Профілактика та попередження травматизму в фізкультурній та спортивній діяльності студентів ВНЗ

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

тренованих осіб пояснюється недостатньо відповідальним відношенням до лікування травм, поверненням до занять до настання функціонального відновлення організму чи травмованої системи, а також недостатньо розробленою діагностикою і оцінкою функціонального стану нервово-м'язового апарату.

Успішна профілактика спортивних травм можлива лише при визначенні причин їх виникнення. У спортивній медицині є велика кількість робіт, в яких дається аналіз спортивного травматизму і причин виникнення травм. Представляється доцільною наступна класифікація причин виникнення спортивних травм:

нєдоліки і помилки в мєтодиці проведення занять;

нєдоліки організації занять і змагань;

нєдоліки в матеріально-технічному забезпеченні занять і змагань;

несприятливі метеорологічні та санітарні умови при проведенні тренувань, занять і змагань;

порушення вимог лікарського контролю;

недисциплінованість спортсменів та осіб що займаються фізичними вправами

Детальний аналіз великої кількості травм у студентів при заняттях фізкультурою і спортом протягом багатьох років показав, що спортивний травматизм – це до певної міри процес керований. І при організації належних заходів профілактики спортивні травми можна звести до мінімуму, особливо пошкодження середньої тяжкості і тяжкі.

Запобігання спортивному травматизму основане на принципах профілактики пошкоджень з врахуванням особливостей окремих видів спорту. Окрім загальних організаційно-профілактичних заходів забезпечення безпеки на учбово-тренувальних заняттях і спортивних змаганнях в окремих видах спорту, існують заходи профілактики спортивного травматизму, властиві лише даному виду спорту.

Дані статуправління МОЗ України свідчать про наступне. В 2014-2016 роках рівень спортивного травматизму серед дорослих і підлітків дорівнював 3, 3 на 10 000 населення проти 2, 6 в 2012-2014, що на 32% більше, ніж в попередніх роках. В останні роки травматизм у спорті має стійку тенденцію до зростання.

Тому вивчення причин травматизму в спорті і його шляхи профілактики є надзвичайно актуальним питанням спортивної медицини.

Нами проведено аналіз травматизму та захворюваності серед осіб, які займаються фізичною культурою та спортом за даними Чернівецького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру за 2014-2016 роки. Окрім того, проводили опитування 56 учнів ДЮСШ і 72 студентів – спортсменів першого та другого курсу навчання на факультеті фізичної культури та здоров’я людини ЧНУ імені Юрія Федьковича, а також виясняли їхню думку стосовно причин і шляхів профілактики травматизму у спорті.

Одержані нами дані свідчить про чітку тенденцію росту спортивного травматизму серед дорослих, підлітків і дітей протягом останніх 3-4 років.

Причини травматизму як і раніше носять організаційний характер. У його основі лежать порушення принципів поступовості, безперервності й циклічності в тренуванні, порушення правил лікарського контролю, відсутність динамічного спостереження за спортсменами високого класу.

Опитування дало можливість також вияснити, що 59, 7% студентів – спортсменів вважають травми викликані причинами організаційного характеру. По рейтингу за кількістю відповідей студентів ці причини розташувались таким чином:

Неякісна екіпіровка, інвентар та обладнання – 37, 5%;

Несприятливі санітарно-гігієнічні умови (недостатнє освітлення, занадто тверде і слизьке покриття, на якому виконуються вправи) – 37, 4%;

Порушення поведінки і правил безпеки на заняттях – 16, 3%;

Метеорологічні (дуже низька або висока температура довкілля, висока вологість та інше) умов заняття – 5, 3%;

Значна загазованість повітря – 3, 5%;

20, 2% опитаних студентів вважають причинами травматизму методику проведення занять і тренувань. Причини методичного характеру за рейтингом розташувались так:

Зловживання великими силовими навантаженнями на хребет – 32, 5%;

Зловживання тривалою напругою м’язів – 29, 1%;

Виконання силових вправ без достатньої розминки – 16, 1%;

Виконання вправ з біля – та граничними обтяженнями на тлі втоми – 14, 9%;

Застосування великих обтяжень у вправах, які недостатньо засвоєні (недосконала міжм’язова координація) – 3, 8%;

Порушення гармонії в розвитку сили різних групах м’язів і, як наслідок, диспропорція у розвитку їх сили 3, 6%;

Причини, які пов’язані з професійною та осо- бистісною характеристикою тренера (викладача) згідно кількості студентів (20, 1%), що їх визнали розмістились так:

Недостатня мотивація і задоволення своєю роботою – 20, 8%;

Недостатній особистий фізичний стан, що не дозволяє показати приклад виконання фізичних завдань – 19, 4%;

Відсутність мужності, настирливості, рішучості, емпатії, вміння вірно оцінити групу, привести в життя свій план дій, при необхідності проявити гнучкість, найти більш оптимальний шлях