Практикум з філософії

а)схоластика сприяла подальшому розвитку логіки:

б)схоластика не ставилась вороже до інтелектуальних новацій;

в)схоластика не лише проголошувала певні тези, а й вимагала їх обговорення та доведення;

г)схоластика вперше подавала світ як систему взаємодіючих сил;

д)схоластика підпорядковувала пізнання найпершим догматам християнської релігії.

17)За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:

а)епохою християнського світобачення;

б)епохою світського, атеїстичного світобачення;

в)епохою наукового емпіричного світосприйняття;

г)епохою панування релігії в усіх сферах суспільного життя;

д)епохою панування мислення “здорового глузду”.

18)Із наведених нижче варіантів оберіть правильні: “Характерними ознаками гуманізму слід вважати”:

а)опору на факти та ясну логіку;

б)піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

в)висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;

г)наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;

д)сповідування принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

19)Розвиток концепції єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії було на першому плані в концепціях:

а)гуманізму;

б)натурфілософії;

в)ренесансного неоплатонізму;

г)неосхоластики;

д)неотомізму.

20)Тезу про те, що книга природи написана перш за все мовою математики, висував та розвивав:

а)Джордано Бруно;

б)Марсіліо Фічіно;

в)Бернардіно Телезіо;

г)Галілео Галілей;

д)Йоган Кеплер.

Приступаючи до вивчення даної теми, студенти повинні перш за все враховувати принципові відмінності епохи середньовіччя від попередньої історичної епохи як за способом життєдіяльності (антична епоха жила збалансованою співпрацею міст та селищ, а епоха середньовіччя була переважно сільськогосподарською), так і за світоглядними орієнтирами. В історичному плані ця епоха відрізнялась тотальним пануванням релігії в усіх сферах суспільного життя. Внаслідок того вся ця епоха була зосереджена на внутрішніх, духовних процесах та явищах. Окрім того, в цей час відбулося поширення цивілізаційних процесів на усю Європу.

“Усі ваші боги – привиди, тіні… Чарівним є пароський мармур, але це ще не Посейдон; чарівною є слонова кістка, але це ще не Зевс… Матерія завжди потребує мистецькості, але Бог є самодостатнім…” (Климент Олександрійський).

Зверніть увагу на зміну ціннісних орієнтирів; що для Климента Олександрійського постає найпершою цінністю?

“Усе суще або створене, або нестворене. Якщо створене, то, безумовно підлягає змінам; бо, оскільки воно отримало буття через зміну (його колись не було, а потім воно виникло), воно, безумовно, лишається підвладним змінам і або ж гине, або ж довільною дією стає іншим. Якщо ж нестворене, то із необхідністю є незмінним. Адже у речей, буття яких протилежне, спосіб буття і властивості також протилежні… Все створене, безумовно, є створеним кимсь. Творцю ж усього необхідно бути нествореним…” (Іоанн Дамаскін).

Наведена класифікація форм сущого спирається: а) на аналогію? б) на логіку? в) на інтуїцію? Визначившись у відповіді на це питання, спробуйте з”ясувати співвідношення античної філософської спадщини та християнського світосприйняття.

“Якщо світ постає навіть створеним із якої-небудь матерії, сама ця матерія повинна бути створеною абсолютно із нічого, бо ж матерія, як те, що ще не отримало форми, здібною до форми може бути лише із божої благодаті. ” (Августин Аврелій).

Категорії якого античного філософа використовує Августин? Чим це використання принципово відрізняється від античного їх тлумачення?

Аналізуючи ці вислови відомих авторитетів ранньої середньовічної філософії, зверніть увагу на:

провідні особливості розуміння засад буття в епоху середньовіччя (на відміну від розуміння їх в попередню епоху) ;

особливості розуміння Бога християнськими мислителями;

особливості використання положень античної філософії у наведених твердженнях.

Проаналізуйте також і твердження християнської патристики про людину.

“Ми всі носимо образ Божий у живому та рухливому створінні – в людині, образ, що живе із нами, подає нам поради; образ, що нам співчуває та страждає за нас” (Климент Олександрійський).

“Хоча й не людиною створені небесні тіла, проте для людини. І хай ніхто із вас не вклоняється сонцю, але Творцю сонця, хай обожнює не космос, але шукає Творця космосу” (Климент Олександійський).

“Створив Бог людину ніби деякий другий світ: малий у великому. Людина є мікросвіт, адже вона наділена як душею, так і тілом, і являє собою середину між розумом і матерією. Вона пов’язує видиме та невидиме, чуттєве та “розумоосяжне” (Іоанн Дамаскін).

“Душа людська через посередництво розуму і знання, які незрівнянно перевершують чуття, підноситься, наскільки здатна, над тілом і більш охоче насолоджується тією насолодою, яка є у ній самій. А чим більше віддається відчуттям, тим більше робить людину схожою на худобу” (Августин Аврелій).

“Про те, що тварини у своїх діях не керуються розумом, а одним лише природним бажанням (тобто – несвідомо), свідчить те, що тварини певного виду діють одноманітно в тих же самих випадках та не вміють урізноманітнювати свою діяльність… В людині