Проект кожухотрубного теплообмінника для підігріву води на технологічні потреби підприємства

       Основними засобами захисту очей є індивідуальні захисні пристосування — окуляри і щитки. Окуляри відкритого типу зручні тим, що мають широке поле зору і не потіють, але вони захищають очі тільки від дрібних осколків, що летять спереду. В тих випадках, коли необхідно захистити очі від осколків пилу і бризок рідин, що летять з усіх боків, застосовують окуляри закритого типу з щільно прилеглою до особи оправою з металу, шкіри або пластмаси. Вони надійно захищають очі, але зменшують поле зору і потіють. В інструкціях по техніці безпеки указується, який саме тип окулярів необхідно застосовувати на даному робочому місці. В тому випадку, якщо бризки кислоти, лугу або інших їдких рідин все ж таки потрапили в очі, їх необхідно дуже швидко, протягом декількох секунд, змити рясним струменем води. На ділянках роботи з агресивними речовинами встановлюють очні гідранти, пристрій яких дозволяє потерпілому надати собі допомогу і при закритих очах. Чужорідні тіла не можна видаляти самостійно; при пораненні ока необхідно швидко накласти стерильну пов'язку і доставити потерпілого в здоровпункт. При електро - і газозварних роботах виділяються невидиме ультрафіолетове проміння і видиме проміння великої яскравості, яке надає шкідливу дію на очі. В цих випадках зварювачі користуються окулярами або щитками з темними стеклами. При проведенні зварювальних робіт іншому обслуговуючому персоналу, не забезпеченому засобами захисту, категорично забороняється безпосереднє спостереження за проведенням цих робіт щоб уникнути пошкодження органів зору. Залежно від характеру виконуваних робіт застосовується різний спецодяг. Робітники кислотних і гарячих цехів одержують суконний одяг, що оберігає від опіків і теплового випромінювання. На менш шкідливих ділянках роботи видаються халати з бавовняного матеріалу або синтетичних тканин. Терміни заміни спецодягу визначені відповідними інструкціями. 

          Проте при дуже високих температурах зовнішнього середовища (35—40° С) і важкій фізичній роботі організм може перегрітися: температура тіла підвищується до 42° С, відбувається тепловий удар, і людина: втрачає свідомість. При великій вогкості зовнішнього повітря випаровування поту зменшується і тепловіддача організму також стає меншою, що приводить до його перегріву. У працюючих на холоді можуть виникнути явища переохолодження, також знижуючі працездатність і ослабляючі захисну дію організму. В цьому випадку людина стає більш сприйнятливою до інфекційних захворювань. При великих швидкостях руху повітряних потоків в приміщенні створюються протяги, несприятливо діючі на організм. Встановлено, що людина відчуває себе добре і найбільш працездатний при температурі навколишнього середовища в межах 12—24° С (залежно від виконуваної роботи), відносної вогкості повітря 40—60% і швидкості руху повітря до 1,5 м/с.. Кожний працюючий повинен вміти надати першу допомогу потерпілому при кровотечі, ударах, переломах, опіках, поразці електричним струмом до прибуття лікаря або відправки потерпілого в медичний заклад. При пошкодженні кінцівок і сильній кровотечі слід накласти джгут з тканини або гумової трубки і затиснути артерію, щоб припинити втрату крові. Рану перев'язують бинтом з індивідуального пакету аптечки. При падінні і сильних ударах потерпілому надають повний спокій до прибуття лікаря. У разі поразки струмом необхідно в першу чергу, користуючись матеріалами, не провідними струм, звільнити потерпілого від джерела струму (дроти, шини, клеми), а при втраті свідомості робити штучне дихання будь-яким способом. 

 

 

В України розробляються державні стандарти України (ДСТУ). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»; ДСТУ 2272-93 «Пожежна безпека. Терміни та визначення»; ДСТУ 3038-95 «Гігієна. Терміни та визначення основних понять» та деякі інші.

Відповідно до цих нормативних актів у кожному цеху та відділені

харчових виробництв є конкретні правила та інструкції щодо охорони праці, техніки безпеки, санітарних вимог до промислових приміщень й обладнання, а також протипожежних заходів.

Для створення безпечних умов праці всі частини обладнання, що мають гарячу поверхню - термоізолюють. Машини і апарати повинні мати механічне та електричне блокування, бути заземлені, а також обладнані сигналізацією, яка при пуску і зупинці машини автоматично приводиться у дію.

Особливу увагу слід приділяти охороні ізоляції електромережі від руйнування та вологи. На цих ділянках дозволяється користуватися лише низьковольтною напругою.

Теплообмінники належать до обладнання, що працює під тиском. їх головна небезпека при експлуатації заклечається в можливому раптовому руйнуванні, що супроводжується вибухом, при якому потенційна енергія стисненого середовища в короткий проміжок часу за рахунок його адіабатичного розширення переходить в кінетичну енергію осколків зруйнованого обладнання, що розлітаються, тому особливу увагу слід приділяти протипожежній безпеці. Головними причинами аварії цих апаратів є дефекти виготовлення, корозійне руйнування та інші види пошкоджень, порушення технологічного режиму і правил експлуатації, несправність арматури і приборів. З ціллю попередження аварії правила устрою та

експлуатації ємкостей, що працюють під тиском, визначають, щоб матеріли призначені для їх виготовлення і ремонту мали сертифікати, що підтверджують їх відповідність призначенню і спеціальним технічним умовам.

Конструкція ємностей повинна бути надійною, забезпечувати надійність при експлуатації, можливість їх внутрішнього огляду, очистки і ремонту. Зварні шви повинні бути тільки стиковими і доступними для контролю при виготовленні, монтажі і експлуатації ємкості.

Для попередження аварій через порушення технологічного режиму і правил експлуатації, крім допуску до обслуговування спеціально навченого

персоналу і періодичної перевірки знань, стаціонарні ємкості в залежності від їх конструкції і призначення обов'язково постачаються відповідними контрольно-вимірювальними приборами, запобіжними пристроями, засобами автоматики, запірною та іншою арматурою.

Для забезпечення уникнення пожежі необхідно мати протипожежні засоби: сухий пісок, листовий азбест, достатня кількість вогнегасників і пожежні рукава.

 

 

Процес теплообміну займає провідне місце на підприємствах харчової технології тому інженер-технолог повинен, для кращого розуміння процесів, що відбуваються з продукцією, знати принцип роботи та вміти робити розрахунки теплообмінних апаратів.

В даному курсовому проекті було проведено комплексну розробку теплообмінного апарату:

Розрахунок площі теплообмінника;

Розрахунок конструктивних розмірів;

Розрахунок необхідного двигуна;

Розрахунок та підбір типу та розмірів ізоляції;

Викреслені креслення за вимогами ЕЄСКД для можливості виготовлення теплообмінника.

Так як харчові продукти дуже чутливі до змін температури, то розрахунок i підбір конструкції теплообмінника посідає важливе місце при проектуванні апаратів.

Даний курсовий проект направлений на розрахунок оптимального варіанту   кожухотрубного теплообмінника, який повинен забезпечити нагрівання рідини до певної температури та з певною продуктивністю, з найменшими затратами на виготовлення теплообмінника та на його експлуатацію.

Здобуті знання допоможуть студенту надалі використовувати в подальшій науковій та промисловій роботі .

1. Проэктирование процессов и аппаратов пищевых производств. Под ред.В.Н.Стабникова. –К.: Вища школа. Головне изд-во, 1982.-199с.

2. Стабников В.Н., Лысянский В.М., Попов В.Д. Процессы и аппараты пищевых производств. – М.: Агропромиздат, 1985. – 503 с.

3. Процеси і апарати харчових виробництв: Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів технолог. спец. заоч. Форми навчання/ Уклад.: І.Ф. Малежик, Л.В. Зоткіна, П.М. Немирович, О.В. Савова. -  К.:УДУХТ, 2000.-48 с.

4. Теплофизические характеристики пищевых продуктов. А.С. Гринзбург, М.А. Громов, Г.И. Красовская. -  М.: «Пищевая промышленность», 1980. – 290с.

5. Методичні вказівки до виконання курсових проектів з дисципліни “Процеси і апарати харчових виробництв” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Уклад. П.С. Циганков, О.С. Марценюк. - К.: УДУХТ, 1994. –40 с.

6. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. / М.П.Купчик, М.М.Яцюк, О.П.Слободян та ін.; За ред. М.П.Купчика, М.М.Яцюка. – К.: НУХТ, 2004. – 371 с.