Пріоритетні напрямки технологічного розвитку та прогресивні види технологій

 

3.1 Вибір пріоритетних напрямів технологічного розвитку

3.2 Сучасні види та характеристика прогресивних технологій виробництва

3.3 Світові тенденції розвитку прогресивних технологій. Критерії прогресивності технологій, їх роль у ресурсозбереженні, енергозбереженні, створенні нової техніки і нових видів продукції

3.4 Пріоритетний розвиток соціальної сфери, його основні напрями. Перспективи їх розвитку в Україні та провідних індустріальних країнах

 

 

Кожний виріб, поставлений в умови жорсткої конкуренції на  внутрішній  і особливо  на  зовнішній  ринок, повинен володіти новим рівнем властивостей і відповідати всезростаючим вимогам, що пред'являються потенційним споживачем до функціональних, екологічних і естетичних властивостей.

Дані тенденції підвищення вимог  споживачів до якості виробів знайшли своє відображення в міжнародних стандартах якості ISO – 9000. Отримання такого рівня виробів все більш пов'язують з нетрадиційними конструкторськими і технологічними рішеннями, реалізація яких не завжди можлива на основі використання технології, обладнання, оснастки загального призначення і т.д., тобто на основі всього того, що складає суть традиційних технологій.

Галузі, які найбільш вдало пристосовуються до потреби відповідної організації виробництва, є головними інвесторами в передові технології і формують "технологічний стиль" суспільства (їх можна назвати пріоритетними). Галузі, що поширюють технології, виконують функції підтримки й поглиблення їх економічних переваг, створюють передумови виникнення широкого ринку виробів ключової технології. На відміну від традиційних, частіше аналогових, нетрадиційні технології називають "наукоємкими", "високими", "нанотехнологіями" і т. д.

Незалежно від використання термінології, всі ці технології являють собою складову єдиного, самостійного напрямку в рамках загальної технології машино- і приладобудування, зміст якого більш повно відображається в понятті високі технології.

Високими вважаються такі технології, які володіють сукупністю основних ознак – наукоємкістю, системністю, фізичним та математичним моделюванням з метою структурно-параметричної оптимізації, високоефективним робочим процесом обробки, комп'ютерним технологічним середовищем і автоматизацією всіх етапів розробки і реалізації, стійкістю і надійністю, екологічною чистотою, при відповідному технічному та кадровому забезпеченні (оснащення та інструмент, визначений характер робочого технологічного середовища, система діагностики, комп'ютерна мережа управління і спеціалізована підготовка персоналу), гарантують отримання виробів, які володіють новим рівнем функціональних, естетичних і екологічних властивостей. Структура ВТ приведена на рис. 3.1.

 

Рис. 3.1. Структура високих технологій

 

Системний підхід пропонує використання не окремих математичних моделей, а системи взаємопов'язаних моделей з безперервною параметричною і структурною оптимізацією.

Основні напрямки розвитку технології розмірної обробки представлені на рис. 3.2.

 

Рис. 3.2. Джерела високих технологій обробки матеріалів

 

Рис. 3.3. Вимоги до компетентності спеціалістів в області високих технологій

 

У взаємопов'язаній системі "людина – техніка – організація" людський фактор виступає в головній ролі та,

перш за все, в плані професійної підготовки, комунікабельності, сприйнятті нового, здатності перевчатися (рис.

3.3.). Всі можливі цільові робочі процеси технології машинобудування та виробництва поділяють на вісім видів

(рис. 3.4.).

 

Рис. 3.4. Цільові робочі процеси і способи їх реалізації

 

Рис. 3.5. Місце робочого процесу у високих технологіях

 

Для того, щоб технологічний процес забезпечував необхідну якість, продуктивність, собівартість і прибуток, технологічна система і робочий процес повинні володіти характеристиками, відповідними рівню вимог за цілим комплексом критеріїв, тому робочі процеси необхідно виділяти як визначальний елемент всього технологічного процесу (рис. 3.5.).

 

Рис. 3.6. Порядок розробки робочого процесу високих технологій

 

Найбільш суттєвими ознаками високих технологій є:

-   наукоємкість   –  базується  на  найновіших   результатах  фундаментальних  і  спеціальних   прикладних досліджень;

-  системність пропонує діалектичний взаємозв'язок, взаємодію всіх елементів технологічної системи, всіх основних процесів, явищ і складових;

-  робочий процес – домінує у всій технологічній системі та повинен відповідати найрізноманітнішим вимогам та бути потенційно здатним забезпечити досягнення нового рівня функціональних властивостей виробів;

-  автоматизація – базується на комп'ютерному управлінні всіма процесами проектування, виготовлення і збирання, на фізичному, геометричному і математичному моделюванні, усесторонньому аналізі моделей процесу або його складових.

Значною відмінною ознакою робочих процесів ВТ є їх індивідуалізація, більш жорсткий зв'язок з вимогами,

які витікають із заданого рівня функціональних, екологічних, естетичних властивостей виробів.

 

 

Сучасні види прогресивних технологій виробництва все більше взаємопов'язані з пріоритетними напрямками розвитку технологій. Розглянемо основні із них.

 Хіміко-технологічні процеси

Суттю хіміко-технологічного процесу є зміна складу або властивостей матеріалів під дією хімічних реакцій, які доповнюються супутніми фізико-механічними процесами (ХТП = ХР + ФМП). До фізико-механічних процесів відносяться:

1) на заготівельній стадії: подрібнення, сортування (шляхом просіювання), розтирання, гранулювання;

2) допоміжні фізичні процеси: змішування речовин, транспортування та перемішування реагентів, очистка, фільтрування, відстоювання, нагрівання, охолодження, випаровування. Вони необхідні для контролю за хімічною реакцією та виведенням із зони взаємодії готової продукції;

3) упакування та зберігання готової продукції.

Всі хіміко-технологічні процеси поділяються за провідним чинником на:

- високотемпературні;

- низькотемпературні;

- каталітичні (під підвищеним чи пониженим тиском);

- під високим тиском або у вакуумі;

- електрохімічні;