Правові та організаційні основи охорони праці. Управління охороною праці

 

 

до 12

до 8

 

 

> 12

> 8

Показники напруженості трудового процесу:

Тривалість зосередженого

спостереження (у % від часу зміни)

25 – 50

51 – 75

> 75

Щільність сигналів, у середньому за годину роботи

75 – 175

176 – 300

> 300

Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження

5 – 10

11 – 25

> 25

Робота з оптичними приладами з тривалістю зосередженого спостереження (% часу зміни)

25 – 50

51 – 75

> 75

Спостереження за екранами відеотерміналів (год за зміну)

2 – 3

3 – 4

> 4

Навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, що наговорюються протягом тижня)

 

16 – 20

 

20 – 25

 

> 25

Монотонність навантаження

(кількість елементів, необхідних для реалізації простого завдання, які

повторюються багаторазово)

 

 

9 – 6

 

 

5 – 3

 

 

< 3

Монотонність виробничої

обстановки (час пасивного спостереження за технологічним процесом у % від часу зміни)

 

76 – 80

 

81 – 90

 

> 90

Режим праці:

Фактична тривалість робочого дня, год8 – 910 – 12> 12

Змінність роботи

Двозмінна

робота

(без нічної

зміни)Тризмінна

робота,

робота

у нічну

змінуНерегулярна

змінність 

з роботою 

у нічний час

Наявність регламентованих перерв та їхня тривалість

Регламенто-вані перерви, недостатньої тривалості, від 3 до 7% часу зміниНерегла-ментовані перерви або недостат-ньої тривалості, до 7% часуПерерв немає

*ТНС-індекс – емпіричний інтегральний показник (виражений у ˚С, який відтворює поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, теплового випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем).

 

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організації, які атестовані органами держстандарту і МОЗ України за списками, що узгоджені з органами державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторії санепідемстанції.

Порівнюючи фактичні значення факторів виробничого середовища з нормативними, клас умов праці визначають за окремими показниками.

Якщо на робочому місці фактичні значення шкідливих факторів є в межах оптимальних чи допустимих рівнів, то умови праці відповідають гігієнічним вимогам і належать, відповідно, до першого або другого класу.

Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці залежно від величини перевищення відповідно до гігієнічних критеріїв окремих факторів, належать до першого – четвертого ступенів третього класу шкідливих умов праці або до четвертого класу небезпечних умов праці.

Належність факторів до певного класу умов праці визначають з урахуванням часу їхньої дії протягом зміни. Для тих факторів, що не мають регламентованих нормативів з врахуванням часу дії, визначення класу умов праці виконують за рівнями на постійному робочому місці. Для віднесення умов праці до третього класу час дії фактора повинен бути не меншим за 50% часу робочої зміни. У разі віднесення фактора до четвертого класу час його дії не враховують.

Загальну оцінку умов праці за ступенем шкідливості і небезпечності у разі комбінованої дії декількох факторів встановлюють:

• за найвищим класом та ступенем шкідливості, який виявлений для будь-якого окремого чинника;

• у разі поєднаної дії трьох та більше факторів, віднесених до класу 3.1, загальна оцінка умов праці відповідає класу 3.2;

• у разі поєднання двох і більше факторів 3.2, 3.3, 3.4 умови праці оцінюють на один ступінь вище.

Таким чином, атестація робочих місць охоплює:

• виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причини їхнього виникнення;

• дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці відповідно до вимог стандартів, санітарних норм і правил;

• обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;

• підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги й компенсації залежно від умов праці;

• перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

• вирішення спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) щодо умов праці, пільг і компенсацій;

• розроблення комплексу заходів щодо оптимізації умов гігієни і безпеки, характеру праці й оздоровлення працівників;

• встановлення відповідності умов праці до рівня розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг та компенсацій;

• створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, країни в цілому, встановлення диференційованих внесків у фонд соціального страхування, визначення економічних санкцій в зв’язку з несприятливими умовами праці.

Щодо права працівників на