Поняття організації та конфлікти в ній. Проектування ділових ігор

Крім згаданих концепцій інтегральної індивідуальності і рефлексивної психології, ОДІ як педагогічний феномен інтегративним чином реалізує концепції системного підходу як методології аналізу і вирішення проблем, концепцію взаємозв'язку усвідомлюваних і неусвідомлюваних компонентів психіки, соціально-психологічного тренінгу, діяльнісного підходу як основи особистісної перебудови гравців, детермінації розвитку людини зовнішніми і внутрішніми факторами та ін.

Для досягнення ігрових цілей в ОДІ проводять чергування організаційних форм діяльності: колективних, групових та ін. Розглянемо характеристики основних форм діяльності.

Загальколективна діяльність – це пленарні засідання, великі рекреаційні паузи. Пленарні засідання, у яких беруть участь всі гравці, переслідують наступні цілі:

обмін інформацією між командами;

координація конструктивної розшукової роботи;

відстеження основних етапів руху до загальної мети;

стимулювання творчого процесу шляхом співставлення ступеня просування команд (загострення конфронтації) ;

синтезування ідей і рішень;

колективну рефлексію етапів і загальних підсумків гри та ін.

Пленарне засідання найчастіше проводиться методом дискусії: одна з команд виступає як доповідач, а всі інші в ролі конструктивної опозиції. Слід зазначити, що пленарне засідання – найбільш енергоємна і найменш продуктивна форма колективної діяльності.

Групова діяльність (робота в мікрогрупах) – це основна форма роботи в ОДІ. Мікрогрупи мають постійний склад (оптимально 7-12 чоловік). Мікрогрупи комплектуються залежно від цілей гри, на основі самовизначення, за формальними ознаками або випадковим чином. Необов'язково (навіть небажано), щоб це була вже зіграна команда. Наявність стійких міжособистісних доігрових стосунків знижує творчий потенціал команди. Людина, змушена тісно співробітничати з незнайомими людьми і у нестандартній обстановці, уже однією цією обставиною звільняється від багатьох стереотипів, актуалізує свій творчий потенціал.

У групі зусиллями керівника-ігротехніка створюється особлива атмосфера психологічного комфорту, творчої діяльності, захищеності особистого достоїнства кожного її члена. У мікрогрупах приймаються спеціальні закони внутрігрупової взаємодії.

Мікрогрупи – це основна форма групової роботи в ході ОДІ, і в цій якості виступає головним носієм творчого процесу, є тим реактором, у якому генеруються ідеї і проекти, тобто мікрогрупи виконують роль опорного елемента в конструкції гри.

Тимчасові групи змішаного складу («коктейль»-групи) – комплектуються на певних етапах гри за принципом делегування в кожну «коктейль»-групу представника від кожної групи. У такий спосіб замість мікрогруп утвоюються «коктейль»-групи – групи змішаного складу.

Мета їх створення – збагачення поля спілкування, інтенсифікація інформаційного обміну «усіх з усіма», що сприяє взаємному збагаченню розроблювальних у мікрогрупах проектів, стимулює творчі процеси.

Дубль-групи – це поєднання мікрогруп парами для взаємного опонування з метою поліпшення якості розробок або спільного завершення їх на основі злиття найбільш удалих і пророблених варіантів.

Підгрупи – складаються шляхом розподілу мікрогруп на декілька локальних груп за тими або іншими ознаками з метою пошуку альтернативних варіантів вирішення проблеми, взаємного опонування та ін.

Група експертів – утворюється з делегованих мікрогрупами кращих аналітиків для відстеження конструктивних ідей у ході дискусії, оцінки дій команд і виступаючих «спікерів» (лідерів мікрогруп), експертизи пропонованих проектів, а також складання підсумкового тексту і його редагування.

Принцип побудови ОДІ – це принцип високого рівня організаційного забезпечення гри, під яким розуміється:

по-перше, ретельна попередня підготовка – створення якісно продуманого оргпроекту, підбір професійної команди ігропрактиків;

по-друге, необхідне матеріальне забезпечення: підготовка аудиторій, технічних засобів, реквізиту, рішення питань харчування та ін. ;

по-третє, чітка робота ведучих, які забезпечують, крім іншого, синхронізацію дій команд і окремих гравців;

по-четверте – висока ігрова дисципліна, яку добровільно підтримують учасники.

 

 

Професор Й. С. Завадський дає наступне визначення організації. Поняття «організація» (англ. organization) походить від давнього грецького слова «органон», яке позначає знаряддя або інструмент. Від нього ж пішло поняття «орган», а потім, як похідні, «організм» і «організація». Виросла організація із людських потреб в кооперації зусиль для досягнення своїх особистих цілей у зв'язку з наявністю цілого ряду фізичних, біологічних, психологічних і соціальних обмежень.

Нині поняття «організація» широко вживається в багатьох науках (філософії, математиці, економіці, соціології та ін.) і в практичній діяльності. Це поняття багатозначне. Найчастіше воно означає: внутрішню упорядкованість, узгодженість взаємозалежних елементів цілого (системи) ;

За висловом В. І. Терещенка, під організацією розуміється структура, кістяк, у рамках якого здійснюються певні заходи.

Організація складає основу світу менеджерів, вона є причиною, яка обумовлює існування менеджменту. Тому почнемо вивчення менеджменту, засвоївши спочатку, що таке організація і для чого нею потрібно керувати.

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі чи цілей. Щоб бути справді організацією, ця група повинна відповідати таким вимогам:

наявність, принаймні, двох людей, які вважають себе частиною цієї групи;

наявність хоча б одної спільної мети;

наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значимої для всіх мети.

Будь-яка організація складається з елементів (відділів, служб, груп, окремих виконавців). їхніх ролей і відносин, визначених ієрархією, поліархією, писаними і неписаними правилами (кодексами) поведінки. Ці ролі, відносини й кодекси можуть мати офіційні та неофіційні аспекти, або офіційну і неофіційну структури.

Протягом багатьох років вітчизняна наука і практика головну увагу приділила формальній стороні організаційних систем, структурам, створюваним за