Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблема ментальності у працях м. Блока та л. Февра: два шляхи розв’язання однієї проблеми

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Проблема ментальності у працях м. Блока та л. Февра: два шляхи розв’язання однієї проблеми
 
О. В. Господаренко
У статті автор аналізує погляди засновників школи «Анналів» Марка Блока та Люсьєна Февра на проблему ментальності. Автор відзначає, що до визначення ментальності французькі дослідники підійшли по-різному: Блок сприймав його як групову, колективну свідомість, Февр – як викривлення колективного в індивідуальному.
Ключові слова: Марк Блок, Люсьєн Февр, ментальність, колективне, індивідуальне, свідомість.
В статье автор анализирует взгляды основателей французской школы «Анналов» Марка Блока и Люсьена Февра на проблему ментальности. Автор отмечает, что к определению ментальности французские исследователи подошли по-разному: Блок воспринимал его как групповое, коллективное сознание, Февр – как искривление коллективного в индивидуальном.
Ключевые слова: Марк Блок, Люсьен Февр, ментальность, коллективное, индивидуальное, сознание.
This article analyses the views of the founders of «Annals» School Mark Block and Lucien Fevre on the problem of mentality. The author points out that the definition of mentality was variously interpreted by French researchers: Block perceived it as a group collective consciousness, Fevre – as a perversion of a collective in an individual.
Keywords: Mark Block, Lucien Fevre, mentality, collective, individual, consciousness.
Становлення поняття «ментальність» пов’язане з виникненням т. зв. «нової історичної науки», ядром якої стала французька історіографічна школа «Анналів». Відправною тезою «нової історичної науки» стало твердження про те, що історія, на відміну від природничих наук, займається пошуками сенсу. «Людські істоти, справжній предмет історичного дослідження, поводять себе свідомо і тому не можуть не наділяти свої дії певним змістом і не надавати його своєму життю» [12, с. 15]. Оскільки зміст історично змінюється, то зрозуміти його можна лише вивчаючи у контексті даної культури.
Впровадження до історичного лексикону поняття «ментальність» пов’язане з іменами Марка Блока та Люсьєна Февра, які у 1929 р. в Парижі заснували журнал «Аннали економічної та соціальної історії». Вони застосували це поняття до внутрішнього світу людей інших епох: перший – до епохи раннього середньовіччя, другий – до періоду Ренесансу. «Звичайно, ці дослідники були далекі від намірів переносити психологічні особливості дикунів на свідомість людей феодального чи ранньобуржуазного періодів, але вони впевнилися в тому, що людина у різні епохи мислить неоднаково. Таким чином, запозичивши поняття «ментальність» у побратимів по історичному ремеслу – етнологів, вони стали вживати його при вивченні складніших і розвинутіших суспільств» [8, с. 519]. Звернення до історії ментальності для Л. Февра й М. Блока було не випадковим. Вона виступала антитезою традиційній історії. Л. Февр вважав історію «аристократкою за народженням» за те, що вона вивчала життя лише великих людей і мало що знала про «неясні рухи безіменних людських мас, приречених, образно висловлюючись, на чорну роботу історії». Завдяки вивченню ментальності, історична наука отримала можливість звернутися до досліджень масової свідомості (уявлення про життя, смерть, оточуючий світ, про чудесне і сакральне) й почуттів людей минулого (страх, забобони, фобії, сміх), чим значно розширила свою предметну область.
Л. Февр і М. Блок займалися вивченням ментальності одночасно. Але їх підходи до розуміння ментальності були різними, що дало підстави Ю. Безсмертному стверджувати, що «з часів Блока і Февра утворилися важко сумісні між собою варіанти осмислення того, що варто розуміти під цим явищем (ментальністю – О. Г.) « [1, с. 18]. А. Я. Гуревич також визнає наявність різних підходів у Л. Февра й М. Блока до розуміння історії. Він вважає, що «різниця між Блоком і Февром – це різниця між спеціалістом із соціальної історії, дослідником економіки і суспільства, з одного боку, й істориком культури, ідей, психології, з іншого» [8, с. 512].
В основі історичної концепції М. Блока, на наш погляд, лежить дві філософські позиції. По-перше, з його точки зору, предметом історичної науки є не просто людина. Історія – це «наука про людей». На сторінках його робіт можна знайти велику кількість імен різних історичних діячів. Але М. Блока не цікавить галузь неповторного, унікального в історії, предметом його досліджень є, перш за все, суспільство і соціальні групи. «Науці про різноманітне більше підходить не однина, сприятлива для абстракцій, а множина, що є граматичним вираженням відносності» [2, с. 17-18].
Робота М. Блока «Феодальне суспільство» має абсолютно нехарактерну для традиційної історіографічної науки назву, яка віддавала перевагу вживанню таких понять як «феодалізм», «феодальний устрій», «феодальні порядки». До вищезгаданої праці він включив главу під назвою «Особливості почуттів та образу думок». Тут історія ментальності виступає як частина синтезу, що дозволяє відтворити цілісний образ середньовічного суспільства. Завдяки праці М. Блока «суспільство ставало самоцінним і незалежним об’єктом вивчення» [9, с. 49]. Людина цікава для М. Блока виключно як елемент, з якого складаються окремі соціальні групи і суспільство в цілому.
М. Блок поглиблює характеристику предмета історії. Це «у точному і останньому сенсі – свідомість людей». Виходячи з цього, він не згоден із характерним для традиційної історії поділом предметної області на окремі, автономні напрями: економічну історію, соціальну історію тощо. У свідомості людини все єдине, його не можна розділяти. «Homo religosus, homo oeconomicus, homo politicus – ціла низка hominus з прикметником на «us»; за бажанням її
Фото Капча