Проблеми спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень

Зокрема, Т. В. Трубнікова до ознак самостійного кримінального провадження відносить: наявність у даного провадження матеріально-правової бази, яка об'єктивно зумовлює відмінності в законодавчому регулюванні; комплексність провадження, тобто наявність особливостей в діяльності правоохоронних органів на всіх або на деяких стадіях кримінального провадження; наявність суттєвих відмінностей порівняно зі звичайним порядком здійснення провадження, які в кінцевому підсумку спричинили б зміну форм діяльності у таких провадженнях [16, с. 115].

Відмінності в законодавчому регулюванні здійснення спеціального кримінального провадження обумовлені перш за все неможливістю в деяких випадках забезпечити явку обвинуваченого до суду і необхідністю досягнення призначення кримінального провадження навіть за його відсутності, тобто реалізації принципу невідворотності кримінальної відповідальності.

Крім того, якщо спеціальне кримінальне провадження розглядати як єдине ціле, що включає в себе спеціальне досудове розслідування і спеціальне судове провадження, то можна стверджувати, що такому провадженню властива комплексність, оскільки особливості в діяльності правоохоронних органів та суду простежуються не тільки на стадії судового провадження, але й на стадії досудового розслідування. Законодавчому регулюванню особливостей здійснення спеціального досудового розслідування присвячено окрему главу Кримінального процесуального кодексу України [16, с. 118].

На нашу думку, інститут спеціального кримінального провадження необхідно розглядати як спрощену форму кримінального провадження, що охоплює спеціальне досудове розслідування і спеціальне судове провадження та передбачає особливий порядок їх здійснення, щодо злочинів, виключний перелік яких визначений у кримінальному процесуальному законі, стосовно підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуває за межами України, ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, з метою забезпечення швидкого та ефективного захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

 

 

Відповідно до положень ст. 2971 КПК, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою – п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук;

5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Отже, за наявності підстав визначених ч. 2 ст. 2971 КПК, прокурор, або слідчий за погодженням з прокурором складають клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, яке подається слідчому судді місцевого суду першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який проводить досудове розслідування у якому подається таке клопотання.

Повністю процесуальна форма такого клопотання кримінальним процесуальним законом не визначена, але КПК визначає перелік відомостей, які мають бути обов'язково у ньому зазначені. Виходячи з того, що у загальнотеоретичному розумінні клопотання такого характеру певною мірою може бути віднесене до проміжних процесуальних рішень (постанова і ухвала самостійні рішення визначені ст. 110 КПК), воно за своєю процесуальною формою має умовно містити: вступну, мотивувальну та резолютивну частини.

У вступній частині зазначається: назва суду до якого подається клопотання; назва клопотання; найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер у якому подається клопотання; орган досудового розслідування, який подає клопотання; процесуальний статус та анкетні данні особи, щодо якої планується здійснювати спеціальне досудове розслідування.

Мотивувальна частина має містити: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини; відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук; виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. У кінці мотивувальної частини обов'язково вказуються статті 2971 та 2972 КПК, які визначають