Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Правові та організаційні основи охорони праці. Управління охороною праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
62
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Лекція 1. Вступ. Правові та організаційні основи охорони праці. Управління охороною праці 
 
  1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
  2. Законодавство України про охорону праці.
  3. Комплексне управління охороною праці, його складові та основні завдання.
 
Питання самостійного опрацювання
  1. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті.
  2. Розслідування нещасних випадків на виробництві.
  3. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела.
  4. Планування охорони праці.
 
 
1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки
1.1. Об’єкт та предмет охорони праці
Експерти МОП на підставі аналізу статистичних даних визначили, що нещасні випадки на виробництві займають третє місце (19%) серед причин передчасної смерті людей у світі після ракових (32%) і серцево-судинних захворювань (23%). Переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років, що були не просто робітниками та службовцями, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все годувальниками сімей, батьками. Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров᾽я, а тим більше життя. 
Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов᾽язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.
Вивченню питань охорони праці приділяється серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчають проблеми створення безпечних та нешкідливих умов і засобів праці. Саме на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину виникла охорона праці як галузь науки. Головними об᾽єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров᾽я і працездатності людини в процесі праці.
Таким чином, охорона праці (ОП) – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів (предмет ОП), спрямованих на збереження здоров’я та працездатності працівників (об’єкт ОП) під час трудової діяльності.
Правові заходи охоплюють законодавчі акти загального та спеціального призначення.
Соціально-економічні заходи передбачають використання економічних методів управління охороною праці і охоплюють: обов’язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці.
Організаційно-технічні заходи спрямовані на забезпечення такого рівня організації праці та таких інженерно-технічних рішень з безпеки праці, які б унеможливили вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів під час трудової діяльності.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають проведення наукових досліджень щодо впливу виробничих факторів на здоров’я людини та встановлення гранично допустимих рівнів цих факторів на робочих місцях, а також проведення лабораторних досліджень з метою встановлення відповідності умов праці на робочих місцях вимогам нормативних актів з питань охорони праці.
Лікувально-профілактичні заходи передбачають обов’язкове проходження попереднього та періодичних медичних оглядів для певних категорій працівників з метою збереження їхнього здоров’я чи здоров’я людей, які контактують з ними, а також особливі вимоги до охорони праці жінок, неповнолітніх осіб та інвалідів.
 
1.2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
Залежно від виробничих обставин в процесі праці організм людини сприймає комплекс факторів, що можуть позитивно або негативно впливати на стан її здоров’я та рівень працездатності.
Залежно від інтенсивності та часу дії ці фактори можуть бути небезпечними або шкідливими. Небезпечними називаються фактори, здатні за відповідних умов викликати гостре порушення здоров’я (травмування) або загибель організму, шкідливими – фактори, що чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання та інші професійні наслідки.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ “Опасные и вредные производственные факторы”, небезпечні і шкідливі фактори за дією та природою впливу поділяються на чотири класи:
‒ фізичні (рухомі машини, механізми та частини виробничого обладнання, аварійні конструкції; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена або понижена температура поверхні обладнання, матеріалів; підвищена або понижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, іфразвукових коливань, ультразвуку; підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна; підвищена або понижена вологість повітря чи його йонізація; підвищений рівень йонізуючих випромінювань у робочій зоні; підвищена напруга в електромережі; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електричного та магнітного полів; відсутність або надмірність природного світла, недостатнє освітлення робочої зони, півищена яскравість, понижена контрастність і т. ін.);
  • хімічні (залежно від характеру впливу на організм людини: токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні і такі, що впливають на репродуктивну функцію; залежно від шляху проникнення в організм людини: через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови та слизові оболонки);
  • біологічні (патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби, рикетсії, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності, мікроорганізми (рослини і тварини));
  • психофізіологічні (залежно від характеру впливу: фізичні перенавантаження (статичні, динамічні); нервово-психічні перенавантаження (розумове
Фото Капча