Проблема мотивації навчально-професійної діяльності та її динаміки

Проблемність навчання – це основний стимул, який впливає на формування професійно-пізнавальної потреби на всіх етапах навчання, але особливого значення вона набуває на перших курсах. Саме на першому та другому курсах закладається фундамент професії, який складає теоретичний професійний інтерес та професійне теоретичне мислення [2].

Навчально-пізнавальний мотив формується у ході навчальної діяльності студентів, тому важливо, як проходить ця діяльність.

На перших заняттях з першокурсниками важливо, щоб зміст навчального матеріалу був зрозумілим, спирався на їх минулий досвід, викликав у студентів позитивні емоції. Дуже важливо розібрати зі студентами значення змісту дисципліни для майбутньої професії. Оскільки значна частина студентів, які приходять на навчання у ВНЗ, мало знають про професію, яку обрали, тому курс «Вступ до спеціальності» має перш за все показати сутність професійної діяльності. Потрібно побудувати цей курс так, щоб студенти на практиці побачили застосування знань.

Застосування викладачем групових форм організації навчального процесу впливає на формування мотивації до навчальної діяльності, оскільки примушує всіх студентів бути активними, не відставати від інших, вчить умінню спілкуватись.

Оцінка знань студентів серйозно впливає на мотивацію до навчання. Оцінка має бути заслуженою, за певний навчальний труд, виконання завдань. Корисно заохочувати студентів до самооцінки знань, до оцінки знань своїх товаришів.

Система оцінювання знань студентів має бути чіткою, зрозумілою, аргументованою та прозорою. Важливо, щоб студенти залучалися до оцінювання власних знань.

Значна частина студентів має недостатньо розвинені навчальні навички: вміння конспектувати, будувати доповідь на заняття, виділяти головне у тексті, організовувати правильно та розподіляти навчальний час та інші.

Тому, можливо, для студентів запровадити спеціальні програми підготовки, які включали б такі блоки:

навчання конспектуванню;

розвиток пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, концентрація уваги, уява;

вивчення термінології з певної дисципліни;

заняття, спрямовані на розвиток комунікативних навичок спілкування.

На формування позитивних мотивів навчання впливає стиль спілкування та ставлення викладача до студентів.

Ми використали методику вивчення мотивації Т. І. Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А. О. Реан, В. А. Якуніна.

Методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т. І. Ільїної включає три шкали:

«Набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість) ;

«Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості) ;

«Отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).

Проведена статистична обробка даних (комп’ютерна програма SPSS). Для обробки емпіричних даних використовувався критерій Н-Крускала-Уолліса. В результаті підтвердилася нульова гіпотиза про статистично незначущі відмінності у рівні ознаки.

Аналіз отриманих даних за методикою Т. І. Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середній мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).

54% студентів не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов’язане з тим, що студенти не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.

Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів (високий та вище середнього).

Методика «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А. О. Реан., В. А. Якунін) пропонувала студентам вибрати з 16 мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами стали такі:

• стати висококваліфікованим спеціалістом – 71% студентів;
• отримати диплом – 51%;
• набути глибокі та міцні знання – 48%;
• отримати схвалення батьків та оточуючих – 41%;
• забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності – 43%;
• успішно навчатися, здавати екзамени на «добре» та «відмінно»- 35%
• досягти поваги викладачів – 30%;
• постійно отримувати стипендію – 29%;
• отримувати інтелектуальне задоволення – 28%;
• не запускати вивчення предметів навчального циклу – 26%.

Мотиви, які отримали невелику кількість виборів: бути постійно готовими до наступних занять – 9%; не відставати від сокурсників – 13%; виконувати педагогічні вимоги – 6%; уникнути осуду та покарання за погане навчання – 7%.

Отже, найбільш обраними мотивами стали: «бути висококваліфікованим спеціалістом», «отримати диплом», «набути глибокі та міцні знання». Студенти хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає, які зусилля треба докласти, щоб стати фахівцем своєї справи. Мотив «набути глибокі та міцні знання» (пізнавальні інтереси) показали 48% студентів, тобто майже половина, ці дані співпадають з методикою Т. І. Ільїної. Значна частина студентів має соціальний та спонукальний мотив «отримати схвалення батьків та оточуючих», «досягти поваги викладачів». Серед студентів значне місце займає соціальний мотив навчання у ВНЗ.

Отже правильна мотивація – це правильний напрямок, за допомогою якого вчитель і ученик доходять до такої взаємодії, яка дає плідні результати в процесі навчання.

 

 

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – 2-е изд. – СПб. : Изд. Дом. «Питер», 2001. – 263 с.
2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. М. : Украина, 2001. – 688 с.
3. Аритова О. Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания. Вестник МГУ сер. Психология №4, 1998. – 89с.
4. Асеев В. Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976. – 304 с.
5. Бех І. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3-4. – С. 12-20.
6. Бибрих Р. Р. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов / Р. Р. Бибрих, И. А. Васильева// Вестник МГУ. Серия 14. Психология. – 1987. – № 2. – С. 15-18.
7. Бобровицкая С. В. Некоторые особенности мотивации поступления в педагогический вуз. – Психологическая служба образования: Материалы докладов конференции. – М., 1997. – 155с.
8. Васильков А. М. Динамика мотивационных установок к профессии в процессе обучения в вузе/ А. М. Васильков, С. С. Иванов // Ананьевские чтения – 97: Тезисы научно – практической конференции. – М., 1997. – С. 45 – 49.
9. Васильев И. А., Магомед – Эминов М. Ш. Мотивация и контроль за действием/И. А. Васильев, М. Ш. Магомед – Эминов. – М., 1991.
10. Вербицкий А. А., Платонова Т. А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. – М., 1986. – 345 с.
11. Вилюнас В. К. Психологичские механизмы мотивации человека/ В. К. Вилюнас. – М., 1990. – 458 с.
12. Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб. // Під ред. О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З В. Огороднічук та ін. – К. ; Просвіта, 2001. – С. 7 – 38.
13. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – 2 – е изд., доп. и испр. – М. : Изд- во Рос. Пед. Агентства, 1998. – 272 с.
14. Гордієнко В. І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації: професіогенез особистості // Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посіб. / За ред. П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – С. 48 – 67.
15. Загальна психологія: Навч. посіб. / Під. Ред. О. Скрипченко, Л. Долинської, З. Огороднічук та ін. – К. : «А. П. Н. «, 1999. – 463 с.
16. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій. Навчальний посібник. – Луцьк: Вид – во Волинського держ. університету, 1997. – 180 с.
17. Занюк С. С. Формування мотивації досягнення у підлітків в процесі психологічного тренінгу// «Проблеми загальної та педагогічної психології».
18. Занюк С. С. Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 8. – С. 31 – 42.
19. Занюк С. С. Почуття компетентності в контексті саморозвитку особистості // Психологічні перспективи. Матеріали республіканського науково – практичного семінару «Саморозвиток особистості, спільноти, організації: теорія і практика». Збірник наукових праць, Луцьк, 30 – 31 травня 2003 р. – Вип. 4. – Луцьк, 2003. – С. 107 -113.
20. Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка АПН України: Т. 1, ч. 1. – К. : Любіть Україну. – 1999. – С. 34 – 37.
21. Зимняя И. А. Педагогическая психология. – Ростов на Дону, 1998. – 287 с.
22. Леонтьев А. Н. Деятельность. Создание личности. – М., 1977. – 458 с.
23. Методика для діагностики учбової мотивації студентів (А. А. Реан і В. А. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой) / Бадмаєва Н. Ц. Вплив мотиваційного чинника на розвиток розумових здібностей: Монографія. – Улан-Уде, 2004. С. 151-154.
24. Основи психології: Підр. / за ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К. : Либідь, 1995. – 532 с.
25. Педагогічна психологія: Навчальний посібник / Л. М. Проколієнко, М. Й. Боришевський, В. О. Моляко та ін. ; За ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка. – К., Вища шк., 1991. – 183 с. – С. 116 – 148.
26. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. – метод. Пос. / за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Сагач та ін. – К., 1996. – 792 с.
27. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – М., 1989. – 509 с.
28. Скрипченко О. В. Психічний розвиток учнів. – К. : Рад. шк., 1974. – с. 46 – 48.
29. Чабан Ю. Л. Навчальна діяльність учнів: структура, види // Ж-л: Рідна школа, 2000. – № 3. С. 23-29.
30. Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособ. / 2-е изд. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А, 2000. – 349 с.