Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблема мотивації навчально-професійної діяльності та її динаміки

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у нетрадиційній формі дозволяє студентам отримати гарну вихідну базу для самостійного дослідження спірних питань;

  • по-друге, виникає інтерес пошуку істини, що потребує використання джерел, які містять дискусійні положення і відповідно збуджують інтерес до пізнавальної діяльності;
  • по-третє, набуваються уміння і формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а обґрунтувати своє розуміння проблеми;
  • по-четверте розкриваються творчі можливості студентів, їх здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності.
  • Важливим засобом розвитку мотивації навчання є також написання студентами творів з мотиваційної тематики («Моя мрія і шляхи її досягнення», «Моя майбутня кар’єра» тощо). Передбачається, що використання студентами в ході написанні творів відповідних категорій мотивації досягнення (розроблених Д. Мак-Клелландом), таких як «очікування успіху», «позитивний емоційний стан в процесі діяльності», «похвала» (самосхвалення) інтенсифікує розвиток відповідних мотиваційних утворень (зокрема, потреби досягнення і мотивації навчання).
     
    Діагностика позитивної мотивації студентів до навчальної діяльності
    Мотивація студента один з найважливіших пунктів в процесі навчання. Правильна мотивація є правильним фундаментом у навчанні, є базою для подальшого розвитку у професійній сфері.
    Нами було проведене вивчення змісту мотивів до навчання у студентів першого курсу.
    З цією метою ми використали методику вивчення мотивації Т. І. Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А. О. Реан, В. А. Якуніна.
    Методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т. І. Ільїної включає три шкали:
    «Набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість) ;
    «Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості) ;
    «Отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).
    В опитуванні взяли участь 72 студенти першого курсу (див. таб. 1, 2, 3, 4).
    Розгляньмо ці мотиви дещо детальніше. Комунікативні мотиви, це мотиви які керують студентами при виборі майбутньої професії, навчального закладу і спонукають до поширення комунікації, для надбання певного багажу знать при подальшому спілкуванні з людьми.
    Професійні мотиви, керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії.
    Мати повний багаж необхідних зань, щоб в майбутньому застосовувати їх в своїй роботі. Зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення оримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращіх результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання це є підґрунтям для навчально-пізнавальних мотивів.
    Соціальні мотиви спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві.
    Мотиви уникнення не є найкращім керівником при виборі шляху в майбутньому, але деякі студенти керуються ними, лише щоб не відставати від однолітків, не бути порожнім місцем для оточуючих деякі студенти обирають ту чи іншу професію.
    Мотиви престижу – це остання з виділених категорій, коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, йти попереду не зважаючи ні на що інше, бути першим усюди – це є одним з мотивів, що спонукає студентів до навчальної діяльності.
    Було проведено тест з студентами другого курсу, який дає можливість визначити їх мотивацію та подальшу спрямованість. Середній коефіцієнт з десяти опитаних складає такі данні:
    Комунікативні мотиви – 3, 36.
    Професійні мотиви – 4, 06.
    Навчально-пізнавальні мотиви – 3, 73.
    Соціальні мотиви – 3, 73.
    Мотиви уникнення невдач – 3, 45.
    Мотиви престижу – 3, 55.
    Можна скласти ці данні в порядку від найвищої оцінки до найнижчої: найвищої оцінки отримали професійні мотиви, друге місце ділять між собою навчально-пізнавальні та соціальні мотиви, за ними йдуть мотиви престижу, мотиви уникнення невдач ізамикають мотиви комунікативні.
    На основі отриманих данних можна побачити, що мотиви навчальної діяльності другокурсників є різноманітними. Найвищої оцінки отримали мотиви професійні, студенти які керуються професійними мотивами прагнуть стати спеціалістами та майстрами своєї справи і це є більшість з опитуваних. Найменше спонукають до навчальної діяльності комунікативні мотиви. Керуючись різними мотивами студенти роблять дуже багато в навчальні діяльності, правильна мотивація та спрямованість завжди приводить до вищіх результатів. Педагог людина здатна впливати, міняти і направляти повинна правильно використовувати свої здібності в мотивуванні майбутніх геніїв, професорів, професіоналів.
     
    Аналіз отриманих результатів
    Мета курсової – розглянути проблему мотивації студентів до навчання та визначити чинники, які впливають на формування позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.
    Проведена статистична обробка даних (комп’ютерна програма SPSS). Для обробки емпіричних даних використовувався критерій Н-Крускала-Уолліса. В результаті підтвердилася нульова гіпотиза про статистично незначущі відмінності у рівні ознаки.
    Аналіз отриманих даних за методикою Т. І. Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середній мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).
    54% студентів не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов’язане з тим, що студенти не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.
    Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів
    Фото Капча