Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави

Педагоги і психологи навчальних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати дітей, створювати психологічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій. Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями. Постійний контакт з учителями та друзями допоможе учням відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими. [2]

 

 

Пріоритетність національно-патріотичного виховання особистості школярів визначено такими нормативними документами як Державні національні програми «Освіта» («Україна ХХ1 століття»), «Діти України», «Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти України тощо.

Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоб розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті. Сьогодення вимагає знищення педагогічних стереотипів на основі переходу від окремих напрямів виховання до розроблення, проектування й моделювання перспективних виховних систем закладів освіти. [3]

Нинішня політична ситуація в країні вимагає від педагогів, батьків, громадськості особливого ставлення до питання національно-патріотичного виховання молоді. На вимогу часу наказом Міністерства освіти і науки України від 27. 10. 2014 №1232 затверджено план заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. На виконання вищезазначеного наказу у плани виховної роботи навчальних закладів області вносяться зміни та доповнення з урахуванням сучасних вимог.

В освітній системі України сформовано ефективну систему роботи з національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Зокрема, в усіх навчальних закладах оформлено стенди з національною символікою, на офіційних веб-сайтах створено рубрики «Патріотичне виховання юного покоління», «Ми діти твої, Україно!», в яких висвітлюється інформація про перебіг проведених заходів та система роботи з зазначеного питання.

В основу системи патріотичного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому. [4]

Завдяки змістовим характеристикам предметів соціально-гуманітарного циклу, насамперед, громадянської освіти, зросла патріотична компетентність учнівської молоді.

Поглибився громадський характер патріотичного виховання, освітні заклади стали відкритими для батьків, громадських організацій. Збільшилась кількість суб’єктів виховного впливу, посилилась узгодженість їхніх дій. Успішно здійснюються загальноукраїнські заходи, акції, спрямовані на активізацію патріотичної, моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Широко вживані форми та методи виховання спираються на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки і психології. [5]

Значно зріс інтерес держави до виховання патріотів України, сформоване соціальне замовлення на розробку ефективних технологій патріотичного виховання підростаючого покоління.

Успішній реалізації завдань, щодо виховання у дітей духовних і моральних цінностей, сприяють позашкільні навчальні заклади, що є осередками національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в позаурочний час.

З метою успішного впровадження гри у навчально-виховний процес закладів освіти Міністерством освіти і науки України видано наказ від 03. 10. 2014 № 1085 «Про проведення у 2016/2017 навчальному році Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Джура». На виконання вищезазначеного наказу затверджено план заходів, щодо проведення у навчальних закладах районних, міських та обласного етапів гри.

Вихованню патріотичних почуттів учнівської молоді сприяє й участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах: Всеукраїнському конкурсі шкільних літературних творів та творів образотворчого мистецтва з теми «Безсмертний подвиг українського народу»; Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням; Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика; Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнському конкурсі з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна» тощо.

 

 

Становлення учня, як громадянина та патріота, відбувається під час виховання та представляє цілий комплекс заходів, спрямованих на формування людини як особистості. Виховання дітей шкільного віку здійснюється в процесі навчальної та виховної роботи в школі та за її межами, формуючи свідому, активну, корисну для суспільства особистість. Провідна роль у цьому процесі належить педагогу-організатору і класним керівникам.

Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи класного колективу значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації. [6]

Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів і моделей стилів поведінки.

Однією з форм позаурочної роботи є зустріч з учасниками подій на Сході України. З огляду на ці обставини рекомендується планувати патріотичне виховання молоді, як складову розділу річного плану виховної роботи.

Крім того, під час організації виховного процесу необхідно дотримуватись приписів наказу Міністерства від 07. 09.