Проблеми спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень

Сформульовані у главі 24-1 КПК правила спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень прямо не передбачають обов'язок слідчого або прокурора негайно ініціювати перед слідчим суддею питання про здійснення спеціального досудового розслідування після прийняття процесуального рішення про оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук. Також в Законі не визначений строк, протягом якого або після закінчення якого, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор повинні внести відповідне клопотання до слідчого судді. Шехавцов Руслан Миколайович у своїй статті зазначає, що у кожному кримінальному провадженні про злочини, передбачені ч. 2 ст. 297-1 КПК. Слід враховувати те. Що ч. 1 ст. 28 КПК вимагає прийняття процесуальних рішень ц розумні строки, тобто в даному випадку перебіг цих строків залежить від часу, який фактично проходить з моменту прийняття процесуального рішення про оголошення підозрюваної особи у міжнародний та/або міждержавний розшук до отримання відповідного підтвердження про початок здійснення заходів щодо розшуку цієї особи на міждержавному та/або міжнародному рівні [13, c. 203];

Законодавцем не визначено яким чином діяти у ситуаціях, коли в одному кримінальному провадженні в порядку ст.. 217 КПК об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо особи, яка оголошена у міждержавний та/або міжнародний розшук як підозрювана у вчиненні хоча б одного зі злочинів, вказаних у ч. 2 ст. 297-1КПК, та злочину, який до цього переліку не входить. Аналіз положень ст.. 217 та ч. 2 ст. 297-1 КПК вказує на те, що у таких випадках доцільно виділити окреме провадження матеріали досудового розслідування. Однак, ч. 4 ст. 217 КПК містить правило, згідно з яким матеріали досудового розслідування не можуть бути виокремленні в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Це правило, серед іншого, гарантує підозрюваному встановлення та оцінку під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду обставин злочинів взаємопов'язаних між собою та вчиненим ним. Або за його участі. У цих випадках слідчий суддя у своїй ухвалі повинні обґрунтувати наявність такого зв'язку, розірвання якого шляхом здійснення окремих кримінальних проваджень по кожному з таких злочинів може вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, а як наслідок порушити право підозрюваного на справедливий суд, яке передбачене статтею 6 ЄКПЛ;

Під час здійснення спеціального досудового розслідування участь захисника згідно з положеннями ст.. 49 та п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК в обов'язковому порядку забезпечують слідчий, прокурор. Закон не містить окремих правил участі захисника у проведенні слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій під час спеціального досудового розслідування. Однак, з метою забезпечення права підозрюваного на захист доцільним є запрошення захисника для участі у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій під час яких підозрюваний міг бути присутнім. Не з'явлення захисника для участі у проведенні цих процесуальних дій повинна бути зафіксована у відповідних процесуальних документах та вона не є перешкодою для їх проведення.

 

 

Відповідно до розглянутих питань в другому розділі можемо зробити висновок, що існують деякі проблеми в правовому регулюванні спеціального досудового розслідування.

Підставами для провадження спеціального досудового розслідування є:

1. Вчинення кримінального злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 297-1 КПК України;

2. Підозрюваний крім неповнолітнього, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

3. Підозрюваний оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Міждержавний розшук проводиться на підставі Договору держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про міждержавний розшук осіб від 10 грудня 2010 р. та є комплексом оперативно-розшукових, пошукових, інформаційно-аналітичних та інших заходів, які спрямовані на виявлення, затримання і взяття під варту з метою видачі або здійснення кримінального переслідування осіб, які переховуються від органів слідства або суду та ухиляються від відбування кримінального покарання, перебувають за межами держави, що оголосила міждержавний розшук, але знаходиться території держави, що підписала договір.

 

 

Отже дослідивши обрану тему курсової роботи та вирівши ряд поставлених перед нами завдань, можливо зробити наступні висновки:

Верховна Рада України Законом України від 07 жовтня 2014 року № 1689-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» запровадила в Україні новий інститут так званого «заочного» провадження, що в КПК України називається інститутом спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, який передбачено главою 24-1.

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) в Україні – це одна з форм спрощеного кримінального процесуального судочинства, яке здійснюється в разі вчинення особою злочинів, які зазначені в ч. 1 ст. 297-1 КПК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук на підставі ухвали слідчого судді у зв'язку з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування слідчого, погодженого з прокурором або прокурора, яке розглядається за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Підставами для провадження спеціального досудового розслідування є:

1. Вчинення кримінального злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 297-1 КПК