Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття й особливості правового регулювання галузі вітроенергетики в Україні

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

про те, що для безперервного виробництва енергії необхідний вітер, проте, як нам відомо, потужність вітру не є постійною, така нестабільність призводить до призупинення турбіни під час зменшення швидкості вітру, у результаті цього виробляється менше електроенергії.

Тепер хотілося б зробити акцент на економічній перевазі вітроенергетики. Використання енергії вітру можливе для будь-якої країні, а вироблення електроенергії із цього альтернативного джерела енергії не залежить від постійної зміни цін на викопне паливо, запаси якого невпинно скорочуються. Останнім часом вартість вітрових електроустановок, витрати на їх встановлення й обслуговування значно знизилися. У зв’язку з постійним розвитком і вдосконаленням цієї галузі витрати продовжуватимуть зменшуватися. Навіть кінцеві споживачі в змозі встановити невелику ВЕУ, це загалом можливо в тих країнах, де існують дотації й пільги на розвиток вітроенергетики. У США існує система стимулювання суспільства. Ця система полягає в тому, що споживач, який за рахунок вітрових електроустановок виробляє більше енергії, ніж здатен спожити, може продавати її в енергетичну мережу за підвищеним тарифом.
У зв’язку з розширенням світового ринку вітроенергетики значно впали ціни на енергію, що виробляється вітром. За останні 20 років щорічне вироблення електроенергії за допомогою сучасних ВЕУ стало в 180 разів більше. При цьому кіловат виробленої енергії подешевшав щонайменше вдвічі. Вітроенергетичні станції можуть конкурувати за економічними показниками з атомними й тепловими електростанціями, якщо вдало спланувати їх розміщення.
Також до переваг хочемо віднести й те, що вітер – це відновлювальне джерело енергії, тому можна не хвилюватися, що енергія може закінчитися. Плюсом є також те, що території розташування відрових турбін не створюють жодних перешкод для зайняття сільським господарством і випасом худоби, що в результаті може допомогти у виробництві біопалива.
На думку Г. Д. Джумагельдієвой, одним із найефективніших видів стимулювання альтернативної енергетики в Україні є цільове фінансування наукових розробок у цій сфері, а також їх впровадження, яке може реалізуватися як державою, так і суб’єктом господарювання. Науковець виокремлює дві форми фінансування:
пряме, яке полягає в розміщенні державних замовлень на науково -дослідні й дослідно- конструкторські роботи, інвестування тощо;
опосередковане – надання кредитів на пільгових умовах, державних гарантій, податкових пільг для розробки відповідних проектів або для суб’єктів господарювання, які їх впроваджують [12].
Чинним законодавством нашої держави передбачена комплексна модель державного фінансування, яка поєднує в собі пряму й опосередковану форми. Проте реалізація цієї комплексної моделі державного фінансування альтернативної енергетики не є ефективною, оскільки нині відсутня система взаємозв’язку між окремими положеннями нормативно -правових актів, які регулюють альтернативну енергетику в Україні.
Сьогодні, як зазначає Г. Д. Джумагельдієва, більш актуальним є використання опосередкованого фінансування альтернативної енергетики у вигляді запровадження механізму стимулювання розробників відповідних проектів і замовників наукової продукції [12].
Для розвитку вітроенергетики в Україні необхідно слідувати досвіду наших сусідів і розробити свою національно-енергетичну політику, яка полягала б, по-перше, у вдосконаленні нормативно-технічної бази; оновленні й систематизації законодавчої бази альтернативної енергетики в Україні. По-друге, потрібно створити систему стимулювання діяльності в цій галузі. Стимулювання вітроенергетичної галузі України повинно стосуватися споживачів енергії, яке повинно полягати в наданні пільгових кредитів на встановлення обладнання. Також стимулювання повинно стосуватися виробництва обладнання, яке полягатиме в конкурентних умовах функціонування виробників. І останнє, де повинна проходити програма стимулювання, – це вироблення енергії як домашніми вітряками, так і промисловими.
На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що для більш активного залучення інвесторів для розвитку альтернативної енергетики, зокрема вітроенергетики в Україні, потрібно врегульовувати це питання не тільки на загальному рівні, а більш детально визначати окремий вид альтернативної енергетики. Для розвитку вітроенергетики в Україні потрібне детальне вивчення цієї сфери науковцями, необхідна систематизація аналізу на доктринальному рівні. Першочергове завдання органів нормотворчості – розроблення певних програм урегулювання питань, які виникають у суб’єктів господарювання в цій сфері. Дуже важливим є поєднання наукових досліджень і робіт правотворчості для створення окремих законів для регулювання кожного альтернативного виду енергетики.
Після виконання всіх вищевказаних завдань законодавець повинен проаналізувати можливість розроблення та створення енергетичного кодексу України, у якому були б висвітленні всі види альтернативної енергетики окремо один від одного.
Пріоритетним напрямом дослідження є аналіз забезпечення екологічної безпеки та зменшення техногенного впливу на довкілля.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
  1. Кишко О. Б. Щодо визначення поняття «поновлювальні джерела енергії» в природоресурсному законодавстві України / О. Б. Кишко // Держава і право: зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2007. – № 38. – С. 542-545.
  2. Шкурідін Є Є. Поняття альтернативних джерел енергії / Є. Є. Шкурідін // Молодий вчений. – 2014. – №4 (07). – С. 42-44.
  3. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу_: Закон України від 18. 03. 2004 р. № 1629-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/1629-15.
  4. Грушка О. Г. Альтернативні джерела електричної енергії: навч. посіб. / О. Г. Грушка, З. М. Грушка. – Чернівці: Рута, 2008. – 84 с.
  5. Про енергозбереження: Закон України від 01. 07. 1994 р. № 74/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/74/94-% D0% B2% D1% 80.
  6. Про альтернативні джерела: Закон України від 20. 02. 2003 р. №555-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/555-15.
  7. Про створення сприятливих умов продажу електроенергії, виробленої з відновлюваних енергоджерел, на внутрішньому ринку електричної енергії / Європейський Парламент та Рада; Директива від 27. 09. 2001 р. № 2001/77/ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994_503.
  8. Кишко О. Б. Особливості правового регулювання використання поновлювальних джерел енергії / О. Б. Кишко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доповідей IV Міжнародної наук. -практ. конф. молодих вчених (м. Луцьк, 14-15 березня 2008 р.). – Луцьк: ПП. Іванюк В. П., 2008. – С. 322-324.
  9. Кузьміна М. Вітроенергетика в Україні: законодавче регулювання / М. Кузьміна // Підприємство, господарство и право. – 2014. – № 11. – С. 35-38.
  10. Про електроенергетику: Закон України від 16. 10. 1997 р. № 575/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/575/97-% D0% B2% D1% 80.
  11. Правила приєднання вітроелектростанцій до електричних мереж / Міністерства палива та енергетики України; Наказ від 28. 10. 2009 р. №570 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/z1263-09.
  12. Джумагельдієва Г. Д. Стимулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні: економіко- правовий аспект / Г. Д. Джумагельдієва // Вісник НАН України. – 2012. – № 10. – С. 26-30.
  13. Про альтернативні види палива: Закон України від 14. 01. 2000 р. №1391-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1391-14.
 
 
Фото Капча