Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування
в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави
 
Зміст
 
Вступ
1. Національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічна проблема
2. Сучасний стан національно-патріотичного виховання в загальноосвітній школі
3. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді як провідний напрям роботи педагога-організатора у загальноосвітній школі
4. Методика формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави і суспільства в позаурочній діяльності
Висновки
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Формування гармонійної особистості учня загальноосвітньої школи є провідною проблемою української психолого-педагогічної науки. В сучасних умовах пріоритетну роль відіграє саме розвиток патріотичної особистості, а також громадянське, національне, військово-патріотичне виховання.
Ідеї розвитку національно-патріотичної свідомості учнівської молоді знайшли своє відображення в основних державних документах про освіту: Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Концепції 12-річної загальної середньої освіти», «Концепції громадянського виховання», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» тощо.
Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації. Патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для людей, і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить повноцінний гармонійний розвиток, як особистості в державі, так і суспільства в цілому.
Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечує цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціално-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.
Фундаментальне значення для дослідження проблеми патріотичного виховання учнів має етнопедагогічна спадщина вчених, діячів культури, педагогів України: М. Драгоманова, М. Коцюбинського, Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка.
Серед класиків педагогічної науки до проблеми патріотизму зверталися Г. Ващенко, А. Духнович, А. Макаренко, А Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський. У своїх працях та наукових роботах вони висвітлювали проблеми розвитку патріотичних почуттів школярів, як основної частини національної системи виховання, звеличували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї країни.
Предмет роботи – позаурочна діяльність у якості ефективного засобу формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави.
Об’єктом даної роботи є національно-патріотичне виховання учнів 5-9 класів.
Мета: проаналізувати основні форми позаурочної діяльності, які використовує педагог-організатор з метою формування національно-патріотичної свідомості школярів.
Відповідно до мети визначені основні завдання:
  • теоретично обґрунтувати національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічну проблему;
  • охарактеризувати сучасний стан національно-патріотичного виховання в загальноосвітній школі;
  • визначити основні напрями роботи педагога-організатора у сфері національно-патріотичного виховання;
  • розкрити методику формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави і суспільства в позаурочній діяльності.
Об’єкт дослідження – позаурочна діяльність як засіб формування ціннісного ставлення до держави в учнів 5-9 класів.
Предмет дослідження – педагогічні умови формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави.
Методи дослідження: аналіз, порівняння, класифікація, моделювання та узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з метою вивчення методики формування патріотичного світогляду учнівської молоді.
 
1. Національно-патріотичне виховання як психолого-педагогічна проблема
 
За останні два роки впровадження основних концепцій національно-патріотичного виховання учнів можна визначити ряд позитивних змін. Серед яких, насамперед, сформованість у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті; готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави. [1]
Поряд з ознаками позитивних змін у патріотичному вихованні особистості загострилися й певні протиріччя, виникли нові суттєві проблеми. Головна з них стосовно виховного процесу полягає в тому, що нинішнє підростаюче покоління дорослішає, вростає в життя нового, ціннісного невизначеного суспільства. Стара суспільна система зруйнована. Нова ж лише задекларована Конституцією. В дійсності перехід від державно-планової до ринкової економіки на фоні правового нігілізму поєднався з небаченою корупцією, яка стала головним механізмом шахрайського розподілу суспільної власності, зухвалого обкрадання українського населення та встановлення режиму олігархічної «демократії».
В результаті чисельність українського народу, доведеного до зубожіння, без війни скоротилась більше ніж на п’ять мільйонів чоловік (це кожен десятий українець). У цій ситуації багато хто термін «патріот» вживає з іронією. Жодна політична сила в Україні не взяла поки що на себе сміливість запропонувати перспективу України хоча б на 25 років вперед. Відтак, й учні не знають, ні при якому суспільному ладі вони житимуть, ні яким курсом піде наша країна в недалекому майбутньому. Це породжує у молодих громадян невпевненість в завтрашньому дні, психологічний дискомфорт, комплекс національної меншовартості та особистої неповноцінності, зневіру в цивілізоване життя на Україні, бажання назавжди покинути Батьківщину. Тож без їх громадянського самовизначення, патріотизму, національної самосвідомості, культури міжнаціональних стосунків не прийде ні бажана стабілізація в суспільстві, ні його розвиток.
Не сприяє розвитку патріотизму підростаючого покоління і така об’єктивна реальність, як відсутність етно-національної ідеологічної єдності і відповідної суспільної консолідації.
Педагогу як і кожній людині властива емоціонально-психологічна нестабільність, враховуючи нинішню ситуацію в країні. Тому педагогічні працівники мають бути готовими морально до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто
Фото Капча