Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика та попередження травматизму в фізкультурній та спортивній діяльності студентів ВНЗ

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
В статті розглянуто шляхи профілактики спортивного травматизму серед студентів ВНЗ, які активно займаються спортом. Дослідженні умови і причини виникнення, частота і характер травм в залежності від виду спортивної діяльності студентів.
Ключові слова: травматизм, студенти, профілактика, викладач, спортсмен, тренер.
Постановка проблеми. Травматизм на заняттях фізичною культурою і спортом серед студентів різних закладів освіти в багатьох країнах стає предметом особливої заклопотаності широкого кола працівників різних спеціальностей, пов’язаних з галуззю фізичної культури. У виникненні пошкоджень при занятті фізичними вправами істотне значення мають анатомо-фі- зіологічні і психологічні особливості спортсменів, їх фізичний і розумовий розвиток, недостатність практичних навиків, підвищена допитливість і бажання самореалізуватись [4, с. 23-25].
Сучасна фізична культура та спортивна діяльність є складними, багаторівневими, соціально значимими явищами, що містить ряд серйозних протиріч. З одного боку, раціональні заняття фізичними вправами і спортом сприяють зміцненню і збереженню здоров'я, гармонійному фізичному розвитку і функціональному вдосконаленню організму людини, з іншої – спорт, як вид діяльності, до певної міри провокує виникнення різних порушень в стані здоров'я тих, що займається. Поступове зростання спортивних результатів і вимог до студентів на заняттях фізичною культурою вимагають значних фізичних і психоемоційних навантажень від організму. В свою чергу, це може призвести до виникнення різних видів травм.
Травми – це для спортсмена важке випробування психологічного і фізичного плану. Навіть при сприятливому результаті важка травма у багатьох спортсменів відбиває бажання займатися фізичною культурою і спортом. Крім того, 8-10% важких травм закінчуються втратою загальної і спортивної працездатності, тобто призводять до інвалідності.
Фізичне виховання та масовий спорт у сфері освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах потреби самостійно оволодівати знаннями, уміннями й навичками управління фізичним розвитком людини засобами фізичного виховання та навчання, застосовувати набуті цінності в життєдіяльності майбутніх фахівців. Щоб досягти цих цілей, необхідне напружене і інтенсивне заняття фізичними вправами, характерними різним видам спорту, з досить великими навантаженнями. Психологія спортсменів і тренерів, студентів і викладачів така, що доки травма не торкнулася особисто студента, цієї проблеми як би не існує. Багатьом здається безглуздим на тлі повного здоров'я і благополуччя займатися профілактикою травм або вивчати причини їх виникнення. Ось коли з'являється травма, яка стає особистою проблемою особи, що займається фізичними вправами, часто виникає паніка у пошуках ефективного і швидкого методу лікування. Існує думка, що спортивна травма виникає несподівано, що це невдача, свого роду доля. Така точка зору не правильна, бо при такому міркуванні травма стає якоюсь безвихідністю, а спортсмен і тренер, студент та викладач займають пасивну позицію. У навчально-методичній літературі ми не виявили даних про травматизм при заняттях спортом і фізичною культурою у вищих закладах освіти, як цілісній розробленій проблемі. Немає проаналізованих даних про причини травматизму студентів, що займаються фізичною культурою і спортом. Тому тема нашого дослідження вельми актуальна.
Мета. На основі даних літератури і власних досліджень розробити рекомендації по профілактиці травматизму в спортивній діяльності студентів.
Виклад основного матеріалу. Профілактична спрямованість української охорони здоров'я обумовлює проведення комплексу попереджувальних заходів для збереження і зміцнення здоров'я людини. У ці заходи входить величезна по своїх масштабах система по профілактиці травматизму, зокрема при заняттях спортом і фізичною культурою у ВНЗ.
Травми при заняттях фізичною культурою і спортом виникають відносно рідко в порівнянні з травмами, пов'язаними з промисловим, сільськогосподарським, вуличним, побутовим і іншими видами травматизму – 3% до загального числа травм. Виникнення ушкоджень при заняттях спортом та фізичною культурою, протирічать оздоровчим завданням системи фізичного виховання. Хоча, як правило, ці травми не є небезпечні для життя, вони відбиваються на загальній і спортивній працездатності спортсмена, виводя- чи його на тривалий період з тренувань та занять і нерідко вимагаючи багато часу для відновлення втраченої працездатності.
Спостерігаються випадки розвитку хронічних процесів в результаті раніше отриманого пошкодження. Внаслідок повторних травм вони загострюються і виводять спортсмена з ладу на вельми тривалий термін. Великі фізичні навантаження при заняттях спортом та фізичною культурою, особливо в умовах напружених тренувань і змагань, вимагають добре налагодженої системи відновлення пошкодженої системи і організму в цілому.
Узагальнені матеріали про стан травматизму спортсменів – представників багатьох видів спорту показують, що на першому місці по частоті поширення є хронічні запальні і дегенеративні зміни опорно-рухового апарату, що є наслідком перенесених і недостатньо вилікуваних травм, повторних мікротравм і фізичних перевантажень. До них відносяться: деформуючий артроз, хронічні періостити, паратеноніти, тендовагініти, міофасцити та ін. При цьому, як правило, переважно пошкоджуються найбільш навантажувальні суглоби, зв’язковий апарат і м'язи.
Частота захворювань опорно-рухового апарату у тренованих осіб є більшою, ніж у менш кваліфікованих осіб, що займаються фізичною культурою і спортом, що певною мірою пов'язано з вищими фізичними навантаженнями в тренуванні та занятті фізичними вправами. Значний відсоток таких змін у
Фото Капча