Процес формування витрат на ВАТ «Київ-Дніпропетровське МППЗТ»

7. За календарними періодами:

-поточні — в яких періодичність менше місяця;

-довгострокові — пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), який не планується завершити раніш ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати);

-одноразові — здійснюються один раз з періодичністю більше місяця і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

8. За доцільністю витрачання:

-продуктивні — передбачені технологією та організацією виробництва;

-непродуктивні — необов'язкові, що виникають у результаті недоліків в організації виробництва, порушення технології тощо.

9. За визначенням відношення до собівартості:

-витрати на продукцію — прямі і загальновиробничі витрати (рахунки 23, 91), з них складається виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

-витрати періоду — витрати, які не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені; це адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (рахунки 92, 93, 94).

Всі витрати групуються за п'ятьма елементами:

1. Матеріальні витрати.

2. Витрати на оплату праці.

3. Відрахування на соціальні заходи.

4. Амортизація.

5. Інші операційні витрати.

При визначенні собівартості продукції до кожного з елементів витрат включаються описані нижче витрати.

1. Матеріальні витрати — витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.

2. Витрати на оплату праці — нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. 

3. Відрахування на соціальні заходи — нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів. 

4. До елемента «амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів з використанням методів.

5. Інші операційні витрати включають:

-витрати на відрядження;

-оплату послуг банків;

-податки, збори та інші обов'язкові платежі;

-витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят;

-витрати на зв'язок;

-витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій;

-оплату участі в семінарах, витрати на професійну підготовку та перепідготовку працівників;

-витрати на проведення аудиту;

-сплачену орендну плату (за оперативну оренду);

-оплату мита та митних зборів при експорті;

-витрати на охорону праці, на перевезення працівників тощо.

Групування витрат за статтями калькулювання П(С)БО 16:

 1. Прямі витрати (рахунок 23). 

 2. Загальновиробничі витрати (рахунок 91).

Ці витрати разом становлять виробничу собівартість продукції (робіт, послуг). 3. Інші витрати, що не включаються до собівартості продукції

-адміністративні витрати (рахунок 92).

-витрати на збут (рахунок 93).

-інші операційні витрати (рахунок 94).

Крім операційних витрат, виділяють витрати:

-фінансові (рахунки 95, 96);

-інші (рахунок 97);

-витрати на сплату податку на прибуток (рахунок 98);

-надзвичайні витрати (рахунок 99).

Отже, можна визначити, що витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства. 

 

 

Облік витрат регламентується значною кількістю нормативно-правових актів, відповідними стандартами, постановами та інструкціями.

Нижче наведемо законодавчо-правову базу обліку витрат:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. Цей закон регламентує правові засади регулювання, організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

2.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28 грудня 1994 р. Закон регламентує сплачення податків підприємств.

3.Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р.. Цей закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставку оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, особливості митних та експортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та порядок внесення податку до бюджету.

4.П(С)БО 6 «Виправлення помилок» від 31 березня 1999 р. Регламентує порядок виправлення помилок, внесення виправлень в фінансову звітність.

5.П(С)БО 16 «Витрати» від 31 березня 1999 р. Це положення визначає методологічні засади формування бухгалтерського обліку, інформації про витрати підприємства та її закриття у фінансовій звітності.

6.П(С)БО 18 «Будівельні контракти» від 28 квітня 2001 р. Визначає методологічні засади формування підрядниками в бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язаних з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності.

7.П(С)БО 25 «Фінансова звітність суб'єкта малого підприємництва» від 25 лютого 2000 р. Установлює зміст і форму фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей.

8.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

9.План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ: Затв. наказом Головного управління Держ. Казначейства України від 10.12.1999 № 144.

10.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом МФУ від 30.11.1999 №