Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

– розвиток абсолютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні були гроші для утримання війська, чиновників, двору. Перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497- 1498 pp. португальця Васко да Гама, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. Х. Колумб у 1492 p., рушив на Захід через Атлантичний океан (шлях біля берегів Африки контролювала Португалія) і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493-1496, 1498- 1500, 1502-1504 pp. Першу навколосвітну подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519-1521 pp. Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи: – почалася перебудова європейських економічних відносин, – виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими областями, землями і народами різної матеріальної культури; – торгові шляхи перемістилися з країн Середземного моря на океани; – зовнішня торгівля досягла розмірів світової. До її обігу були залучені нові товари, до того не відомі в Європі: тютюн, кава, какао, чай та ін. ; – почалося формування світового ринку як складової частини індустріальної економіки; – центрами світової торгівлі стали Лісабон, Севілья, з середини XVI ст. – Антверпен, у XVII – Амстердам. – приплив до Європи благородних металів зумовив «революцію цін». Вона почалася в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота та срібла (в 1600 p. -83%). Ціни на товари зросли в Іспанії, Португалії у 4 рази, а на хліб-у 5 разів, у Франції-в 2, 3, а в Англії-2, 5 рази. Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних металів. Наслідки революції цін: – збагатилися купці, які займалися посередницькою торгівлею, – прискорився перехід до мануфактурного виробництва; – збільшилися прибутки промисловців внаслідок здешевлення найманої праці; – в аграрному укладі європейських країн зменшилися реальні розміри фіксованої грошової ренти або орендних платежів, тоді як ціни на сільськогосподарську продукцію зросли. – безпосереднім результатом великих географічних відкриттів було створення колоніальної системи. Першими на шлях колоніального грабунку вступили Іспанія і Португалія, створивши величезні колоніальні володіння. Поступово їх витиснули Голландія, Англія, Франція; – пограбування колоніальних народів принесло європейським колонізаторам величезні багатства й сприяло піднесенню економіки європейських країн; Розклад господарства був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства; спеціалізація ремесла, що наближалася до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової та соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення. Зміни у сільському господарстві: – феодальна земельна власність поступово стала об'єктом купівлі-продажу, – розорення дрібного і середнього дворянства. У Франції воно поповнювалося за рахунок «людей мантії» (чиновників, буржуазії) ; – селянські цензиви еволюціонували у дрібну селянську власність, феодальна грошова рента і оренда – у капіталістичну ренту і оренду; – використовувалася наймана робоча сила; – стали вигідними ліквідація селянських наділів, перехід до фермерського господарства; Генеза індустріальної цивілізації пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI-XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьох напрямах: 1) створення буржуазних форм земельної власності, 2) перетворення феодальної ренти на капіталістичну, 3) зростання товарності. Ці процеси відбивали боротьбу між ринковим підприємництвом і дрібнотоварним виробництвом. Зміни в сфері обігу і розподілу: – просте товарне виробництво переростало в ринкове, – розвивався міжнародний поділ праці; – формувалися національні, європейські та світові ринки товарів і грошей; – європейські феодальні країни були вилучені із світового ринку і перетворилися на країни-продавці продукції своїх аграризованих економік. Зміни в організації світової торгівлі: – з'явилися монопольні торгові компанії, – вдосконалилися товарні біржі; – зародилася страхова справа; – доходи розподілялися через зарплату (найману працю), прибуток (капітал), ренту (земельну власність). 4. 2. Вплив буржуазних революцій на економічний розвиток Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566-1609 pp.), Англії (1640-1660 pp.). У І пол. XVI ст. у Нідерландах, особливо в північних провінціях, швидкими темпами розвивалася промисловість на основі мануфактурного виробництва. Національний ринок ставав частиною європейського та світового ринків. Земельні відносини: – більшість селян були вільні, – питома вага феодального землеволодіння становила лише 20-25%. – створювалися фермерські господарства, райони «торговельного землеробства», що спеціалізувалися на вирощуванні певних культур або галузевому тваринництві. У середині XVI ст. Нідерланди стали провінцією Іспанії. Це прискорило революцію. Революція та визвольна війна перемогли тільки в північних провінціях, що в 1579 p. проголосили себе незалежною державою-Республікою Сполучених Провінцій Нідерландів (Голландія), яка вступила на шлях індустріального розвитку. Проте революції в Нідерландах були властиві незавершеність і половинчастий характер економічних і політичних реформ: – до влади прийшла купецько-патриціанська олігархія, яка конфронтувала з підприємцями, – були конфісковані та розпродані лише землі церкви і дворян-емігрантів, ленні дарування іспанського короля Філіппа II збереглися; – основою аграрного ладу залишалися дрібні селянські господарства; – поступово були відновлені корпоративні привілеї цехів; – Голландія перестала бути панівною промисловою державою, почала відставати в економічному розвитку від Англії. – Нідерландська буржуазна революція привела до встановлення капіталізму в Голландії, але не вплинула на інші європейські країни. Батьківщиною мануфактурного господарства були Нідерланди. З утворенням Голландії економічний розвиток прискорився. Міжнародного значення набули текстильна промисловість та кораблебудування. Швидко розвивалися мануфактури, на яких