Професійна поведінка працівника перукарні

 

Відомо що людей різних національностей різних часів об'єднувало спільне бажання бути красивими.

Зараз в наш час, маючи те ж саме бажання і наполегливість, підтримувати гарний зовнішній вигляд зовсім не важко. 

Існує безліч рецептів, цікавої літератури, корисних порад, можна відвідувати салони краси і цілком довіритися майстрам – експертам з краси, якими є стилісти, косметологи, майстри перукарської справи, лікарі, візажисти та ін. В народі кажуть, що зробити людину красивою можуть два майстри – один з них кравець, а інший – перукар. І це вірно, адже вдало виконана зачіска, акуратно виконана стрижка, красиво укладене волосся змінює і внутрішній стан людини, її ставлення до самої себе. 

Красиве, доглянуте волосся свідчить про здоров'я всього організму, порядок і визначеність у житті. А щоб воно завжди було красивим потрібно вживати вітаміни, а також їжу багату на них.

Перукар – професія особлива. Йому доводиться постійно звертатися до клієнтів, виявляти такт, витримку, спокій. Дуже важливим засобом успішної діяльності є його професійна поведінка, що становить неодмінну умову для здобуття симпатії і приязні клієнтів. Суть цієї поведінки дозволяє розкупити її аналогію із спецодягом. Професійна поведінка як і уніформа покликана виділити працівника «контактної зони» серед присутніх у салоні. Але, як відомо, спецодяг – не тільки форма. Він виконує ще й захисну функцію, зберігаючи власний одяг працівників. Точно так само професійна поведінка служить засобом для згладжування гострих кутів при напружених взаєминах з клієнтами. Тому кожному працівникові необхідно виробити лінію професійної поведінки з урахуванням своїх індивідуально-психологічних особливостей. Так, сангвініку належить розвинути в собі більшу відповідальність щодо справи, холерику – стриманість, флегматику – активність, меланхоліку – емоційну стійкість.

До професійної поведінки працівника перукарні ставляться певні вимоги. Він має бути доброзичливим і приязним. Саме ці якості повинні лежати в основі професійної поведінки перукаря. Але і доброзичливість і приязність вимагають від працівника високої моральності й душевної щирості. Адже доброта приваблює, наближає людей один до одного у відповідь на приязність, тепле ставлення більшість клієнтів поводяться аналогічним чином. При цьому вони стають більш доброзичливими, швидше починають відчувати довіру до обслуговуючого персоналу. Аби викликати прихильність клієнта, слід переконливо показати щиру задавленість у його турботах та побажаннях, вирізняючи його на час обслуговування із загальної маси присутніх. З перших же хвилин перебування в салоні клієнт має відчути себе тут бажаним гостем. Про це може свідчити навіть тон запитання, з яким звертається майстер до клієнта. Але успіх обслуговування нерідко залежить від того, в якій формі ведеться розмова з клієнтом. Поведінка перукаря багато в чому схожа із грою акторів, якою вони повинні досконало оволодіти. Професійна майстерність дозволить працівникові підходити д праці творчо, бути не просто виконавцем, а віртуозом своєї справи. Хороший майстер уміє зразу збагнути, чого хоче клієнт, навіть якщо той не чітко і зрозуміло викладає своє прохання про характер стрижки чи зачіски. Справжній спеціаліст уміє поєднувати сучасний напрям моди з індивідуальними особливостями клієнта. Так, визначальна риса перукарського мистецтва полягає в тому, що зачіска має підкреслювати індивідуальність клієнта, гармоніювати з його зовнішністю і при цьому і при цьому відповідати духові часу.

Майстерність виявляється і чисто зовнішньо. Приємно дивитися, як працівник швидко, але без метушливості обслуговує клієнта. Працівник контактної зони – це обличчя підприємства побутового обслуговування. Його професійні знання, широта кругозору багато в чому визначають репутацію всього колективу. І якщо працівник контактної зони не дуже тактовно і не компетентно відповів на запитання, то висновок у клієнта один: з культурою обслуговування тут не гаразд. Навряд чи цей клієнт прийде сюди ще раз. Більше того, прямуючи до іншої перукарні, він думатиме: чи не такий стиль обслуговування і там? І навпаки, прагнення працівника дати вичерпну, докладну відповідь викликає у клієнта почуття подяки до нього. Виходячи з перукарні у гарному настрої, клієнт не рідко розповідає своїм друзям та знайомим, які майстри тут працюють.

Майстер-перукар повинен володіти і навичками виховної роботи. Методи виховної роботи з малокультурними клієнтами, вирізняються тією особливістю, що прямий хід поведінки грубіянів і хамів звичайно малоефективний. У цьому випадку працівник контактної зони може впливати на них особистим прикладом, виявляючи тактовність і делікатність. Учити невихованих відвідувачів шанобливому відношенню до навколишніх – значить прищеплювати їм доброту і моральність. Тому майстрові-перукарю не слід скупитися на ніжне, сердечне слово.

Перукар має морально впливати на клієнтів так, щоб у будь-яких ситуаціях загальмувати вияв антисуспільної поведінки. Це буде можливим у тому випадку, коли норми поведінки на підприємствах побутового обслуговування ввійдуть у свідомість клієнта так само міцно, як і звичка не виходить на вулицю без черевиків. Треба навчити клієнта прийнятим у громадському місці формам поведінки, допомогти йому справитися із своїми негативними емоціями.

Перукар повинен мати завжди гарний настрій, має знати основи психології, етики, естетики, педагогіки, права. Це йому необхідно для вибору раціональної тактики обслуговування того чи іншого клієнта та індивідуального підходу д нього.

Професія майстрів перукарської справи є почесною і відповідальною. Від їхніх професійних знань, досвіду і вміння працювати з людьми багато в чому залежить культура обслуговування клієнтів. Дуже важливим у професії перукаря є вміння міркувати , здатність швидко