Правові засоби

і юридичне оформлення публічного інтересу в управлінні.

Визначаючи адміністративно-правові засоби А. Комзюк концентрує увагу на їх багатоманітності, при цьому зазначає, що вони є взаємопов'язаними і взаємозалежними, складають цілісну систему, перетинаються з кримінально-правовими, фінансово-правовими, економічними заходами, різноманітними методами організаційно-масової діяльності. Тільки раціональне використання різноманітних засобів у взаємозв'язку, обґрунтований вибір основних з них, уміле поєднання їх і створюють умови для належного забезпечення здійснення, (визначеної мети) сприяють досягненню бажаних, очікуваних результатів. Вибір конкретного адміністративно-правового засобу, доцільність його застосування в тій чи іншій ситуації визначаються умовами, що склалися, наявністю певних обставин, завданнями і компетенцією органу (посадової особи), який діє в даній ситуації. Під адміністративно-правовими засобами вказаний автор розуміє всю систему адміністративно-правових норм, яка розглядається з позиції їх функціонального призначення для вирішення певного кола соціальних завдань, регулювання відповідних суспільних відносин [5, с. 44-48].

Узагальнюючи наявні позиції науковців, доходимо висновку, що адміністративно-правовими засобами реалізації конституційного права на судовий захист є сукупність прийомів і методів діяльності державних органів, що спрямована на врегулювання суспільних відносин з метою ефективної реалізації конституційного права на судовий захист.

Систему адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист можна характеризувати як в широкому, так і у вузькому розумінні. При цьому вузьке розуміння адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист відноситься безпосередньо до сфери судоустрою.

У широкому розумінні система адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист складається з:

нормативно-правового забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист;

контролю за дотриманням усіма суб'єктами, котрі беруть участь у реалізації конституційного права на судовий захист, положень нормативно-правових актів у вказаній сфері реалізації;

контролю за дотриманням суб'єктами, діяльність яких спрямована на реалізацію конституційного права на судовий захист, положень законодавства щодо відновлення попереднього стану, який існував до поршуення прав і застосування відповідних заходів до суб'єктів, які допустили їх порушення (контроль за діяльністю суб'єктів, створених для забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист).

З метою охорони конституційного права на судовий захист застосовуються відповідні правоохоронні засоби.

Можна виокремити наступні: по-перше, засоби запобігання – застосовуються для попередження можливих порушень, які можуть завадити реалізації конституційного права на судовий захист, що пов'язані з учиненням порушення відповідних правил та передують застосуванню інших охоронних заходів примусового характеру; по-друге, засоби припинення – застосовуються для припинення порушень, які можуть завадити реалізації конституційного права на судовий захист, та запобігання його шкідливим наслідкам; по-третє, засоби захисту – застосовуються для відновлення нормального стану правовідносин шляхом спонукання відповідних суб'єктів до виконання покладених на них обов'язків; по-четверте, засоби юридичної відповідальності – застосовуються до суб'єкта, котрий допустив порушення, яке в результаті завадило чи могло завадити реалізації конституційного права на судовий захист, а також спрямовані на покарання правопорушника і мають запобіжно-виховний уплив.

Важливі ідеї для розуміння правової природи адміністративно-правових засобів захисту висловлює В. Галунько в монографії «Адміністративно-правова охорона суб'єктів права власності в Україні». Автор зазначає, що традиційно в механізмі реалізації адміністративно-правових норм у сфері охорони суб'єктів права власності виокремлюють способи охорони. У доктрині радянського адміністративного права панувала позиція «вузького» адміністративно-правового способу, згідно з якою даний спосіб ототожнювався з юрисдикційною діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, пов'язаною з вирішенням справ про правопорушення. На думку вченого, прийнятнішою є точка зору, згідно з якою неюрисдикційні процедури виконавчо-розпорядчих органів також відносяться до засобів адміністративно-правової охорони.

У вузькому розумінні (у сфері судоустрою) система адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист складається з:

зовнішньоорганізаційної діяльності щодо реалізації конституційного права на судовий захист;

внутрішньоорганізаційної діяльності у сфері судоустрою;

відповідальності, як засобу забезпечення конституційного права на судовий захист.

Розкриваючи зміст кожної групи системи адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист, слід відзначити, що:

до засобів зовнішньоорганізаційної діяльності щодо реалізації конституційного права на судовий захист слід віднести контроль за діяльністю судів і суддів щодо захисту прав, свобод громадян, права та інтересів юридичних осіб, кадрове забезпечення діяльності судів, процедури призначення суддів на адміністративні посади.

до засобів внутрішньоорганізаційної діяльності у сфері судоустрою слід віднести державно-службові відносини у системі судоустрою, організацію документообігу у судах, суддівське самоврядування;

відповідальність як засіб забезпечення конституційного права на судовий захист включає адміністративну та дисциплінарну відповідальність суддів, а також відповідальність за адміністративні правопорушення, що порушують нормальне функціонування судів.

Підсумовуючи викладене, слід відзначити, що на сучасному етапі розвитку вітчизняного суспільства актуалізується підвищені вимоги до наукових юридичних досліджень, метою яких є виявлення та визначення ефективних правових засобів реалізації конституційних прав громадян.

Адміністративно-правовими засобами реалізації конституційного права на судовий захист є сукупність прийомів і способів діяльності державних органів, що спрямована на врегулювання суспільних відносин з метою ефективної реалізації конституційного права на судовий захист.

Систему адміністративно-правових засобів реалізації конституційного права на судовий захист можна тлумачити, розглядати в широкому, так і в вузькому розумінні.

У широкому розумінні адміністративно-правовими є: засоби нормативно-правового забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист; засоби контролю за дотриманням всіма суб'єктами, що беруть участь у реалізації конституційного права на судовий захист, положень нормативно-правових актів у вказаній сфері реалізації; засоби контролю за дотриманням суб'єктами, діяльність яких направлена на реалізацію конституційного права на судовий захист,