Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

– Москва, 1996. 

7.История средних веков / Сост. М.М. Стасюлевич. – Москва, 1999. 
8.История средних веков: В 2 т. / Под ред. З.В. Удальцовой и С.Д. Карпова. – Москва, 1990. 
9.История средних веков: В 2 т.: Учеб. для студ. вузов, обучающихся по напр. и спец. «История»: / Под ред. С.П. Карпова. – Т.1. (VXV вв.). - Москва, 1998. 
10.Історія європейської ментальності. / За ред. П. Дінцельбахера. / Пер. з нім. В. Кам’янець. – Львів, 2004. 
11.Ле Гофф Ж. Другое Средневековье: Время, труд и культура Запада / Пер. с фр. С.В.Чистяковой и Н.В.Шевченко; под ред. В.А.Бабинцева. – Екатерингбург, 2000. 
 
Стародавні германці
 
1.Проблема походження германців. 
2.Первісний ареал розселення. 
3.Перші писемні свідчення про германців. 
4.Найважливіші джерела з історії германців. 
5.Рух готів у І-ІV ст. 
Самостійна робота
1.Скласти перелік основних джерел з історії германців
2.Позначити на карті рух готів у І-ІV ст. 
3.Виконати лабораторну роботу
 
Методичні рекомендації
До кінця V в. на всій території колишньої Західної Римської імперії утворилися варварські королівства. Вони з'явилися перехідною формою від римської державності й у той же час від військової демократії варварів до феодального устрою держави. Варварськими державами на території колишньої Римської імперії називають такі держави, які зберегли класовий розподіл, успадкований від імперії (до цього додавалися, що складалися в кінці розвитку первісних суспільств зародки класового антагонізму); але основна частина панівного класу зложилася в них із верхівки племінної («варварської») знаті, тобто по походженню ще не зовсім класової або навіть докласової.
 За межами колишньої рабовласницької імперії варварських королівств бути не могло: тут класові відносини виростали прямо з докласового суспільства, і нічого не успадковувалося від суспільства, що пережило рабовласницьку формацію. Це стосується Київської Русі, Скандинавії, більшій частині Німеччини, частини Британії, де кельтське населення фактично зникло. Тут існувала вільна громада.
У варварських  королівствах, що виникли на території колишньої Західної Римської імперії, і у Візантії вільні громади (германські на Заході, слов'янські у Візантії) були лише острівцями варварського світу посередині масиву класового суспільства, що переходило від рабовласницького ладу до феодального. Наприклад, у Вестготському королівстві германська громада існувала в областях із найбільш компактним готським населенням. У тих областях, де готи селилися упереміж з місцевим населенням, виникали змішані готсько-римські сільські громади. Основна зміна соціальної структури в Південно-Західній Галлії й в Іспанії після їхнього завоювання вестготами складалося в збільшенні шару дрібних вільних земельних власників і в укріпленні сусідської громади. Але надалі швидкими темпами пішло розкладання общинних відносин, новий ріст великого землеволодіння й соціальне розшарування. При завоюванні вестготами Південно-Західної Галлії й Іспанії в місцевих землевласників було віднято 2/3 орних земель і половина лісів і лугів, а також, як вважається, 1/3 рабів і колонів. Однак цей розділ землі й робочої сили між завойовниками й місцевими землевласниками відбувався не повсюдно. Вестготи, що оселилися в сильно романізованих областях Галлії й Іспанії, значно швидше позбулися від пережитків родоплемінних відносин, ніж, наприклад, франки, що завоювали Північну Галлію, і англосакси, що захопили Британію. Закони, що формувалися під впливом римського права, охороняли приватну власність на землю й рабів не тільки готської, але й галло-римської й іспано-римської знаті. Однак велике землеволодіння поступово змінювало свій характер, наближаючись до феодального землеволодіння. Колони у Вестготському королівстві перестали вважатися підданими держави й були звільнені від державних податків і повинностей (візницької, будівельної) ; у той же час вони зберегли всі обмеження своєї правоздатності стосовно землевласника, на землі якого тримали наділи: вони були прикріплені до наділів і обмежені в праві розпоряджатися своїм майном. Згодом нащадки римських колонів і звільнених злилися з посадженими на землю рабами (сервами) і із залежними власниками з колишніх вільних общинників готського й місцевого походження, утворивши клас феодально-залежного селянства. Клас феодалів формувався з готської військово-племінної знаті, з великих галло-римських і іспано-римських землевласників і з вищого духівництва арианскої церкви. Феодальне землеволодіння було представлено володіннями готського короля, арианскої церкви й великих світських землевласників.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1.Західноєвропейський епос. Л., 1977.
2.Гусманов І. Г. Грецька міфологія. М., 1998. 
3.Фрезер Д. Золота гілка. М., 1980. 
4.Цезар Г. Ю. Записки про галльську війні, VI, 21. СПб., 1998. 
5.Токарєв А. С. Релігія в історії народів світу. М., 1976. 
6.Тацит К. Аннали, XI, 20// Тацит К. Твори у двох томах. Т. 1. СПб., 1993. 
7.Бобович А. С. Коментар до В«Про походження германців і місцеположення германців В»//Тацит К. Твори у двох томах. Т. 1. СПб., 1993. 
8.Тацит К. Про походження германців і розташування германців, 23// Тацит К. Твори у двох томах. Т. 1. СПб., 1993. 
 
“Варварські” королівства на території колишньої Римської імперії.
1.Передумови і загальні риси формування германських держав. 
2.Вестготське королівство (418-720). 
3.Вандало-аланське королівство (429-534). 
4.Баварське герцогство (554-788). 
5.Королівство остготів (493-555). 
6.Королівство лангобардів (568-774). 
7.Причини падіння германських держав.
 
Самостійна робота
1.Скласти хронологічну таблицю «Варварські королівства в історії Європи»
2.Позначити на карті варварські держави
3.Виконати лабораторну роботу
Методичні рекомендації
Фото Капча