Поняття та зміст особистого закону фізичних осіб у міжнародному приватному праві

7. Слід зауважити що Дюпонт Ф. не зможе лишити у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення у пгт. Синельникове, відповідно до положень ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України [23], якою зазначено що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями протягом року підлягають відчуженню.

 

 

Громадянин України Немцов Г. А. 1973 р. н. (народжений у колишній Українській РСР) у січні 2004 року у відповідності до умов офіційного трудового договору поїхав працювати до Російської Федерації. У 2011 році громадянин Немцов Г. А. у відповідності до положень Указу Президента РФ від 14 листопада 2002 г. N 1325 «Про затвердження Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації» отримав російське громадянство. У м. Львів в нього на праві власності лишилася однокімнатна квартира. 27 серпня 2013 року громадянин Немцов Г. А. помер. Після його смерті нотаріусом було виявлено що ні дружини ні родичів громадянин Немцов не має.

Питання: до кого перейде спадкове майно громадянина Немцова Г. А.? За яким законодавством буде виконуватися право наслідування?

Згідно ст. 1151 Цивільного кодексу РФ [22] у разі, якщо відсутні спадкоємці як за законом, так і за заповітом майно померлого вважається відумерлим. Відповідно до Статті 46 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22. 01. 1993[15] якщо за законодавством Договірної Сторони, що підлягає застосуванню при спадкуванні, спадкоємцем є держава, то рухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, громадянином якої є спадкодавець у момент смерті, а нерухоме спадкове майно переходить Договірній Стороні, на території якої воно знаходиться.

Згідно ст. 71 Закону України “Про міжнародне приватне право” [19] cпадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Статтєю 1277 Цивільного кодексу України [20] встановлено правовий порядок набуття державою відумерлість спадщини. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Так само заява може бути подана і за місцем знаходження нерухомого майна. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідь: Нерухоме майно, зокрема однокімнатна квартира у м. Львів перейде до територіальної громади м. Львова за законодавством України. Решта відумерлого майна громадянина Немцова Г. А. перейде у власність Російської Федерації за російським законодавством.

 

 

1) Політична наука: Словник-довідник. сост. проф. пол. наук Санжаревський І. І. 2010.

2) Юлдашев О. Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти. Підручник. – К. : МАУП, 2004. – 576 с.

3) Про міжнародне приватне право: Закон України № 2709-IV від 23. 06. 2005 // Верховна Рада України.

4) Макаруха З. М. Забезпечення Україною належної законодавчої бази у сфері міграції та притулку відповідно до стандартів ЄС // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки – 2010. – № 49. – С. 581-587.

5) Мікуліна М. Особисті немайнові права фізичних осіб: мозаїка класифікацій // Право України. Юридичний журнал – 2011. – № 1. – С. 216-220.

6) Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07. 07. 1993 // Договір ратифіковано Постановою ВР N 3737-XII від 17. 12. 93.

7) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Народною Республікою Албанією про надання правової допомоги у цивільних, сімейно-шлюбних та кримінальних справах від 30. 06. 1958 // http: //zakon2. rada. gov. ua.

8) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Народною Республікою Болгарією про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 19. 02. 1975.

9) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Корейською Народно-Демократичною Республікою про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 16. 12. 1957.

10) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Німецькою Демократичною Республікою про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 28. 11. 1957.

11) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Федеративною Народною Республікою Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 24. 02. 1962.

12) Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Фінляндською Республікою про правовий захист та правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 11. 08. 1978.

13) Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24. 05. 1993 // Офіційний вісник України вiд 04. 12. 2006 – 2006 р., № 47, стор. 215, стаття 3169.

14) Договір між Україною і Соціалістичною Республікою В'єтнам про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах від 06. 04. 2000 // Договір ратифіковано Законом N 2080-III від 02. 11. 2000.

15) Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22. 01. 1993// Міжнародний документ// Видавники: СНД; Білорусь; Вірменія; Казахстан; Киргизстан; Молдова; Російська Федерація; Таджикистан; Туркменистан; Узбекистан; Україна. // Ратифікація від 10. 11. 1994р.

16) Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року //Конвенція, Міжнародний документ// Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.

17) Статус Паризької конвенції по охророні промислової власності від 15. 07. 2002 // Міжнародний Документ 995_a84 // Видавники: ООН.

18) Частина четверта Цивільного кодексу Російської Федерації від 18 грудня 2006 року N 230-ФЗ //Прийнято Державної Думою РФ 24 листопада 2006 року // Схвалено Радою Федерації 8 грудня 2006 року. // Збірник законодавства Російської Федерації від 25 декабря 2006 г. N 52 (часть I) ст. 5496.

19) Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 року N 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – ст. 422.

20) Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – NN 40-44. – ст. 356.

21) Цивільний кодекс Франції від 21 березня 1804 року // З подальшими поправками та змінами// http: //constitutions. ru/archives/416.

22) Частина третя Цивільного кодексу Російської Федерації від 26 листопада 2001 року № N 147-ФЗ // Принято Державною Думою 1 листопада 2001 р. // Схвалено Радою Федерації 14 листопада 2001 року// Збірник законодавства Російської Федерації від 3 грудня 2001 г. N 49 ст. 4552.

23) Земельний кодекс України від 25. 10. 2001 № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст. 27.