Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

виготовляли льняні, шовкові, бавовняні тканини, полотно, вельвет, плюш. Мануфактури виникли в парусній, канатній, паперовій, цукрово-рафінадній, миловарній, скляній, пивоварній галузях промисловості. Переважали централізовані мануфактури, на яких працювало до 100 робітників. Зросло міське населення. У першій половині XVII ст. воно становило від 35 до 50% усього населення країн. Створювалися галузеві та міжгалузеві спілки підприємців. Розвиток сільського господарства у Голландії: – революція не ліквідовувала феодальну земельну власність, – пріоритет в аграрному розвитку належав зміцненню дрібноселянської власності за рахунок скуповування монастирських володінь, осушування земель (польдеризація), на яких розвивалися фермерські господарства; – господарства орієнтувалися на культури, що давали найбільший прибуток, – льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини, фарбники, товарне тваринництво, селекційні роботи. Голландські сир і масло вивозили в усі країни Європи. Торгівля Голландії: – на початку XVI ст. столицею світової торгівлі став Антверпен. Його економіка ґрунтувалася на посередницькій торгівлі світовими і європейськими товарами: англійським сукном, німецькими винами, міддю та сріблом, привезеними португальцями перцем та прянощами, іспанцями – вовною, винами, сухими фруктами, срібними монетами та зливками. Із Скандинавії голландці привозили дерево для кораблів, рибу, з Польщі та Литви – хліб, худобу, льон, віск, мед, сіль, з Росії – шкури, льон, прядиво. В Антверпені мали представництва і агентства купецькі фірми всієї Європи, – торгівля Голландії мала універсальний характер і охоплювала весь світ. У 1602 p. була створена Ост-Індійська компанія (капітал 6, 5 млн. флоринів, поділених на акції по З тис. кожна. В 1699 p. капітал компанії дорівнював 4 т золота. Дивіденди становили від 18 до 100%) ; – голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що простягнулася від Мозамбіка до Японії; – вони не тільки монополізували постачання прянощів і східних товарів, а й займалися каботажними перевезеннями, забезпечуючи торгівлю та обмін між торговими центрами Атлантичного узбережжя. -з кінця XVI ст. наступником Антверпена став Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Голландці зайняли панівне становище у торгівлі Португалії з Іспанією. З розвитком торгового капіталу і флотів Великобританії, Німеччини і Франції активність нідерландської посередницької торгівлі обмежувалася, і з 30-х років XVIII ст. вона поступилася першістю Великобританії. У 1609 p. був створений Амстердамський депозитний і валютний банк, вклади якого зросли з 1 млн. в 1610 p. до 8 млн. флоринів у 1640 p. В 1611 p. була створена біржа, яка стала грошовим центром, звідки голландські капітали у вигляді позик і кредитів направлялися в усі країни світу. Втративши промислово-торгову першість, Сполучені Провінції зберегли своє значення найбільшого і найдешевшого кредитора. Вартість кредиту становила 5%. Буржуазна революція в Англії (1640-1680), яка розпочалася в умовах індустріального розвитку країни. Передумови англійської революції: – зростання обсягів багатогалузевого мануфактурного виробництва, торгівлі, – з'явилося економічно сильне середнє і дрібне дворянство – джентрі, яке господарювало на підприємницькій основі; – аграрний переворот XVI ст. знищив старе феодальне землеволодіння, прискорив процес обезземелення селян, сприяв організації сільського господарства на фермерській основі; – 1707 p., після укладення унії з Шотландією, Англія дістала офіційну назву Великобританія; – XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13 колоній. Наслідки буржуазної революція в Англії: – заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії, зміцнили буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту, – були відмінені всі рицарські подарування, що перетворило лордів на єдиних власників землі; – зберігався копігольд, усі феодальні платежі були на користь землевласника; – землі церкви, корони, противників революції продавалися на комерційній основі; – поширився перехід копігольда на лізгольд – короткострокове користування землею; – в 1651 p. було опубліковано Навігаційний акт, який заборонив каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дав змогу іноземцям постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив панування Англії на світовому ринку; – революція закінчилася компромісом між новим дворянством і буржуазією, проте вона створила умови, що забезпечили перемогу індустріального суспільства в Англії; – примусова експропріація дрібних власників і конверсія (перетворення) земель на пасовища були зумовлені товарно-грошовими відносинами, необхідністю збільшення сировини для текстильних мануфактур. Там, де застосовувалося обгороджування землі, відразу утворювалася велика земельна власність буржуазного типу; – в XVII ст. землю орендували селяни (коттери, батраки) або власники її самі розводили великі стада овець; – масштаби обгороджувань зросли із секуляризацією монастирських земель, що розпродувалися на комерційних засадах. Після буржуазної революції на обгороджуваних землях утворювалися фермерські господарства, а лендлорди отримували капіталістичну ренту. Торгівля Англії: – з розвитком океанської економіки Англія опинилася в її центрі. – починаючи з контрабандної торгівлі з іспанськими і португальськими колоніями, вона знищила іспанський флот («Непереможну Армаду» в 1588 p.), обігнала за масштабами колоніальної та торгової експансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію; – створилися монопольні торгові компанії – Левантійська, Віргінська, Гвінейська, Вест-Індійська, Ост-Індійська, Російська; – Англія зайняла монопольне становище у работоргівлі, так званій трикутній торгівлі. Схема плавання для всіх работоргових кораблів була одна. З Англії кораблі виходили з тканинами, мідним та олов'яним посудом, залізом, скляним товаром, горілкою, порохом і зброєю. Ці товари обмінювалися в Африці