Предмет і метод державного фінансового контролю

Предмет:

Фінанси

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

заключний.

1) перевірка документів, видача грошових коштів;

2) під час здійснення операцій (кількість, якість товарів зі супровідними документами) ;

3) після здійснення операції.

Види контролю за джерелами:

1) документальний (лише документи) ;

2) фактичний (господарська операція).

Види контролю залежно від частоти проведення:

1) безперервний (від початку до закінчення операції) ;

2) періодичний (1 раз на рік) ;

3) епізодичний (Держспоживзахист, санепідемстанція).

Види контролю за організаційною приналежністю:

1) внутрішній (відомчий, внутрішньогосподарський) ;

2) зовнішній (зовнішніми суб’єктами котролю).

Види контролю за організаційними ознаками:

1) плановий (включається в плани підприємств (податкова перевірка – 1 раз на рік не більше 20 робочих днів, СМП – 10 робочих днів) ;

2) позаплановий (не було передбачено (> одного разу), при несвоєчасному поданні декларації), не більше 10 робочих днів, СМП – 5 робочих днів.

Види контролю залежно від обсягів охоплення діяльності суб’єктів господарювання:

1) тематичний;

2) комплексний;

1) якесь питання (сплата податку, соціальні відрахування) ;

2) все (звітність.., всі питання комплексно).

Види контролю за способом охоплення предмета контролю:

1) спеціальний (за певний період всі документи перевіряються) ;

2) вибірковий (наприклад, за місяць вибірково) ;

3) каса, банк, банківський розрахунок, розрахунок з підзвітними особами;

4) ПДВ.

Форми державного фінансового контролю:

1) державний фінансовий аудит;

2) інспектування (ревізія) ;

3) контрольна перевірка.

Державний фінансовий аудит полягає у перевірці та аналізі фактичного стану щодо законного і ефективного витрачання державних чи комунальних коштів, майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Інспектування (ревізія) полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської звітності, підконтрольних установі, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущеннях.

Камеральна перевірка застосовується в органах влади при одержанні і і перевірці показників звітності.

Проведеня інвентаризації є обов’язковою:

1) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації державного підприємства в акціонерне товариство;

2) перед складанням річної фінансової звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року;

3) при зміні МВО (на день прийому-передачі справ) ;

4) при встановленні фактів крадіжок чи зловживань, псування цінностей (на день встановлення цих фактів) ;

5) за приписом судово-слідчих органів;

6) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) ;

7) при передачі комплектів і їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитись у разі передачі в межах одного органу, до сфери яких вони входять.

8) при ліквідації підприємства.

Суб’єкти фінансового контролю – юридична та фізична особи, які відповідно до законодавства виконують функції фінансового контролю.

Суб’єкти державного фінансового контролю – міністерства, інші центральні органи виконавської влади, які наділені повноваженнями на здійснення фінансового контролю та їхні самостійні контрольно-ревізійні підрозділи або інші підрозділи (особи, які наділені такими повноваженнями).

1) Рахункова Палата України. Закон України “Про Рахункову Палату” від 14. 12. 1998 р. це самостійний контрольний орган, який діє незалежно від інших органів держави, утворений, підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України. Основне завдання:

1. Організація та здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів;

2. Здійснення контролю за утворенням та погашеннями внутрішнього і зовнішнього боргу України;

3. Контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку;

4. Контроль за дотриманням законності щодо надання державою позик та допомоги;

5. Контроль за законністю та своєчасністю руху коштів держбюджету в установах НБУ та уповноважених банках.

2) Міністерство Фінансів України. Положення “Про Міністерство фінансів України” від 27. 12. 2006 р.

Основні завдання у сфері контролю:

1. Забезпечення реальної єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішньо фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням ДПА, Державною митною службою, головою КРУ, державних казначействах;

2. Здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

3. Здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2. 1. Контрольні функції Мінфіну на рівні регіонів здійснюється головним фінансовим управління області, Київське міське та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації

Основні завдання фінансових управлінь щодо здійснення контролю:

а) перевірка дотримання законодавства щодо використання підприємствами, організаціями, установами бюджетних коштів;

б) загальна організація та управління виконанням місцевого бюджету на відповідній території.

Контрольні функції Мінфіну на рівні місцевих адміністративних районів здійснює фінансове управління районів, районів у м. Київ і фінансовий відділ у м. Севастополь.

Державна податкова адміністрація та її органи контролюють додержання законодавства про податки, правильність обчислення та своєчасність внесення до бюджету податків та інших платежів, а також вживають заходи щодо запобігання ухилення від сплати податків, Закон України “Про Державну податкову службу України” від 04. 12. 1990 р.

Органи ДПС мають право проводити планові виїзні перевірки та понадпланові виїзні перевірки. Податкова перевірка проводиться