Предмет і метод економічної теорії

До зовнішніх чинників можна віднести, наприклад, імпорт інфляції з однієї країни в іншу. Високий ступінь інтеграції економіки багатьох країн, а це особливо характерно для країн, які входять у регіональні економічні блоки (Європейський Союз, СНД тощо), служить тією основою, на якій інфляційний процес з однієї країни швидко переходить в іншу. Як правило, імпорт інфляції здійснюється через ціни імпортованих товарів, хоча при цьому можливі й інші способи її імпорту.

 

 

Поняття ринку. Риси, структура та функції ринку. Види ринків.

Ринок – певна історична форма суспільного обміну між юридично вільними особами результатами своєї праці з допомогою купівлі-продажу товарів.

Ринок – обмін, організований за законами товарного виробництва та обміну; сукупність відносин товарного і грошового обігу. Розрізняють місцевий, національний (внутрішній) і світовий (зовнішній ринок). При ринковому регулюванні економіки існують ринки товарів і послуг, робочої сили, позичкових капіталів; з появою акціонерної форми власності утворюється ринок цінних паперів. Ринком (аукціоном, базаром, біржею, ярмарком) називають також місце, де відбуваються акти купівлі-продажу.

Ринок забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність і цілісність процесу відтворення. Він виконує ряд функцій, головними із яких є регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.

Регулююча функція ринку забезпечує встановлення пропорцій в економіці. Через реалізацію законів вартості, попиту та пропонування, конкуренції та ін. ринковий механізм сприяє переливу капіталу та ресурсів між галузями. Однак в сучасних умовах регулювання економіки здійснюється не тільки ринком, але й державою та іншими інституціями.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що ті суб’єкти економіки, які працюють найбільш ефективно, отримують надприбутки, а ті, які не прагнуть постійно вдосконалювати виробництво, стають банкрутами, не витримуючи конкурентної боротьби.

Розподільча функція виконується одночасно з двома попередніми. Єдина ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників: найбільш енергійні процвітають, а інші все втрачають.

Інтегруюча функція ринку проявляється в тому, що ринок об’єднує всю економіку, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв’язків між галузями, регіонами, виробниками, в тому числі і зовнішньоекономічні зв’язки.

Кон’юнктура ринку – умови реалізації товарів, що складаються на кожний даний момент часу. Кон’юнктура визначається насамперед співвідношенням попиту на товари та їх пропонуванням. Стан кон’юнктури характеризують: рівень товарних запасів в оптовій і роздрібній торгівлі, співвідношення грошових заощаджень населення й обсягу роздрібного товарообігу, динаміка цін, прибутків, проценту, курсів цінних паперів, зайнятості, і безробіття і т. ін.

Об’єктивна зумовленість та сутність ринкової інфраструктури.

Важливим елементом ринку є ринкова інфраструктура.

Інфраструктура ринку – це система установ, підприємств, організацій і служб, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До неї належать аукціони, різні види бірж, ярмарки, торгові палати, банки та інші фінансові установи, страхові та інвестиційні компанії, пункти прокату та лізингу, інформаційно-комерційні та постачальницько-збутові організації, служби зайнятості, аудиторські організації, центри маркетингу, холдингові компанії, брокерські та дилерські контори, транспортні комунікації та засоби оперативного зв'язку, рекламні агентства та ін. Тобто, ринкова інфраструктура – це сукупність різних інститутів ринку, що обслуговують і створюють сприятливі умови для ефективного функціонування різних видів ринків.

Елементи ринкової інфраструктури безпосередньо пов'язані з обслуговуванням певних ринків, через них реалізуються її функції. Головні з них такі: забезпечує фінансову і кредитну підтримку, включно з лізингом, аудитом, страхуванням суб'єктів підприємницької діяльності; сприяє матеріально-технічному забезпеченню і реалізації продукції товаровиробників; здійснює маркетингове, інформаційне і рекламне обслуговування, правове та економічне консультування підприємців і т. ін., що в кінцевому результаті забезпечує прискорення товарно-грошового обігу, руху капіталів, переливання їх із менш прибуткових галузей економіки у більш прибуткові.

Кожний вид ринку має конкретну ринкову установу. Так, ринок засобів виробництва і ринок предметів споживання обслуговують аукціони, ярмарки, товарні біржі, торгові доми, торгово-промислові палати, магазини, пункти прокату і лізингу, брокерські компанії. Фінансовий ринок (грошей і цінних паперів) обслуговують фондові біржі, банки, фінансово-кредитні посередники. Валютний ринок обслуговують банки. Ринок праці (робочої сили) обслуговують біржі праці або служби зайнятості.

Сутність попиту і фактори, що його визначають.

Саморегулювання ринкової економіки здійснюється через таки ринкові інструменти, як попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит – платоспроможна потреба, кількість товарів і послуг, яку хочуть і можуть придбати покупці за певною ціною протягом певного періоду. Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Кількість товарів називають обсягом попиту.

Між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок, який описує закон попиту: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Дія цього закону пояснюється двома ефектами: ефектом доходу та ефектом заміщення.

Ефект доходу проявляється в тому, що за зростання ціни реальний доход споживачів за інших рівних