Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття правоохоронних органів

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Міністрів України. Дане міністерство очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України. Міністр юстиції України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій. Міністерство юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установах банків, печатку із зображенням.

Органи юстиції виконують такі основні завдання:
1) зміцнення законності, захист прав і законних інтересів осіб;
2) вдосконалювати разом з іншими правоохоронними органами діяльність по боротьбі із злочинністю, усувати причини і умови, які сприяють здійсненню злочинної діяльності та інших правопорушень;
3) правове забезпечення організації та діяльності судів та органів юстиції, керівництвом нотаріатом та органами РАГСу, судово-експертними установами, контроль за діяльністю адвокатури;
4) систематизація і підготовка пропозиції про кодифікацію законів і сприяння її удосконаленню;
5) надання методичної допомоги підприємствам, установам, організаціям, місцевим органам державної виконавчої влади у приведенні їх нормативних актів у відповідності з чинним законодавством.
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язки посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Виконання нотаріальних дій в Україні та за її межами покладаються:
- на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Нотаріальні дії, які вчинені приватними і державними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. Держава залишає за собою контроль за законністю здійснення нотаріусами обох видів їх обов'язків для державних і приватних нотаріусів;
- на уповноважених на це посадових осіб виконавчих комитетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (тобто в населених пунктах, де немає нотаріусів) ;
- на консульські установи України за кордоном, а у випадках, передбачених чинним законодавством, на дипломатичні представництва України.
Згідно Закону України «Про нотаріат» можна виділити чотири групи нотаріальних дій:
- нотаріальні дії, направленні на посвідчення безспірного права
- нотаріальні дії, направленні на посвідчення і засвідчення безспірних юридичних фактів;
- нотаріальні дії, направленні на надання виконавчої сили платіжним і борговим документам;
- нотаріальні дії, по охороні спадкового майна і документів.
Нотаріусом може бути громадянин України, котрий має вищу юридичну освіту, протягом шести місяців стажування у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склавши кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
До системи правоохоронних органів функціонально належить і адвокатура України. Але вона не є державним органом. Це добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Адвокати дають консультації з юридичних питань, довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; здійснюють представництво в суді, в інших державних органах; перед громадянами та іншими юридичними особами; надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Лише адвокати мають право здійснювати захист підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину.
Адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або об'єднуватися з іншими адвокатами у колегії та інші адвокатські об'єднання. Стати адвокатом можуть лише громадяни з вищою юридичною освітою та стажем роботи за юридичною спеціальністю не менше два роки, які склали відповідний кваліфікаційний іспит.
 
Висновки
 
Правоохоронні органи як ефективний інструментарій забезпечення законності у державі за своєю сутністю відомі давно. Докорінні політичні, соціальні й економічні зміни в Україні охопили всі сфери суспільного життя та істотно вплинули на організацію право­охоронної діяльності, дотримання принципів діяльності правоохоронних органів, а також їхню структуру і характер. Водночас, як свідчить статистика, стан злочинності в державі становить вагому загрозу національній безпеці України. Злочинність – один із негативних чинників, що впливає на ефективність діяльності органів державної влади, підриває стабільність і систему правопорядку, захищеність прав, свобод і законних інтересів громадян.
Правоохоронна діяльність – це владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону і у встановленому нею порядку з метою охорони і захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави шляхом застосування правових заходів впливу.
Завдання правоохоронної діяльності полягають у захисті встановлених Конституцією України:
- суспільного ладу держави;
- економічної та політичної систем;
- прав і свобод людини і громадянина;
- законних інтересів юридичних осіб – суб'єктів усіх форм власності;
- економічної та інформаційної безпеки держави;
- суверенітету і територіальної цілісності України.
До основних функцій правоохоронної діяльності відносять:
- профілактичну (профілактика правопорушень, які тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права) ;
- охоронну (охорона громадського порядку і власності) ;
- захисну (захист життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб) ;
- ресоціалізаційну (ця функція найбільш характерна для органів і служб у справах неповнолітніх, служб, що здійснюють адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі) ;
- оперативно-розшукову;
- розслідування злочинів;
- судового розгляду справ (ця функція притаманна виключно судам і ніяким іншим правоохоронним органам, тому суди необхідно віднесли до особливої категорії державних правоохоронних органів) ;
- розгляду справ про адміністративні проступки;
- виконання вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і досудового слідства та прокурорів.
Правоохоронний орган – це юрисдикційний орган, уповноважений державою виконувати в установленому законом порядку функції або завдання з охорони права, охорони правопорядку, розслідування або запобігання порушень права, відновлення порушеного права, захист національної (державної) безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення стану законності.
До правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Охорона правопорядку для цих органів є головною діяльністю, яка здійснюється тільки у встановленому законом порядку. При цьому правовий статус кожного правоохоронного органу чітко визначений у спеціальному законі, який регламентує права, обов'язки і особливості діяльності правоохоронного органу.
 
Список використаних джерел
 
1. Конституція України від 28. 06. 1996 р. зі змінами та доповненнями. -Відомості Верховної Ради, 1996, N 30, ст. 141.
2. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від від 23. 12. 1993 № 3781-XII.
3. Демків Р. Я. Конституційне право України: курс лекцій / Р. Я. Демків; М -во внутр. справ України, Львів. держ. ун -т внутр. справ. – Л. : Львів. держ. ун – т внутр. справ України, 2012. -331 с.
4. Дорошенко Д. І. Нарис історії України: в 2 т. / Д. І. Дорошенко. – Т. 1. – К. : Глобус, 1991. – 238 с.
5. Нор В. Т. Судові та правоохоронні органи України: підручник / В. Т. Нор, Н. П. Анікіна, Н. Р. Бобечко; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К. : Ін Юре, 2010. – 240 с.
5. Організація судових та правоохоронних органів: підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого; за ред. І. Є. Марочкіна. – Х. : Право, 2013. – 448 с.
6. Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. Конституційне право України. Повний курс: навч. посіб. / О. В. Совгиря, Н. Г. Шукліна. -2-ге вид., перероб. і допов. -К. : Юрінком Інтер, 2012. -544 с.
7. Судові та правоохоронні органи України: Навчальний посібник / Галай А. О., Стеценко С. Г., Тимченко С. М., Штанько О. Ф.. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008.
Фото Капча