Позаурочна діяльність, як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави

Під час проведення виховних заходів із учнівською молоддю доцільно використовувати навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Педагогу-організатору необхідно активізувати діяльність історичних клубів у школах, де учні матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників усіх націй, що становлять українську політичну націю.

Необхідно звернути увагу на те, що характер ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави змінюється з віком. Тому педагогу-організатору слід ураховувати вікові особливості учнів.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений патріотизм, який об’єднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод. [7]

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не тільки ідентифікують себе з українським народом, але хочуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; дбайливо ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовами; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Слід зазначити, що базовим інститутом у системі формування патріотизму є сім’я. Саме в ній створюється психологічна основа орієнтації майбутнього громадянина, закладаються перші поняття про «малу Батьківщину». Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків, міркування над минулим Батьківщини є одночасно й уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління, зв’язком часів. У такі хвилини діти почувають себе єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх дідів, батьків і матерів. Подорожуючи по дорогах нашої країни, батьки й діти безпосередньо ознайомлюються з Батьківщиною, її культурою, минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які своєю емоційною силою впливу пробуджують у серцях дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до старшого покоління, що відстояли для них свободу і незалежність. За правильної позиції батьків такі подорожі можуть зіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей.

Виховні справи мають стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.

Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.

 

 

Нині можна констатувати, що за роки незалежності в Україні створено передумови для оновлення змісту й технологій патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей та громадянської позиції підростаючого покоління. У центрі виховного процесу постала особистість дитини.

Тому національно – патріотичне виховання в Магдалинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу учнів, їх духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. У школі забезпечено розміщення державної символіки; виконується державний Гімн та підняття державного Прапора перед початком занять та під час проведення різноманітних урочистих зібрань, спортивних змагань, інших масових заходів, є прапор, герб та гімн школи.

З метою збереження та збагачення звичаїв та традицій нашого народу в школі створена кімната-музей «Народна світлиця», в ній представлені зібрані учнями предмети побуту ХІХ-ХХ ст., відображено інтер’єр стародавньої української хати. В цій кімнаті відбуваються учнівські засідання, працюють члени історико – краєзнавчого гуртка «Час згадувати минуле... «, проходять години спілкування національно – патріотичного та народознавчого напрямку.

Протягом навчального року в рамках проекту «Хоробрі серця» ми активно співпрацюємо з солдатами, які дислокуються на території Магдалинівської селищної ради. В рамках проекту відбулися: благодійний ярмарок «Ласунчик», акція «Оберіг для солдата», «Гостинці для солдатів», «Теплі речі для солдатів», зібрали одяг, іграшки, канцтовари для дітей, переміщених із зони АТО. На знак вдячності, ми були запрошені на екскурсію до їхнього місця дислокації, де вони розповіли про різні види зброї, її призначення, а в кінці пригостили справжнім солдатським обідом.

До Дня захистника Вітчизни в школі пройшли спортивні змагання з елементами вікторини «Козацькому роду нема переводу»серед учнів 5-7 класів, серед запрошених були наші односельчани, які були беспосередніми учасниками АТО.

В нашому календарі дуже багато пам'ятних дат, які мають трагічний характер. Це «День пам'яті жертв голодомору», «День пам'яті жертв голокосту», «День пам'яті героїв Крут», «Студентська революція на граніті», «Міжнародний день пам'яті в'язнів фашистських таборів».

Для таких подій вже стали традиційними лінійки – реквієми, під час яких ми проводимо хвилину мовчання, запалюємо свічки пам'яті.

Велику роль у національно – патріотичному вихованні відіграє і робота шкільної бібліотеки. Бібліотекарем був проведений конкурс читців поезій українських авторів « Україна моя батьківщина!». У конкурсі брали участь учні 1 – 4 класів і, незважаючи на свій вік, готувались учасники дуже ретельно. Юні читачі декламували вірші про красу рідного краю, про славне минуле і складне сьогодення нашої землі, вірші – признання в любові до Батьківщини. Також, в бібліотеці постійно діють викладки літератури: «Україна – єдина країна», «Україна – європейська держава», «Козацька слава», «Могутнє слово Кобзаря». Проведені бібліотечні уроки – «Небесній сотні – наша шана», «Україна єднає всіх», конкурс малюнків до творів Шевченка.

Щороку в школі проходяться заходи приурочені річниці народження Тараса Шевченка. Педагог-організатор та вчителі завжди творчо підходить до цієї роботи, це і урочиста лінійка «Славетне ім'я Кобзаря», виставка стінгазет «Іду з дитинства до Тараса», засідання круглого столу «Свята спадщина українського народу», екскурсія в Будинок культури імені Т. Шевченка, літературні читання «Уклін тобі, Тарасе!», книжкова виставка «Т. Шевченко – гордість української культури», конкурс на кращий літературний твір, присвячений творчості Т. Шевченка.

До Дня української писемності та мови проведено творчі конкурси знавців української мови, інсценізації творів українських авторів, авторські літературні читання. В цьому році учні школи є лауреатами конкурсу районного етапу «Наша земля – Україна», «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні леймотиви». Наші учні є активними учасниками різноманітних заходів, що проводяться у районі; беруть участь у змаганнях; постійно вдосконалюють фізичні якості, володіють прийомами та елементами стройової підготовки.

Досвід роботи нашої школи показує, що тільки тісна співпраця вчителів, учнів, батьків, громадськості, яка проводиться систематично, цілеспрямовано і наполегливо може виховати справжнього громадянина, готового до захисту своєї Вітчизни.

 

 

На основі отриманих результатів в процесі аналізу питання на тему «Позаурочна діяльність як ефективний засіб формування в учнів 5-9 класів ціннісного ставлення до держави» ми можемо зробити наступні висновки:

Патріотичне виховання учнів в загальноосвітніх закладах є пріоритетним напрямом, визначеним основними нормативно-правовими актами нашої держави (Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», «Національна програма патріотичного виховання громадян, розвитку духовності» та багато інших). Педагогічною спільнотою України розроблено ряд принципово нових концептуальних підходів до національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Незважаючи на позитивний результат роботи педагів, формування національно-патріотичної свідомості учнів залишається однією з головних психолого-педагогічних проблем. По-перше, це перехід від старих принципів виховання і навчання до нових принципів і стандартів освіти, напрацьованих світовим досвідом і впроваджених у більшості освітніх систем. Стереотипи, які сформувались у нашій свідомості заважають освітньому прогресу у нашій країні. По-друге, напружена як політична, так і соціально-економічна ситуація в нашій державі. Проте це не повний перелік факторів, які мають негативний вплив на подальшу трансформацію вітчизняної системи освіти.

Ми сміло можемо відзначити, що в освітній системі України формується ефективна система роботи з національно-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді. Значно зріс інтерес держави до виховання патріотів України, сформоване соціальне замовлення на розробку ефективних технологій патріотичного виховання підростаючого покоління.

Чільне місце в систем національно-патріотичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі посідає позаурочна діяльність. Провідну роль в забезпечені досягнення цілей національно-патріотичного виховання учнівської молоді в позаурочний час відіграє злагоджена і компетентна робота педагога-організатора. Серед основних форм позаурочної діяльності з учнями 5-9 класів доцільно педагогу-організатору використовувати лекції та бесіди, семінари, «круглі столи», конференції, уроки пам’яті, години спілкування, екскурсії, молодіжні ігри, флеш-моби, проекти, інформаційні хвилинки тощо.

У будь-якому випадку педагог-організатор має керуватися основними принципами національно-патріотичного виховання, а також, що найголовніше, обрана форма діяльності має відповідати віковим особливостям учнів та сферам їх інтересі. Адже, педагог-організатор зацікавлений не тільки в проведені заходу як виду діяльності, а й прагне посіяти «зерно» в душі кожного учнями, щоб воно «проросло і пустило своє коріння».

 

 

1. Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти. Підсумковий документ робочої групи з розроблення навчальних программ проекту «Громадянська освіта – Україна ” // Історія в школах України. – 2006. – № 8. – С. 4-12.
2. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Педагогічна газета. – 2006. – № 6, – С. 35-37.
3. Лесечко А. М. Громадянське виховання в школі: актуальність, проблеми, досвід / Конференція інновацій в управлінні навчальними закладами / Лесечко А. М. – К. : Управління школою, – 2008. – № 22-24. – С. 54-60.
4. Орієнтовний зміст виховання в національній школі: методичні рекомендації. – [за ред. Є. І. Коваленко та ін. ]. – К. : ІЗМН, 1996. – 136 с.
5. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України / Програма. Міністерство освіти та науки України. – наказ № 1133. – К., 2007. – 68 с.
6. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 80с.
7. Позняк С. І. Уявлення школярів про громадянина і формування в них громадянської компетентності / С. І. Позняк // Вісник АПН України. – 2007. – № 4. – С. 83-84.