищі, проміжні, нижчі;

- за взаєминами: взаємодіючі, індиферентні (нейтральні) і конкуруючі.

- за об'єктами взаємодії: зовнішні і внутрішні.

Аналіз стану зовнішнього середовища. Сутність аналізу стану зовнішнього середовища і діяльності підприємства полягає у систематичному вивченні й оцінці контрольованих і неконтрольованих факторів (об'єктів і подій), що відносяться до підприємства. Головною метою такого аналізу є одержання необхідної планово-прогнозної інформації, а додаткова мета – виявити сильні і слабкі сторони самого підприємства, а також і можливостей і ризиків, зв'язаних з його зовнішнім середовищем.

При аналізі стану зовнішнього середовища особлива увага приділяється аналізу ринків, рівня конкуренції і технологій. Аналіз роботи підприємств конкурентів будується за такою ж схемою, як і власне виробництво. Даний підхід дає повну картину порівняльного аналізу.

На практиці використовують різні види аналізу і його комбінації. Так, розрізняють аналіз, проведений винятково на базі минулої фактичної інформації (аналіз фактів), на базі інформації, орієнтованої в минуле і майбутнє (аналіз подій і відхилень), на базі майбутньої інформації (аналіз планованих показників). Аналіз відхилень є частиною процесу контролю; аналіз планованих показників служить для оцінки планів і вибору нових альтернатив.

До найбільш популярних методів аналізу відносяться:

- функціонально-вартісний аналіз. При даному методі об'єктом аналізу найчастіше служать продукти, продуктові групи і виробничі процеси. Вартісний аналіз дозволяє мінімізувати витрати на виробництво продукції;

- бенчмаркінг. Даний метод являє собою процес точного виміру і порівняння всіх операцій з розробки і впровадження продуктів світового класу як на власному підприємстві, так і в конкурентів. Об'єктом аналізу є продукти і їх компоненти, функції і процеси на підприємстві, пов'язані з виробництвом, розробкою і збутом продукції. При цьому аналізі відбувається порівняння «кращих із кращих» у даній області, сегменті ринку, сфері бізнесу. Виявлення недостатньої ефективності виконання тих чи інших функцій і підсумкового результату діяльності підприємства – ціль такого аналізу;

- аналіз полів бізнесу. Аналіз впливу ринкових стратегій на прибуток, що проводиться як для підприємства в цілому, так і для кожного з його напрямків. При даному аналізі враховується не тільки потік грошової маси, але і показники повернення інвестицій на капітал, ліквідності, фінансової стійкості;

- класичний порівняльний аналіз. При даному аналізі співставляються техніко-економічні і фінансові показники власного підприємства з підприємствами-конкурентами. Порівняння може відноситися до конкретного періоду і бути статичним у часі;

- порівняльний галузевий аналіз. Аналіз показників підприємств однієї галузі. Наприклад, оборот, продуктивність праці, рентабельність і т. д.

Кількісний аналіз стану зовнішнього середовища базується переважно на абсолютних, відносних показниках і індексах і представляється виді аналітичних таблиць і графіків.

На основі аналізу середовища проводиться стратегічне планування. Стратегічне планування – це набір рішень і дій, здійснюваний керівництвом фірми для досягнення цілей організації. Стратегічне планування містить у собі чотири основних види управлінської діяльності:

1) розподіл ресурсів: розподіл наявних фондів, висококваліфікованих кадрів, а також технологічного і наукового досвіду, який є в організації;

2) адаптація до зовнішнього середовища: дії, які поліпшують відносини фірми з навколишнім зовнішнім середовищем, тобто взаємини з громадськістю, урядом, різними державними установами;

3) внутрішня координація роботи усіх відділів і підрозділів. Цей етап містить у собі виявлення сильних і слабких сторін фірми для досягнення ефективної інтеграції операцій усередині організації;

4) усвідомлення організаційних стратегій. Тут враховується досвід минулих стратегічних рішень, що дає можливість прогнозування майбутнього організації.

Схема стратегічного планування складається з етапів: