Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

Вищеназвані умови умови актуалізують необхідність розгортання досліджень, спрямованих на пошук високоефективних технологій профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Традиційно організований профорієнтаційний процес у якому особистість учня постає лише об’єктом організованого впливу, а виховна діяльність складалася з набору стандартних заходів інформаційного змісту в сучасних умовах не забезпечує повною мірою можливості для професійного самовизначення особистості, реалізації її актуальних і потенційних можливостей особистісного зростання. [12, С. 107, 109]

Метою системи професійної орієнтації в загальноосвітній школі – сформувати в учнів уміння обирати сферу професійної діяльності, яка відповідала б їх власним інтересам і уподобанням та була б затребувана на ринку праці. А тому шкільній профорієнтації відведено завдання сформувати особистість працівника «нового типу», що забезпечить ефективне використання кадрового потенціалу й радикальне регулювання ринку праці. [3, С. 19]

Профорієнтаційна робота у загальноосвітньому навчальному закладі спрямована на вирішення наступних завдань:

- Ознайомлення учнів зі світом професій;

- Вивчення інтересів, здібностей, нахилів та мотивів діяльності;

- Ознайомлення з правилами вибору професії;

- Мотивація роздумів про своє професійне майбутнє [10, 192 с. ]

Усі члени педагогічного колективу мають свої функції у проведенні профорієнтаційної роботи серед учнів.

Велика роль у професійній роботі з учнями відведена класному керівникові. Він, за допомогою різних форм иа методів роботи активізує пізнавальну та творчу активність учнів, проводить профорієнтаційні бесіди, конференції, дебати. Класний керівник веде індивідуальну карту учня, куди записує результати психолого-педагогічних спостережень схильностей та інтересів учнів.

Для того, щоб допомогти учням визначитися з майбутньою спеціальність він організовує відвідування учнями днів відкритих дверей у вищих та середніх професійних навчальних закладах. Під його керівництвом учні здійснюють екскурсії на підприєємства та виробництва. Серед головних функцій класного керівника у профорієнтаційній роботі належить допомага учням проектувати індивідуальну освітню траекторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень та складати власне портфоліо.

Так як на професійне самовизначення старшокласників вагомий вплив мають батьки, то класний керівник з метою профорієнтаційної роботи проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного та професійного самовизначення. Для того, щоб учні могли дізнатися більше про спеціальності, на яких планують подальше навчання, то класний керівник організовує зустрічі учнів з колишніми випускниками школи, які є студентами або вже безпосередньо мають професію.

Вагомий вклад у профорієнтаційну роботу з учнями вносять вчителі-предметники. Вони повинні сприяти розвитку пізнавального інтересу учнів, творчої спрямованості особистості. Для цього вони повинні використовувати різні методи і засоби, а саме: проектну діяльність, семінари, круглі столи, предметні тижні, конференції, ділові ігри тощо.

Вчителі здійснюють спостереження за учнями з метою виявлення їх схильностей і здібностей, для того, щоб допомогти їм у професійному самовизначенні. Також, вчителі спостерігають за рівнем домагань учнів до своєї особистості, за тим, на скільки адекватно вони оцінюють себе і свої можливості та сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки.

Вони повинні формувати в учнів загальнотрудові і професійно важливі навички, за допомогою професійної спрямованості уроків. [23, 10 с. ]

Саме у навчальних програмах з предметів, наприклад, природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.

Важливу роль відіграють також факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок. [21, С. 148]

Важлива роль у формуванні професійної компетентності старшокласників відведена біліотекарю. Головним його завданням є підбір літератури для вчителів і учнів, яка має допомогти учням у виборі професії та вчителям та шкільному психологу у профорієнтаційній роботі з ними.

Бібліотекар повинен знати читацькі інтереси учнів і рекомендувати їм ту літературу, що стане в нагоді при обранні професії. Для того, щоб поглибити знання учнів про світ професії, біліотекар, повинен регулярно проводити виставки книг та періодичник видань профорієнтаційної спрямованості, влаштовувати виставки літератури за професійними сферами і галузями, організовувати читацькі диспути-конференції на тему вибору професії. Він повинен ознайомлювати учнів з професійними потребами регіону в фахівцях певного типу, систематизувати методичні матеріали, довідкові дані та інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій). [29, С. 14]

Наступним, хто допомагає учням у професійному самовизначенні є соціальний педагог. Проводячи консультації з учнями, він надає їм педагогічну допомогу, що допоможе у професійному самовизначенні та сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки. Соціальний педагог тісно співпрацює з класним керівником. Разом вони аналізують та оцінюють чинники, які породжують проблеми у самовизначенні учнів.

До компетенції психолога у профорієнтаційній роботі з учнями належить, по-перше, вивчення їх професійних інтересів та здібностей. По-друге, проведення анкетування з учнями та батьками для визначення професійного самовизначення школярів, проведення консультацій, бесід, тренінгів з метою психологічного просвітництва у професійному самовизначенні. Шкільний психолог проводить заходи профорієнтаційної спрямованості, куди